(Рубрика «Точка зору»)
Артем Бабак, Тимофій Базяк
Наскільки ефективно міська чи сільська рада витрачає кошти платників податків? Як можна це перевірити? А впливати якось можна? Відповіді на ці та інші питання – в стислому огляді деяких українських антикорупційних проектів.
Transparency International Ukraine спільно з Інститутом політичної освіти влітку 2017 року оцінили ступінь прозорості 100 найбільших міст України в рамках проекту «Розбудова прозорості у містах України». Першу п’ятірку найбільш прозорих міст склали Львів, Кропивницький, Івано-Франківськ, Київ і Миколаїв. В кінці списку опинились Новомосковськ, Мирноград та Дунаївці. Найбільш закритими серед міст обласного значення виявились Полтава, Дніпро та Запоріжжя.
Як визначається прозорість міста і що це таке? Якщо простою мовою, то це коли:
- Громадяни знають, за яку ціну придбали нові автобуси
- Будь-хто може зайти на засідання комісії з продажу комунального майна
- Мешканці знають, коли і де буде побудований вокзал чи кінотеатр
- Громадяни впливають на рішення, чи варто ремонтувати спортивний майданчик
- На ЖЕК можна поскаржитись онлайн
- Кожен може дізнатись про квартири і машини депутатів
- Коли сесії міськради можна дивитись онлайн, не виходячи з дому
- Процедури і критерії обрання держслужбовців чіткі і публічні
Однією з 13 сфер, які оцінювались у дослідженні, були закупівлі. Автори рейтингу прозорості українських міст визначали, наскільки добросовісно та детально міські чиновники оприлюднюють інформацію про закупівлі, як вони регулюють допорогові закупівлі, як використовують систему ProZorro.
Максимальну кількість балів, яку місто могло отримати за «закупівлі» – 8. Найпрозоріше закупівлі оцінені в Харкові, Енергодарі та Вінниці (5,5-5,3 бали). Навіть лідери не наблизились до максимальної кількості балів. Найбільш невідкритим до закупівель виявився Ужгород. На жаль, в списку є шість міст, які не отримали жодного балу: Старокостянтинів, Словянськ, Світловодськ, Славута, Васильків та Южноукраїнськ. На практиці нулі значать, що міста-аутсайдери:
- Не зберігають на офіційному сайті архів оголошень про закупівлі за попередні роки
- Не знизили поріг закупівель на системі ProZorro до 20 тисяч гривень
- Не розміщують на сайті міськради річні плани закупівель 2015-2017 роки
- Не розміщують на сайті інформацію про загальний обсяг закупівель за останній рік
- Не розміщують інформацію про закупівлі, здійснені за конкурентною і неконкурентною процедурами
- Не оприлюднюють план закупівель виконавчих органів, організацій, установ міста за попередні роки
- Комунальні підприємства не зареєстровані на порталі E-data
- Не оприлюднили договори про звітування
Закупівлі та маніпуляції
Державні закупівлі поділяються на два великі блоки: допорогові і надпорогові. Допорогові – це закупівлі з очікуваною вартістю менше від 200 тисяч гривень (для товарів, послуг) та 1,5 мільйона гривень (для робіт). Для монополістів цей поріг вищий – 1 мільйон гривень та 5 мільйонів гривень відповідно. Все, що вище – вважається надпороговими закупівлями. Різниця між допороговими та надпороговими закупівлями також в тому, що вони підпадають під різні законодавчі документи. Допорогові закупівлі регламентуються Порядком здійснення допорогових закупівель, а надпорогові – Законом України «Про публічні закупівлі».
Одним з найбільших замовників для приватних підприємств є державні органи та місцеве самоврядування. Залатати дорогу, встановити лавки, почистити міський фонтан, закупити канцелярію для адміністрації чи сміттєвози для комунального підприємства – всі ці послуги чи товари можуть надати тільки певні підприємства.
Під час надпорогових закупівель замовник, як державна або комунальна установа, зобов’язаний оголошувати відкритий тендер, де вже на умовах нижчої ціни визначається переможець. Але у випадку, коли суми не перевищують «поріг», замовник сам вирішує, в кого купувати товари та послуги.
