ЄС призупиняє безвізовий режим для українців, Київ втрачає підтримку Заходу, а МВФ припиняє видачу дешевих кредитів – усе це може стати реальністю, якщо скандал навколо антикорупційних органів в Україні не припиниться, впевнений керівник «Центру протидії корупції» Віталій Шабунін.
Відкритий конфлікт між Національним антикорупційним бюро України і Генеральною прокуратурою почався наприкінці листопада.
Хроніка подій
29 листопада. Служба безпеки України затримує сім співробітників Національного антикорупційного бюро України, які працюють під прикриттям. Один з них нібито намагався дати хабар заступнику голови Державної міграційної служби (ДМС) Діні Пімаховій.
У міграційній службі повідомляють, що гроші чиновниці пропонували за «легалізацію» в Україні неіснуючих громадян Ірану та В'єтнаму.
30 листопада. Генпрокуратура повідомляє одному із затриманих про підозру в провокації і дачі хабара чиновникові.
У НАБУ заявляють, що ГПУ і СБУ незаконно втрутилися в спецоперацію, спрямовану на пошук учасників організованого злочинного угруповання в міграційній службі, і називають такі дії «диверсією». Директор НАБУ Артем Ситник повідомляє, що розслідування велося у співпраці з Федеральним бюро розслідувань США. НАБУ припиняє всі операції під прикриттям.
3 грудня. Генпрокурор Юрій Луценко заявляє, що «всі так звані агенти НАБУ» отримали роботу з порушенням українського законодавства – без відкритого конкурсу. Участь іноземних спецслужб в роботі відомства він називає «абсолютно незаконною дією без відповідних законних процедур».
4 грудня. Артем Ситник на Глобальному форумі з повернення активів у Вашингтоні заявляє, що звинувачення Луценка на адресу НАБУ заважають роботі бюро. «Це – не боротьба за те, чим буде займатися Генпрокуратура. Це – боротьба за виживання корупційної системи, яка зараз вчиняє фінальний супротив. Було дуже неприємно, коли нашим колегам з ФБР на рівному місці жбурнули камінь. Я думаю, що вони відреагують», – зазначив Ситник.
6 грудня. Лідери фракцій «Блок Петра Порошенка» і «Народний фронт» реєструють у Верховній Раді законопроект, який дозволяє парламенту звільняти керівників антикорупційних органів, зокрема директора НАБУ, за спрощеною процедурою – без аудиту, простою більшістю голосів.
Всесвітній банк, МВФ, Європейська служба зовнішньополітичної діяльності і Держдепартамент США висловлюють стурбованість «нападами» на НАБУ і Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП).
7 грудня. Під тиском української та міжнародної громадськості законопроект про звільнення очільників антикорупційних відомств знімають з порядку денного. Але парламент все-таки звільняє голову антикорупційного комітету Єгора Соболєва – всупереч закликам українського офісу Transparency International не голосувати. За це голосують фракції «Блок Петра Порошенка», «Народний фронт» і «Опозиційний блок».
У ФБР заявляють про дотримання українських законів і про роботу з НАБУ в межах, визначених Меморандумом про взаєморозуміння, підписаним у червні 2016 року. У заяві американської спецслужби сказано, що співробітники ФБР працюють з НАБУ на тимчасовій, ротаційній основі з метою підтримки відносин між сторонами і не є оперативними агентами.
8 грудня. Президент України Петро Порошенко обіцяє не допустити політичного втручання у діяльність антикорупційних органів.
Гучні справи НАБУ
За час свого існування НАБУ провело кілька гучних затримань, справи порушувалися, зокрема, проти впливових політиків і олігархів. Апаратні противники відомства, які також повинні займатися боротьбою з корупцією, таким списком похизуватися не можуть.
«Справа Онищенка». 16 березня 2016 року детективи НАБУ обшукують офіси компаній, що мають стосунок до депутата Верховної Ради, олігарха-мільярдера Олександра Онищенка. Його звинувачують у завданні державі збитків на понад 740 мільйонів гривень (20 мільйонів доларів) при реалізації природного газу, видобутого державною компанією «Укргазвидобування». Але поки Верховна Рада знімала з Онищенка недоторканність, він покинув країну.
«Справа Насірова». 2 березня 2017 року НАБУ затримує і вручає підозру чинному на той момент голові Державної фіскальної служби Роману Насірову в «справі Онищенка». Його підозрюють у дачі незаконних розстрочок у справі компанії «Укргазвидобування», що державі завдає збитків у 2 мільярди гривень (майже 74 мільйона доларів). Суд заарештував Насірова, він вийшов під заставу із зобов'язанням носити електронний браслет.
«Справа Мартиненка». 20 квітня 2017 року детективи НАБУ затримали колишнього депутата від фракції «Народний фронт» Миколу Мартиненка – одну з найвпливовіших фігур цієї політичної сили. За даними слідства, він був співучасником розтрати понад 17 мільйонів доларів держпідприємства «Східний гірничо-збагачувальний комбінат». Суд відмовив у його арешті і відпустив на поруки депутатів Верховної Ради.
«Бурштинові магнати». 20 червня 2017 року НАБУ оголошує про розкриття схеми з незаконного видобутку бурштину, до якої, як підозрюють, причетні депутат від БПП Борислав Розенблат і від «Народного фронту» Максим Поляков. Під виглядом рекультивації, впевнені детективи, планувався видобуток бурштину і його продаж через офшорну фірму, де засновником була сестра Розенблата. Сума хабарів — понад 300 тисяч гривень (11 тисяч доларів).
