Кількість жертв збройного конфлікту на Донбасі за неповних 11 місяців цього року вже перевищила кількість жертв серед цивільних за увесь минулий рік. Про це йдеться в доповіді Управління верховного комісара ООН з прав людини (УВКПЛ) щодо ситуації з правами людини в Україні. Так, на середину листопада цього року 552 цивільні особи загинули або були поранені внаслідок конфлікту на Донбасі, а за увесь минулий рік кількість жертв становила 536 осіб. Доповідь ООН також критикує стан з правами людини на окупованих територіях, а також вказує, що негативний вплив конфлікту на людей не зменшився і в цьому з доповідачами ООН погоджуються й українські правозахисники, які відстежують ситуацію в зоні конфлікту.
І хоча, за даними ООН, кількість жертв серед цивільних на Донбасі за період з середини серпня по середу листопада цього року є меншою на 50 відсотків, аніж за попередній квартал, однак назагал негативний вплив конфлікту на людей не зменшився.
«Кінця конфлікту не видно. І цей тягар досягає нестерпних масштабів для населення, постраждалого від конфлікту», – сказала голова моніторингової місії ООН в Україні Фіона Фрейзер.
У доповіді ООН зазначається, що кількість обстрілів, а відтак і жертв, за цей квартал є меншою завдяки так званим «хлібному» та «шкільному» перемир’ям.
Однак «раптові та непрогнозовані випадки інтенсифікації бойових дій призводили до смертей, страждань та руйнування сім’ї», зазначено у доповіді.
«Ці страждання, що тривають вже понад три роки, мають більш важкі наслідки, ніж можуть бути виражені в статистичних даних», – говориться в доповіді ООН.
Назагал майже 4,4 мільйона людей, які постраждали від конфлікту, а серед них і біженці, – не бачать серйозних намірів сторін відновити мир.
Кількість жертв конфлікту на Донбасі на 2016 і 2017 роки (Дані ООН)
Головна причина жертв
Основні причини загибелі або поранення людей в зоні конфлікту – це міни, міни-пастки («розтяжки»), а також нерозірвані снаряди і самі обстріли, зазначає доповідь ООН.
Правозахисник Олександр Букалов із організації «Донецький Меморіал» в інтерв’ю Радіо Свобода зауважив, що нерозірвані снаряди та міни – це проблема на довгі-довгі роки.
В лісосмугах, на полях багато нерозірваних снарядів, якихось не прибраних «розтяжок», і час від часу будуть гинути мирні люди, навіть міжнародний досвід свідчить, що розмінування, як правило, здійснюється повільно і триває довгоОлександр Букалов
«Я думаю, що це серйозна загроза не лише сьогодні, але й набагато-набагато років уперед. Навіть коли уявити, що бойові дії завершаться і все це стане єдиною територією з Україною, то в лісосмугах, на полях буде багато нерозірваних снарядів, якихось не прибраних «розтяжок», і час від часу будуть гинути мирні люди, які нариватимуться на такі ось нерозміновані, незнищені снаряди», – пояснює Букалов.
За його словами, міни й зараз встановлюють – просто інтенсивність хіба що менша. «Але, боюся, проблема ця – надовго. Бо навіть міжнародний досвід свідчить, що розмінування, як правило, здійснюється повільно і триває довго», – каже правозахисник.
Зниклі безвісти
Ще одна тривожна цифра в доповіді Організації Об’єднаних Націй – на додаток до військових та цивільних жертв конфлікту, а таких вже 10 тисяч 300 – це зниклі безвісти. ООН вважає, що багато з них, а це ще майже 2000 осіб, – насправді загинули, а їхні тіла або не знайшли, або не ідентифікували.
З таким висновком моніторингової місії ООН погоджується і правозахисник Букалов, який вважає, що реальна цифра жертв конфлікту може бути на 10, 20 чи й навіть 30 відсотків вищою за цифру в 10 тисяч, яку подають як офіційну і яку Букалов називає такою, що відображає «нижній рівень оцінки кількості жертв конфлікту».
