Брюссель – «Брекзит», міграція, продовження санкцій щодо Росії, розширення єврозони та запуск європейських оборонних структур – нинішній саміт лідерів держав та урядів ЄС має дуже інтенсивні плани. Поділені на прихильників та супротивників, скажімо, в питанні розподілу мігрантів, європейські лідери водночас, об’єднані навколо ідеї зміцнення європейської оборони, а також, щодо продовження тиску на Москву, через відсутність результатів «Мінська»
Останній цього року саміт ЄС – це велика кількість різносторонніх проблем, які мають вирішити європейські лідери. Якщо міграція, «Брекзит» чи монетарні питання дуже розділяють європейців, то поміж, так би мовити, об’єднавчими темами, навколо яких європейські столиці мають однакові погляди, – значиться створення умов для посилення оборони та безпеки співдружності.
Європейський оборонний союз вийшов на одне із перших місць за актуальністю, коли держави ЄС опинилися без впливу Британії, яка готується покинути цей клуб і яка закликала покладатися тільки на НАТО.
Нині, коли у переговорному процесі щодо виходу британців з ЄС вже помітний деякий прогрес, так зване «Постійне структурне співробітництво» (PESCO) у сфері оборони Євросоюзу запрацювало офіційно: 25 держав-учасниць (без Данії та Мальти) відзначили започаткування спільної роботи у 17 різноманітних проектах із оборони та безпеки.
Цей план передбачає координацію своєї оборонної політики, уніфікацію інфраструктури, обладнання і зброї та створення 18 батальйонів швидкого реагування. Загальний щорічний бюджет «Постійного структурного співробітництва» – 5,5 мільярдів євро.
Санкції щодо Росії продовжили на наступні півроку
Інше питання, яке загалом не викликає гострих дискусій, хоч і складне для ухвалення деякими столицями ЄС, – це продовження секторальних економічних санкцій щодо Росії. На євросаміті дія цих обмежень була продовжена ще на півроку. На запитання, «чи будуть тривати санкції щодо Росії», президент Литви Даля Ґрібаускайте відповіла: «Так, звичайно. Чому? – Тому що нічого не відбулося: всі умови не виконані, а Мінські угоди не реалізовані».
Галузеві санкції щодо Росії за її роль у війні на українському сході та окупацію Криму, як прогнозували дипломати ЄС, продовжили ще на шість місяців, з огляду на звіти лідерів Німеччини та Франції, Анґели Меркель та Емманюеля Макрона. Саме вони представляють європейську сторону в «Нормандській четвірці», й, виступаючи перед колегами на саміті, констатували, що мінський процес особливого прогресу не має. А з огляду на те, що санкції якраз і пов’язані з реалізацією цього мирного плану, щось змінювати в них немає підстав.
Про неодмінне продовження чинності економічних санкцій та політичне рішення їх підтримати у Брюсселі заявляли також й інші лідери держав-членів ЄС. А вже наступного тижня це рішення буде ухвалене юридично, за письмовою процедурою.
Північ і південь ЄС розділяють питання євро, схід-захід – мігранти
Але найголовнішими та найскладнішими з-поміж тем зустрічей лідерів країн ЄС залишаються проблема розподілу мігрантів, так званих «квот» і «Брекзит».
Це ж підтверджує і господар зустрічей, голова Європейської ради Дональд Туск.
Your browser doesn’t support HTML5
Євросоюз продовжує санкції проти Росії на наступні півроку
«Цей саміт є дуже чітким прикладом того, що тільки тоді, коли ми об’єднаємося, ми зможемо успішно вирішити навіть найважчі питання та завдання, – каже він. – Як ось, європейська оборона, наприклад, або «Брекзит». Сьогодні ми запускаємо Постійне структурне співробітництво – амбіційний, всеосяжний та дуже прагматичний проект у сфері оборони. І завтра ми також офіційно завершимо наш перший етап переговорів щодо «Брекзиту». Обидва ці досягнення вимагали мужності, реалізму, але, перш за все, нашої єдності. До речі, я не сумніваюся, що справжньою перевіркою нашої єдності буде другий етап переговорів щодо «Брекзиту».
Позиції глави британського уряду Терези Мей на майбутніх переговорах істотно ослабли після того, як напередодні британський парламент фактично отримав право вето у вирішенні питань щодо процесу й переговорів виходу їхньої країни зі складу ЄС.
Напередодні британські законодавці ухвалили поправку до закону про «Брекзит», згідно з якою підсумкову угоду щодо виходу Великобританії зі складу ЄС має бути спочатку ратифіковано парламентом.
У п’ятницю, окрім «Брекзиту», в порядку денному стоїть інше чутливе питання, що вносить розбрат поміж державами півночі та півдня ЄС. Це запропонована реформа єдиного валютного простору, або «єврозони».
З одного боку, голови держав і урядів мають визначитися, чи зможуть міністри фінансів продовжувати обговорювати теми, за якими між країнами ЄС є найменші розбіжності. Зокрема, мова йде про перетворення Європейського стабілізаційного механізму в Європейський валютний фонд, який буде підпорядкований Європарламенту.
З іншого боку, Європейська рада пропонує найближчим часом розробити новий графік створення європейського банківського союзу, «включно із поетапним впровадженням європейського механізму захисту банківських вкладів».