Венеціанська комісія схвалила рішення щодо українського закону «Про освіту» стосовно викладання державною мовою.
Як повідомляє прес-служба Ради Європи, комісія вважає законною і похвальною метою сприяти зміцненню державної мови, але також вважає, що критика норм щодо навчання мовами нацменшин виглядає обґрунтованою з різних причин.
Зокрема, як зауважують у євроінституції, стаття 7 цього закону суттєво відрізняється від законопроекту, який обговорювався з нацменшинами.
«Вона містить важливі неточності та, як видається, не забезпечує необхідних рекомендацій щодо застосування міжнародних та конституційних зобов’язань країни. Точний обсяг гарантій освіти мовами меншин, в основному обмежений початковою освітою, не є зрозумілим», – йдеться у рішенні.
Крім того, у комісії вважають, що короткий термін реалізації нових правил викликає серйозні занепокоєння щодо якості освіти.
«З іншого боку, оскільки стаття 7 як рамкове положення не вказує на умови її реалізації, є місце для тлумачення та застосування, що більше відповідає охороні національних меншин», – додають у Венеціанській комісії.
Проте, зауважують в комісії, новий закон не надає ніяких рішень для мов, які не є офіційними мовами ЄС, зокрема російської мови.
«Менш сприятливе ставлення до цих мов важко виправдати, тому виникає питання дискримінації», – вказується в рішенні.
Український закон «Про освіту» набрав чинності 28 вересня. Норма закону щодо мови освіти, державної, викликала критику в деяких колах в Україні та за кордоном.
Перехідні положення закону передбачають: «особи, які належать до корінних народів, національних меншин України і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року, до 1 вересня 2020 року продовжують здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності цим законом, з поступовим збільшенням кількості навчальних предметів, що вивчаються українською мовою». Статтю 7 закону «Про освіту» (про те, що мовою освіти є державна, українська, мова), яка викликала стурбованість, надіслали на розгляд Венеціанської комісії.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Гриневич у НАТО про норми закону про освіту: це питання національної безпеки
Чи потрібна укромадярам «велика Угорщина»?
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?
Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову