Освітян Закарпаття рішення Венеціанської комісії не здивувало

Рішення Венеціанської комісії щодо Закону України «Про освіту» стосовно викладання державною мовою не стало несподіванкою для вчителів закарпатських шкіл, в яких навчання провадиться мовами нацменшин. Цьому посприяли і нещодавні візити міністрів освіти та закордонних справ України. Про це керівники шкіл запевнили у коментарях Радіо Свобода. В угорськомовних школах чекають на детальний план імплементації закону і мають свої зауваження. Представники словацькомовної школи вважають, що в їхній роботі навіть не треба нічого змінювати.

Ужгородська спеціалізована ЗОШ №4 – єдина в Україні школа, де словацька мова – обов’язковий предмет. Функціонує заклад з 2011 року, до того часу діяли окремі класи, де діти навчалися словацькою. Саме цю школу детально оглянула під час останнього візиту міністр освіти Лілія Гриневич і зазначила, що така модель школи якраз відповідає вимогам нового закону. Про це у коментарі Радіо Свобода розповіла Марія Фединець, директор ужгородської спеціалізованої ЗОШ №4 і додала: висновки Венеціанської комісії суттєво не вплинуть на освіту словацької меншини Закарпаття, і тих, хто обрав словацьку як мову навчання у школі.

«7-а стаття якраз пише про те, що на початковому рівні діти нацменшин повинні навчатися рідною мовою, а потім українською. Тому щось змінювати у школі не потрібно. У нас система така: у 1-4 класах всі предмети вивчаються словацькою мовою, а на другому та третьому ступенях – українською мовою. А словацька мова та англійська викладається поглиблено. Діти мають відповідну кількість української мови для її вивчення, так як повинно бути в державній школі», – коментує директор.

Закарпатці живуть близько від кордонів, тому місцевим доречно знати словацьку, як і інші мови, зауважує вона. У школі факультативно вивчають ще й угорську, польську, чеську мови.

«У школі має право навчатися кожний. У нас є українці, росіяни, навіть вірмени, але вони хочуть вивчити цю мову. Наші випускники вільно володіють як українською, так і словацькою. Мають можливість вступати у наші виші чи закордоном», – додала Марія Фединець.

В угорськомовній ЗОШ №10 кажуть, що висновки Венеціанської комісії вони загалом передбачали. Особливо після візитів двох міністрів: освіти та закордонних справ у листопаді.

Міністр закордонних справ України Павло Клімкін під час прес-конфренції в Ужгороді, 1 грудня 2017 року

​Тепер чекають на детальний план імплементації закону та конкретику в наступному законі «Про загальну середню освіту».

«Пункт 4-й статті 7-ї Закону про освіту каже, що один або декілька предметів можуть викладатися рідною мовою. Але це буде деталізуватися у Законі про загальну середню освіту, цього ми чекаємо, – пояснює Стелла Кеслер, директор ЗОШ №10. – Нам дуже важливо, щоб закон чітко визначав, що робити. Зокрема, ті предмети, які повинні викладатися українською. Як нам повідомили на зустрічах міністри, це буде залежати від кадрового забезпечення і від заяв батьків. Ми тут, в Ужгороді, дотримуємося того, що дедалі більше треба використовувати угорську мову у навчанні, бо українську наші діти знають, нею спілкуються. Ми ніколи від цього не відмовлялися. І якщо закидали, що угорці не вчать українську, ми завжди казали: можливо десь так і є, але це не в Ужгороді, не в Мукачеві, не в містах. В Ужгороді проблеми з українською не було, її треба вчити, а нам – зберегти рідну мову».

Стелла Кеслер

За словами директора, пропозиції вивчати історію України, правознавство українською мовою є доречними, але підручники з історії треба подати більш зрозумілою для учнів мовою.

Дмитро Тужанський, політолог, експерт з українсько-угорських відносин, вважає, що рішення Венеціанської комісії є шансом нарешті вийти з маніпулятивного дискурсу, який склався навколо закону про освіту з моменту його ухвалення.

Дмитро Тужанський

​«При чому не просто на певний абстрактний конструктив, а на вигідну для всіх співпрацю з імплементації закону про освіту, – із залученням до цього процесу всіх сторін та врахуванням їхніх інтересів. Експерти Ради Європи підтвердили у своїх рекомендаціях, що ухвалений закон про освіту навіть у нинішньому вигляді, і навіть з нинішніми формулюванням 7-ї статті, дає цю можливість, адже «Венеціанка» радить змінити мовну статтю закону лише щодо російської мови, – коментує політолог. – Водночас, для Києва слід вкрай обережно заявляти про перемогу, аби не «спалити мости» з нацменшинами та країнами-сусідами, які обурилися з приводу цього закону».

«Зараз дуже важливо все ж донести до всіх, насамперед, до нацменшин та країн-сусідів, що ухвалений Закон «Про освіту» – це справді якісна реформа, в тому числі, в їхніх інтересах, що цей закон точно не про асиміляцію чи закриття шкіл, показати, як він буде працювати, чітко зафіксувати гарантії для нацменшин і так далі. Це неймовірно важливо зробити вже зараз, у ці дні, хоча очевидно, що впровадження закону може бути відтерміноване», – зазначає експерт з українсько-угорських відносин Дмитро Тужанський.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Венеціанська комісія і українська мова. Висновки відповідають інтересам України – Кулеба​

У МОН пропонують три моделі впровадження мовної статті закону про освіту​

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову​

Суспільний запит на українську мову зростає. Влада відстає від народу​

Гриневич у НАТО про норми закону про освіту: це питання національної безпеки