(Рубрика «Точка зору»)
Дмитро Гурневич
Вітальне слово президента Білорусі Олександра Лукашенка учасникам конференції до століття Всебілоруського з’їзду викликало фурор. Очільник країни, мовляв, похвалив людей, які проголосили першу білоруську державу – Білоруську Народну Республіку (БНР).
Це стара більшовицька формула, що 1917 рік створив білорусів
Хвалити учасників Першого Всебілоруського з’їзду – правильно. Без них відновлення білоруської державності у XX столітті важко уявити. Але неправильно говорити, що ці події заклали основи білоруської державності і дали початок самовизначенню білорусів. Це стара більшовицька формула, що 1917 рік створив білорусів.
Заступник керівника адміністрації президента Білорусі Максим Риженков говорить, що 1917-й заклав основи білоруської державності. Депутат та історик Ігор Марзалюк з нагоди сторіччя з’їзду заявив: «Це була перша спроба артикуляції білоруської національної ідеї саме в політичному плані, створення власної державності». А секретар Комуністичної партії Білорусі Георгій Атаманов розсмішив до сліз, сказавши про заслуги комуністів у становленні білоруської державності. Тих самих комуністів, які цей з’їзд розігнали.
23 роки антинаціональної політики призвели до того, що кожне визнання незалежності з вуст чиновників, знакових історичних дат або навіть слова білоруською у нас сприймають як якесь надзвичайне досягнення. Добре, що визнають і починають говорити. Але не можна дозволити, щоб ми дивилися на себе через криве дзеркало їхньої ідеології.
Всебілоруський з’їзд і проголошення БНР – це продовження державності, яка у білорусів була століттями, але в іншій формі і під іншою назвою.
Проголошення незалежності 1918 року було продовженням нашої державності, обірваної у 1795 році, коли Російська імперія остаточно розділила Річ Посполиту, спільну державу поляків, білорусів, литовців.
Сьогодні одні помилково, а інші навмисно подають Річ Посполиту як тільки польську державу. Але навіть самі поляки це заперечують. Автор фундаментального тритомного видання з історії Речі Посполитої, поляк Павел Ясениця писав про «рівноправну і злагоджену співпрацю Корони і Великого князівства».
У ВКЛ були власна адміністрація, армія і свій бюджет.
Польський історик Речі Посполитої Анджей Суліма-Камінський, який захистив докторські ступені в Ягеллонському університеті, Стенфорді і Оксфорді, пише, що «ВКЛ (Велике князівство Литовське) не було Польщею», «Польщі ніколи не було ні на Дніпрі, ні на Немані»: «Більшість тих людей, які після падіння Речі Посполитої, всупереч російському пануванню, називали себе поляками, були нащадками білоруських, литовських і українських родів», – пише Суліма-Камінський в книзі «Історія Речі Посполитої багатьох народів 1505–1795».
100 років тому Велике Князівство Литовське теж було на устах тих людей, які організовували Всебілоруський з’їзд, і оголосили Білоруську Народну Республіку. Ще в 1915 році брати Луцкевичі, без яких БНР була б неможливою, палали ідеєю створити конфедерацію ВКЛ разом із поляками, литовцями, латишами і євреями. Ця ідея зазнала фіаско за кілька тижнів до 25 березня. Але фундаментом державності було саме Велике Князівство. Третю Статутну грамоту БНР оголошували нащадки шляхти Великого князівства Литовського.
У 1920 році, коли уряд БНР був уже у вигнанні, «батьки» Білоруської Народної Республіки направили лист до Ліги Націй у Женеву. Він стосувався захоплених Польщею західних земель. Право білорусів на державність «батьки» БНР знову обґрунтовували історією ВКЛ.
Усе це незаперечні факти, щодо яких не може бути жодної дискусії. БНР створювалася не з чистого аркуша. У нас за плечима багата історія громадянського суспільства, великої політичної культури і законів ВКЛ у Речі Посполитій. Свідомість засновників білоруської державності корінням сягала саме тієї епохи, з усіма її тріумфами і трагічним кінцем. Саме ця свідомість змушувала їх ухвалювати багато політичних рішень і створити Білоруську Народну Республіку. Тому у День Волі ми повинні святкувати відродження білоруської державності після 123 років чужого панування.
Дмитро Гурневич – журналіст Білоруської редакції Радіо Свобода, публіцист, блогер, краєзнавець
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Оригінал матеріалу – на Білоруської редакції Радіо Свобода