«Справа рюкзаків». 31 жовтня 2017 року детективи НАБУ затримують Олександра Авакова, сина очільника МВС, а також колишнього заступника міністра внутрішніх справ Сергія Чеботаря і бізнесмена Володимира Литвина. Їх підозрюють у розтраті 14 мільйонів гривень (516 тисяч доларів). Йдеться про «непрозорі» закупівлі рюкзаків Міністерством внутрішніх справ для спецпідрозділів. Суд відпускає Олександра Авакова під особисте зобов'язання з вимогою здати всі паспорти до Державної міграційної служби.
«Справа кузні». НАБУ починає розслідувати закупівлю Державною прикордонною службою за гроші держбюджету бронемашин «Тритон» у заводу «Кузня на Рибальському», яка через посередників належить президенту України Петру Порошенку і депутату Ігорю Кононенку. 18 жовтня суд надає детективам НАБУ тимчасовий доступ до документів.
«Стара гвардія» vs антикорупціонери
Після Революції гідності під тиском громадськості Україна починає реформувати правоохоронну систему. Крім вже існуючих Генеральної прокуратури, Служби безпеки та МВС в Україні створюють нові антикорупційні органи.
НАБУ. Національне антикорупційне бюро було створено 16 квітня 2015 року. На нього поклали повноваження з розслідування корупційних справ, до яких причетні держслужбовці категорії «А» – найвищого ешелону влади. Детективи НАБУ можуть порушувати і розслідувати кримінальні справи навіть щодо співробітників СБУ, МВС і прокуратури, якщо вони стосуються корупції. Але прослуховування вести не можуть. Для цього їм необхідно звертатися до СБУ, що може спровокувати конфлікт інтересів.
САП. Спеціалізована антикорупційна прокуратура почала працювати 1 грудня 2015 року. САП працює у зв'язці з НАБУ, здійснюючи нагляд над детективами і передачу справ до суду. Антикорупційна прокуратура формально підпорядковується генпрокурору. Але фактично ГПУ не має жодних важелів впливу на цей орган, який фінансово незалежний і навіть розташований в окремій будівлі.
НАЗК. Національне агентство з питань запобігання корупції створене 18 березня 2015 року. Воно перевіряє декларації про доходи держслужбовців і членів їхніх сімей.
ДБР. Державне бюро розслідувань. Ще повноцінно не запрацювало. Воно повинне вести кримінальні провадження, в яких фігурують силовики, судді і високопоставлені чиновники. Саме ДБР з 20 листопада цього року і мало перебрати функцію досудового розслідування у Генпрокуратури.
Без аудитора
Щороку, відповідно до закону про Національне антикорупційне бюро, відомство має перевіряти незалежна аудиторська комісія, яка встановлює, наскільки ефективною є діяльність НАБУ. Повинна проводитися перевірка завершених кримінальних проваджень, досудове розслідування яких вело НАБУ.
Саме аудитор повинен давати рекомендацію Верховній Раді для звільнення керівника НАБУ, якщо були знайдені якісь серйозні порушення. Але аудитора досі так і не призначили.
Провладні фракції просували на цю посаду своїх кандидатів. Але вони не отримували необхідної підтримки парламентського комітету з протидії корупції. Саме це, вважають експерти, і стало реальною причиною нещодавнього звільнення очільника цього комітету Єгора Соболєва.
І без антикорупційних судів
Із 86 справ, спрямованих НАБУ і САП до суду, рішення ухвалені щодо 23-х, а чинності набули лише 17 обвинувальних вироків. Судовий розгляд ще не розпочато щодо третини справ, в яких детективи НАБУ завершили досудове розслідування, а прокурори САП спрямували обвинувальний акт до судових інстанцій. У деяких справах розгляд по суті не починається вже понад півтора року.
Поняття Вищий антикорупційний суд в українському законодавстві з'явилося ще у червні 2016 року з ухваленням закону «Про судоустрій і статус суддів». Цей закон зобов'язує створити окрему систему судів, які будуть займатися антикорупційними справами. (Ця норма була однією з вимог МВФ).
Відтоді минуло вже півтора року, але Антикорупційний суд залишився лише на папері.
У раніше ухваленому законі є лише коротка згадка про нові суди. Щоб вони запрацювали, Верховна Рада повинна ухвалити окремий закон про створення і принципи роботи Антикорупційного суду. Ще на початку року в парламенті зареєстрували відповідний законопроект, але так і не розглянули.
Виступаючи на форумі Yalta European Strategy у вересні президент Петро Порошенко визнав, що не підтримує створення окремого суду для розгляду корупційних справ.
«У якій країні є антикорупційні суди? Може, у Франції, в Польщі, в Швеції, в Німеччині або в США? Ні...», – заявив Порошенко. Як альтернативу він запропонував створити антикорупційні палати в існуючих судах.
Це викликало різку критику українських активістів і Заходу.
Але 4 жовтня президент України несподівано передумав і заявив про необхідність створення Антикорупційного суду. Він навіть пообіцяв подати до парламенту законопроект про створення такого суду після узгодження з фракціями парламенту.
Оригінал матеріалу – на сайті спцепроекту «Настоящее время»
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
МВФ: Порошенко підтримує НАБУ та САП і не зволікатиме з антикорупційним судом
Влада України і корупція. Міжнародна реакція зупинила наступ на НАБУ