Щоб оминути відкритий тендер, замовники можуть розбивати велику суму закупівлі на частини, які не будуть перевищувати встановлений поріг. Так вони вирішуватимуть на власний розсуд, якій зі «своїх» компаній віддати цей контракт. З одного боку, чому б не віддати велике замовлення лідерам ринку в необхідній галузі. З іншого, іноді ці підприємства за рахунок протекціонізму прописують в договорі космічні суми, які є далекими від реальних витрат. Частковим вирішенням цієї проблеми могло би бути зменшення порогу закупівлі – задля швидшого виявлення уникнень відкритих торгів.
Інструменти контролю публічних закупівель
DoZorro
Колишній тренер-аналітик з моніторингових інструментів Transparency International Ukraine Михайло Невдаха на своїх відкритих тренінгах розкривав можливості моніторингового майданчику DoZorro для громадського сектору, бізнесу і представників влади. Так, наприклад, громадськість може залишати та читати відгуки, самостійно обробити і подати звернення в контролюючі органи (Державна аудиторська служба, Антимонопольний комітет, Департамент захисту економіки та інші).
Моніторинговий майданчик DoZorro створений, аби приймати скарги від громадян, якщо вони бачать порушення в закупівлях. Наприклад, часто трапляється, коли в багатоповерховому будинку ЖЕК запланував ремонт на певний період поточного року, рік закінчився, а результату не видно. Зрозуміло, що гроші були виділені, а отже відбувся процес закупівлі і по завершенню сформований акт виконаних робіт. Жителі будинку можуть порівняти те, що є насправді, і те, що написане на папері. Далі можна ще заглибитись. Якщо акт і реальна ситуація співпадають, то можна ставити питання на кшталт «чи не забагато вони витратили грошей на заміну ламп?». Замовники мають на порталі свої кабінети, де вони можуть реагувати на відгуки швидше і покращуватись самостійно.
bi. та bipro.prozorro
Іншим інструментом, який дозволяє прослідкувати діяльність замовників чи обрати постачальника, є публічний модуль аналітики bi.prozorro.org. Він дозволяє переглянути, скільки було здійснено процедур, заощаджено грошей, поточну кількість організаторів та учасників торгів тощо. Також є ще професійний модуль аналітики bipro.prozorro.org, де крім переваг публічного модулю аналітики, є можливість створювати свої власні показники і об’єкти (діаграми, таблиці, графіки). Це дозволяє налаштувати аналітику під специфічні потреби кожного користувача.
Індикатори ризику
Ще одним цікавим інструментом є Система ризик індикаторів, яка допомагає швидко оцінити як окремий тендер, так і окремого замовника. Наприклад, чи ефективно замовник проводить процедури, чи обмежує конкуренцію тощо. Учасники зможуть оцінити надійність замовника, замовники – виявити типові проблеми у своїх закупівлях. А громадяни зрозуміти, як проводять закупівлі державні установи, що надають їм послуги.
ProZorro.Продажі
У ProZorro є брат близнюк, але він разюче відрізняється від нього – ProZorro. Продажі. Платформу запустили у 2016 році для забезпечення прозорості всього, що держава продає, а не купує. Проект розпочав роботу зі співпраці із Фондом гарантування вкладів фізичних осіб для реалізації майна неплатоспроможних банків. З березня 2017 року виставляє на аукціони майно державних та комунальних підприємств. Наприклад, автомобілі, квартири, гаражі, земельні ділянки, комп’ютери, офісну техніку тощо.
За допомогою цих (і не тільки) інструментів можна здійснювати моніторинг державних закупівель. Це значить, що недобросовісним замовникам стає або неможливо проводити махінації, або небезпечно. Шкода, що значна кількість міськрад і держустанов досі не мають бажання прокладати шлях до прозорості. Можливо це тому, що тоді кожний громадянин зможе моніторити, аналізувати і впливати на їхні рішення?
Артем Бабак – журналіст Transparency International Україна,
Тимофій Базяк – волонтер Transparency International Україна
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода