Фінансова система України: «кроки вперед» і «топтання на місці»

Запуск системи адміністрування податку на додану вартість та реформи фіскальної служби в цілому, реструктуризація державних боргів за рахунок випуску облігацій, зміна принципів бюджетного планування та навіть націоналізація «Приватбанку» – про такі успіхи звітує керівництво Міністерства фінансів, підсумовуючи 2017 рік.

Тим часом економічні експерти вбачають у діяльності Мінфіну як позитив, так і невдачі, серед яких, зокрема, називають традиційне покриття дефіциту державного бюджету новими запозиченнями та нездатність відмовитися від податку на прибуток. Частина експертів звинувачує уряд у хибній фінансовій політиці та називає побічними ефектами цього ослаблення національної валюти та недовіру інвесторів до України.

​

Автоматична система адміністрування повернення податку на додану вартість – це 87 мільярдів гривень, які повернулися до економіки упродовж року, звітує, підсумовуючи 2017 рік, міністр фінансів Олександр Данилюк.

Крім адміністрування ПДВ, він згадує і про інші результати роботи очолюваного ним міністерства.

Олександр Данилюк

«Перше – це впровадження прозорого відшкодування ПДВ. Багато років це була мрія представників бізнесу. Ми говоримо про те, що Україна змінюється. Але поки існує корупція з відшкодуванням ПДВ – в це не надто віриться. Це був пріоритет, і ми це зреалізували. Але, як часто це буває, саме ті, хто заважав нам, перші на цьому піаряться, – визнає Данилюк. – Ще однією подією, яка запам’ятається, є випуск єврооблігацій у вересні цього року. Це є свідченням того, що Україна за три роки здійснила низку важливих реформ, відновила фінансову стабільність та довіру інвесторів», – визнає Олександр Данилюк.

Серед інших результатів роботи #Мінфін Данилюк називає випуск і розміщення єврооблігацій і націоналізація #Приватбанк .Банк розвивається, створює нові продукти pic.twitter.com/pFVHngRLnv

— Solonyna Yeugen (@SolonynaY) December 19, 2017

Посадовець пояснює, що вихід України на міжнародні ринки запозичень полегшить майбутні виплати за зовнішніми боргами у 2019-2020 роках. Без можливості залучення нових кредитів країна могла не впоратися з піками боргового навантаженням.

«Ми зробили складну, але правильну для України транзакцію, яка дозволила не тільки залучити ресурс в бюджет, а й знизити ризики майбутніх виплат. Тобто, частину позичених грошей ми використовували на те, щоб обміняти їх на облігації, які були б погашені в 2019-2020 роках. Там були великі піки (виплат за зовнішніми боргами – ред.). Це були ризики, і ми ці ризики зняли. Таким чином ми зменшили вартість запозичень для нас як держави, так і для бізнесу», – зазначив Данилюк.

Тим часом у медіа та в експертному середовищі говорять про невизначеність щодо подальшої співпраці України з Міжнародним валютним фондом у 2018 році. Водночас, за словами Данилюка, саме МВФ є стимулом проведення реформ в Україні, більше того, для України не є проблемою виконати поточні вимоги фонду, серед яких – запуск ринку землі та створення Антикорупційного суду. На думку посадовця, ці кроки передовсім принесуть користь самим українським громадянам.

Олександр Данилюк #Мінфін - про важливість співпраці з #МВФ: Це в наших інтересах. Не буде співпраці з МВФ - не бкде реформ.Не буде реформ - не буде України.

— Solonyna Yeugen (@SolonynaY) December 19, 2017

Між тим, саме пауза у кредитуванні з боку МВФ призвела до того, що Україна збільшила валютні запозичення на внутрішньому ринку, визнає заступник міністра фінансів Юрій Буца.

Із невиконаних завдань у Мінфіні згадують створення Служби фінансових розслідувань на заміну ліквідованій податковій поліції. Із тих кроків, які лише почали втілювати, у відомстві називають автоматизацію роботи Державної фіскальної служби, її аудит та заміну значної частини її особового складу.

Експерти ж радять змінювати самі принципи роботи ДФС. Зокрема, вони закликають скасувати можливості визначення митної вартості товарів у «ручному режимі».

