(Рубрика «Точка зору»)
Дмитро Гурневич
Вітальне слово президента Білорусі Олександра Лукашенка учасникам конференції до століття Всебілоруського з’їзду викликало фурор. Очільник країни, мовляв, похвалив людей, які проголосили першу білоруську державу – Білоруську Народну Республіку (БНР).
Це стара більшовицька формула, що 1917 рік створив білорусів
Хвалити учасників Першого Всебілоруського з’їзду – правильно. Без них відновлення білоруської державності у XX столітті важко уявити. Але неправильно говорити, що ці події заклали основи білоруської державності і дали початок самовизначенню білорусів. Це стара більшовицька формула, що 1917 рік створив білорусів.
Заступник керівника адміністрації президента Білорусі Максим Риженков говорить, що 1917-й заклав основи білоруської державності. Депутат та історик Ігор Марзалюк з нагоди сторіччя з’їзду заявив: «Це була перша спроба артикуляції білоруської національної ідеї саме в політичному плані, створення власної державності». А секретар Комуністичної партії Білорусі Георгій Атаманов розсмішив до сліз, сказавши про заслуги комуністів у становленні білоруської державності. Тих самих комуністів, які цей з’їзд розігнали.
23 роки антинаціональної політики призвели до того, що кожне визнання незалежності з вуст чиновників, знакових історичних дат або навіть слова білоруською у нас сприймають як якесь надзвичайне досягнення. Добре, що визнають і починають говорити. Але не можна дозволити, щоб ми дивилися на себе через криве дзеркало їхньої ідеології.
Всебілоруський з’їзд і проголошення БНР – це продовження державності, яка у білорусів була століттями, але в іншій формі і під іншою назвою.
Посол Новогрудського повіту Тадеуш Рейтан намагається зірвати сейм і не допустити поділу Речі Посполитої
Проголошення незалежності 1918 року було продовженням нашої державності, обірваної у 1795 році, коли Російська імперія остаточно розділила Річ Посполиту, спільну державу поляків, білорусів, литовців.
Сьогодні одні помилково, а інші навмисно подають Річ Посполиту як тільки польську державу. Але навіть самі поляки це заперечують. Автор фундаментального тритомного видання з історії Речі Посполитої, поляк Павел Ясениця писав про «рівноправну і злагоджену співпрацю Корони і Великого князівства».
У ВКЛ були власна адміністрація, армія і свій бюджет.
Польський історик Речі Посполитої Анджей Суліма-Камінський, який захистив докторські ступені в Ягеллонському університеті, Стенфорді і Оксфорді, пише, що «ВКЛ (Велике князівство Литовське) не було Польщею», «Польщі ніколи не було ні на Дніпрі, ні на Немані»: «Більшість тих людей, які після падіння Речі Посполитої, всупереч російському пануванню, називали себе поляками, були нащадками білоруських, литовських і українських родів», – пише Суліма-Камінський в книзі «Історія Речі Посполитої багатьох народів 1505–1795».
100 років тому Велике Князівство Литовське теж було на устах тих людей, які організовували Всебілоруський з’їзд, і оголосили Білоруську Народну Республіку. Ще в 1915 році брати Луцкевичі, без яких БНР була б неможливою, палали ідеєю створити конфедерацію ВКЛ разом із поляками, литовцями, латишами і євреями. Ця ідея зазнала фіаско за кілька тижнів до 25 березня. Але фундаментом державності було саме Велике Князівство. Третю Статутну грамоту БНР оголошували нащадки шляхти Великого князівства Литовського.
Народний Секретаріат БНР, 1918 рік
У 1920 році, коли уряд БНР був уже у вигнанні, «батьки» Білоруської Народної Республіки направили лист до Ліги Націй у Женеву. Він стосувався захоплених Польщею західних земель. Право білорусів на державність «батьки» БНР знову обґрунтовували історією ВКЛ.
Усе це незаперечні факти, щодо яких не може бути жодної дискусії. БНР створювалася не з чистого аркуша. У нас за плечима багата історія громадянського суспільства, великої політичної культури і законів ВКЛ у Речі Посполитій. Свідомість засновників білоруської державності корінням сягала саме тієї епохи, з усіма її тріумфами і трагічним кінцем. Саме ця свідомість змушувала їх ухвалювати багато політичних рішень і створити Білоруську Народну Республіку. Тому у День Волі ми повинні святкувати відродження білоруської державності після 123 років чужого панування.
Дмитро Гурневич – журналіст Білоруської редакції Радіо Свобода, публіцист, блогер, краєзнавець
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Оригінал матеріалу – на Білоруської редакції Радіо Свобода