Справжні втрати більші за ті мінімальні, підтверджені достовірною кількістю громадян, які загинулиОлександр Букалов
«Думаю, що в цій цифрі зниклих безвісти дійсно немало тих, хто загинув. Серед тих, хто зник, є ті, хто або загинув, або кого вбили і гарно «заховали». Тому ті цифри жертв – це нижчий рівень. Але справжні втрати більші за ті мінімальні, підтверджені достовірною кількістю громадян, які загинули», – пояснює Букалов із «Донецького Меморіалу».
Критика ситуації з правами людини в ОРДЛО
Доповідь ООН також критикує стан з правами людини та інформаційну блокаду на окупованих територіях, де не допускаються – як каже доповідь – «критичні публікації або альтернативні точки зору».
Із доповідачами ООН погоджується і Андрій Діденко, координатор програм «Харківської правозахисної групи».
В ОРДЛО відбуваються жахливі речі! Там не існує такого поняття як права людини. Блокується будь-яка комунікаціяАндрій Діденко
«В ОРДЛО відбуваються жахливі речі! Там не існує такого поняття як права людини. Блокується будь-яка комунікація. Навіть ті, хто в соцмережах висловлює свою думку – їх ловлять, їх переслідують за власні погляди. Причому це може бути зроблено в найжорстокіший спосіб – може бути бандитський набіг. Тобто, такого поняття як закон і верховенство права на тій території не існує», – зазначає Діденко в інтерв’ю Радіо Свобода.
Окремо в доповіді згадується блогер Стас Асеєв (Васін), якого викрали і тримають в неволі бойовики угруповання «ДНР» вже понад півроку. І наразі всі спроби української сторони обміняти Асеєва не були успішними.
«Люди звикли до війни»
В доповіді також говориться, що в селах, розташованих поблизу лінії зіткнення на Донбасі, як і раніше, люди не мають електроенергії, опалення, води, газу і навіть продуктових крамниць, аптек, медичних установ чи громадянського транспорту.
Доповідь закликає усі сторони конфлікту до негайного припинення вогню і виконання всіх зобов’язань, згідно з Мінськими домовленостями.
Доповідь ООН наводить цитату мешканця одного з сіл уздовж лінії розмежування, яка свідчить, що люди вже звикли до війни
Діти ходять в школу, люди звикли лягати спати під свист куль. Особливо жахає, коли в цьому виростають діти і вони все це бачатьАндрій Діденко
«Це стало звичайною практикою. Люди з цим змирилися. Діти ходять в школу, люди звикли лягати спати під свист куль. Всі ці міни-«розтяжки»... Особливо жахає, коли в цьому виростають діти і вони все це бачать. І це вже триває декілька років і люди фактично вже звикли до війни, звикли, що кожного дня вбивають людей, вони бачать на власні очі ці розтрощені людські тіла і загиблих. І це дійсно приголомшує і вражає», – каже харківський правозахисник Андрій Діденко.
А Олександр Букалов із «Донецького Меморіалу» каже, що конфліктові, – а відтак і людським стражданням – наразі не видно кінця через позицію Росії.
Росія не те, щоб була не готова до миру, а навпаки, Росія готова до того, аби на Донбасі миру не булоОлександр Букалов
«Проблема, як на мене, упирається в одну обставину: відсутність політичної волі та намірів у Росії залагоджувати цей конфлікт. Я зараз не кажу про політичну волю України, але Україна позбавлена якихось політичних важелів, які б могли змусити змінити позицію Росії. Може, Україна й недостатньо робить, але що б вона не робила – Росія не те, щоб була не готова до миру, а навпаки, Росія готова до того, аби на Донбасі миру не було», – каже Букалов і додає: «Ніщо не вказує, що Росія хотіла б завершити цей конфлікт».