Старі недоліки залишаються: податок на прибуток, нестабільна гривня, життя у кредит, байдужість інвесторів – експерти

Міністерство фінансів та уряд у цілому непогано дають собі раду з формуванням та виконанням бюджету (ідеться, зокрема, про перехід на трирічне планування доходів та видатків). Однак у багатьох моментах фінансова система держави зберігає старі недоліки, яких не змогли або не схотіли позбутися, визнає у коментарі Радіо Свобода економіст Борис Кушнірук.

Борис Кушнірук

«З точки зору цифр, тобто виконання показників бюджету, в уряду все добре. Другий позитив, який, утім, не можна називати повноцінною реформою – це автоматизоване відшкодування ПДВ. Але на цьому позитив завершується. Немає податку на виведений капітал, який мав би замінити застарілий та корупційний податок на прибуток. Обіцяли зробити це у 2017 році, а тепер так само обіцяють на 2018 рік. Нині кінець року, і ми бачимо, що в уряді так і не навчилися керувати бюджетним процесом. В кінці року великий обсяг гривні викидається на ринок, чим викликає ослаблення національної валюти. І це повторюється рік від року», – наголошує Кушнірук.

Ректор Міжнародного інституту бізнесу, екс-заступник голови Нацбанку Олександр Савченко, зі свого боку, теж називає традиційні бюджетні виплати у кінці року чинником нестабільності гривні.

Олександр Савченко

«Перше – це масові виплати до місцевих бюджетів, коли гривні в обігу більшає, і вона девальвує. Друге – це непрофесійні заяви Мінфіну і уряду про майбутній курс гривні до долара, який викликає негативні очікування. Ну і другорядний чинник: бізнес нині масово закуповує імпорт на Заході – бо там скоро розпочнуться різдвяні свята, і падіння ділової активності». За словами Савченка, вже в січні ситуація стабілізується, і гривня навіть може зміцнитися.

Міністерство фінансів намагається діяти ефективно, але йому з різних причин не вдалося подолати старі проблеми у фінансовому секторі України, стверджує виконавчий директор Фонду Блейзера в Україні Олег Устенко.

Олег Устенко

«Бюджет 2017 року планувався з дефіцитом на рівні 2,5% ВВП, але реально він буде 3,5%. Тобто, на жаль, маємо фінансування бюджету за рахунок збільшення державного боргу – на великий жаль. Так, міністерство розміщувало облігації під 7,4% відсотків річних, тобто на таких умовах, як Ірак, Афганістан чи Білорусь, а то й дорожче. Але всередині України цей крок подавали як великий успіх. Позитивом є зменшення витрат на держзакупівлі. Але це – консолідований успіх Мінфіну та Мінекономрозвитку. Прогресом є також запуск адміністрування ПДВ. При цьому невдачі зазнали намагання верстати бюджет на 2018 рік за новими принципами. Але Мінфін багато в чому прив’язаний до подій у парламенті, тобто є дещо скутий у свободі маневру»,– визнає аналітик.

Між тим, неефективна і часто непередбачувана фінансова політика держави відлякує від України інвесторів, стверджує голова Комітету економістів України Андрій Новак.

Андрій Новак

«Не корупція найбільше заважає інвесторові, а непередбачуваність дій влади: уряду та НБУ. Не буває інвестицій на квартал чи на рік, інвестор має прораховувати ситуацію щонайменше на сім років, тому для зростання інвестицій потрібні передбачувані і прозорі дії влади», – каже Новак.

Між тим Європейська бізнес-асоціація фіксує перше за останні роки падіння індексу інвестиційної привабливості України.

За результатами другого півріччя індекс інвестиційної привабливості становив 3,03 бали за 5-бальною шкалою, тоді як півріччям раніше він становив 3,15 бали.

У дослідженні відзначається, що при цьому «індекс перебуває у нейтральній площині», а бізнес помітив певні позитивні зрушення у ІІ півріччі, зокрема – відкриття державних даних, поступову дерегуляцію, розвиток електронних сервісів, в тому числі, електронної системи відшкодування ПДВ, а також послаблення валютного контролю. Вперше за останні роки в топ-5 найбільших проблем бізнесу в Україні дослідники не включили податкові питання.