Європейська комісія «За демократію через право», більше відома як Венеціанська комісія, оприлюднила рішення щодо українського Закону України «Про освіту» стосовно викладання державною мовою. У документі, серед іншого, йдеться про те, що Україна має продовжити перехідний період до повноцінного застосування статті сьомої, де йдеться про мову навчання у школах.
Про що йдеться у висновку?
У висновках комісії зазначено, що багато питань можуть вирішуватися через інші законодавчі акти. У своєму висновку Венеціанська комісія рекомендує повною мірою використати гнучкість пункту 4 статті 7 для забезпечення значного рівня викладання офіційними мовами Євросоюзу для відповідних меншин.
Крім того, Україна має продовжити тривалість перехідного періоду, забезпечити достатню частку освіти мовами меншин у початковій та середній школі, на додаток до вивчення державної мови та покращити якість викладання державної мови.
Комісія також зазначила, що Україна має звільнити приватні школи від нових мовних вимог, відповідно до статті 13 Рамкової конвенції та розпочати в межах виконання нового закону «Про освіту» новий діалог із представниками національних меншин та усіх зацікавлених сторін щодо мовного питання в освіті.
Ще одна із рекомендацій – забезпечення виконання закону таким чином, аби це не загрожувало збереженню культурної спадщини меншин та безперервності вивчення мов меншин у традиційних школах.
Реакція Міністерства освіти
Міністерство освіти і науки (МОН) в офіційній позиції на сайті заявило, що Венеціанська комісія врахувала більшість поправок міністерства, а її висновок збалансований та конструктивний.
Ганна Новосад, директор Директорату стратегічного планування та європейської інтеграції Міністерства освіти, зазначає, що міністерство готове імплементувати висновки комісії, але вони не передбачають внесення змін до статті сьомої Закону України «Про освіту». Натомість, деталізація відбуватиметься в новому законі «Про загальну середню освіту»:
Будуть виписані підходи до кожної національної меншиниГалина Новосад
«У новому законі буде деталізована стаття сьома, а також будуть виписані підходи до кожної національної меншини. Крім того, у проекті закладуть зміни, що стосуватимуться тривалості перехідного періоду», – каже Новосад.
Вона також зазначила, що МОН чекав висновків комісії, аби рухатися далі із законом «Про загальну спеціальну освіту», який стосуватиметься усієї шкільної реформи. За словами Новосад, цей закон планують ухвалити до осені наступного року. Мовну статтю опрацьовуватимуть в першу чергу, та обговорять із усіма зацікавленими сторонами. Тривалість перехідного періоду планують збільшити до 4-5 років.
МОН зазначає, що моделі навчання у школах з мовами меншин будуть враховувати освітні потреби дітей різних національних громад, зважаючи на три критерії.
Перший критерій – вразливість мови, другий – мовне середовище, в якому проживає меншина, і третій критерій – мовна група, до якої належить відповідна мова.
Три моделі вивчення мов від Міносвіти
Міністерство освіти і науки у своїй позиції пропонує три моделі застосування і вивчення мов для впровадження статті 7 Закону «Про освіту».
Перша модель передбачає можливість викладання мовою меншини всіх предметів із 1-го до 11(12)-го класу поряд із українською мовою.
Ця модель діятиме для тих мовних груп, які не мають власної держави для розвитку мовної термінології, або не живуть у середовищі власної мови. Наприклад, кримські татари не мають жодної іншої держави, яка займалася б розвитком термінології їхньої мови.
«Наразі громада проживає виключно в українськомовному чи російськомовному середовищі, що також не сприяє розвитку кримськотатарської», – зазначає МОН.
Друга модель стосується національних громад, мова яких належить до мов Європейського союзу. Залежно від мовної групи та мовного середовища проживання, використання цієї моделі може мати два варіанти.
Перший варіант для громад, чия мова належить до слов’янської мовної групи, та які проживають у переважно українськомовному середовищі. Йдеться, наприклад, про польську, словацьку, болгарську мови.
Діти, чия рідна мова належить до цієї групи, зможуть повністю навчатися рідною мовою у дитсадку та початковій школі, водночас вивчаючи українську.
Із п’ятого класу поряд із предметами, що вивчаються рідною мовою, будуть запроваджуватися предмети, що вивчаються українською, частка останніх збільшуватиметься та пропорційно зростатиме до старшої школи.
Другий варіант враховуватиме особливості вивчення української мови представниками інших мовних груп, та які переважно проживають у середовищі рідної мови. Зокрема, йдеться про румунську та угорську громади.
Для шкіл із цими мовами навчання перехід на вивчення предметів українською відбуватиметься більш поступово, а відсоток предметів, що вивчаються державною, буде меншим.
«Такий підхід зумовлено тим, що вивчати мову іншої мовної групи значно складніше і потребує більше навчального часу, щоб досягти мовного рівня для вивчення інших предметів», – зазначають у міністерстві.
Третя модель – для національних громад, материнська мова яких належить до однієї з українською мовної сім’ї. Це також стосуватиметься тих, хто проживає переважно в середовищі власної мови. До таких мов належить російська. Діти, що навчатимуться за цією моделлю, переходитимуть на навчання предметів українською одразу після 5-го класу.
У міністерстві кажуть, що діти, рідна мова яких російська, легко засвоюють українську, але здебільшого перебувають у російськомовному середовищі.
«Отже, єдине місце, де діти з цієї національної громади можуть вільно застосовувати державну мову, – це школа. Вивчаючи предмети українською, водночас продовжуючи вивчати російську, як предмет, діти зможуть на якісно високому рівні оволодіти одразу обома мовами – і українською, і російською», – йдеться у поясненні міністерства.
Найбільше зауважень до українського закону про освіту висловила Угорщина. Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто заявив, що Україна таким чином порушує взяті на себе міжнародні зобов’язання щодо поваги до прав національних меншин.
Водночас Сійярто наголосив, що Україна має виконати всі зауваження Венеціанської комісії.
Висновки комісії відповідають інтересам України – Кулеба
Постійний представник України в Раді Європи Дмитро Кулеба у коментарі для Радіо Свобода зазначив, що висновки комісії відповідають інтересам України.
Дмитро Кулеба
За словами Кулеби, комісія визнала, що стаття сьома є рамковою. Відповідно, її положення мають бути розвинуті та уточнені в законі про середню освіту та інших актах законодавства таким чином, щоб встановити правильний баланс між навчанням державною мовою та мовами національних меншин.
«Такою з самого початку була позиція України. Але варто наголосити, що освіта – це питання нашої внутрішньої політики», – сказав Кулеба.
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Twitter висловив свою підтримку закону.
«Новий закон про освіту надає достатньо можливостей для розвитку мов нацменшин. Разом з громадами маємо розробити план його застосування. Без української мови у наших громадян немає майбутнього у власній країні. І це стосується всіх, включно з росіянами», – зазначив Клімкін.
Український закон «Про освіту» набрав чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови державної освіти викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном.