«Ніколи Українська церква не повернеться до Московського патріархату» – патріарх Філарет

Дві новини, які стались цими днями у православному середовищі України та Росії, матимуть значення, яке виходитиме за рамки пересічних новин. Йдеться про внесення до статуту Російської православної церкви окремого розділу про «самоврядування» і «особливий статус» Української православної церкви (Московського патріархату) в РПЦ, який вирізняє її від інших православних церков, що мають самоврядність чи автономію в РПЦ. Також резонанс викликав і лист предстоятеля УПЦ Київського патріархату Філарета до патріарха РПЦ Кирила з пропозицією відновити молитовну єдність, а фактично визнати автокефалію УПЦ.

​

РПЦ винесла самоврядний статус УПЦ (Московського патріархату) в окремий розділ свого статуту – таке рішення було ухвалене на Архієрейському соборі, що відбувався в Москві.

Речники РПЦ пояснюють, що зміни суто технічні і що «поправки, по суті, зафіксували те, що й так існувало на практиці».

Про такі зміни собор попросив предстоятель УПЦ (МП) митрополит Київський та всієї України Онуфрій. Тепер у статуті РПЦ зафіксовано, що центр управління УПЦ розташований у Києві.

Голова УПЦ (Московського патріархату), митрополит Онуфрій (Березовський) у своїй резиденції в Києво-Печерській лаврі. А на стіні – портрет Московського патріарха Кирила, глави Російської православної церкви. Київ, 4 січня 2017 року

А окрема згадка про «особливий статус» УПЦ (МП), за словами Онуфрія, потрібен «для уникнення спекуляцій, спрямованих на підрив авторитету Української церкви в очах мільйонів українців» через «спроби дискредитувати УПЦ в очах українського суспільства, спекулюючи її, як вони стверджують, «несамостійним» статусом».

Тепер у статуті також записано, що на канонічній території УПЦ не матиме силу вищий церковний суд РПЦ, а лише власний суд.

На думку українських релігійних експертів, зокрема Людмили Филипович, ставлення до УПЦ (МП) в українському суспільстві «вкрай складне». Вона сказала журналістам, що УПЦ (МП) перебуває в ізоляції і відійшла від суспільно-політичного життя країни, замкнулась у своїх храмах і почастішали переходи цілих парафій з УПЦ (МП) до Київського патріархату.

Також, кажуть релігієзнавці, на рішення собору РПЦ щодо статусу могли мати вплив і два законопроекти, що цього року були зареєстровані у Верховній Раді – вони пропонують запровадити особливий статус для церков, зареєстрованих у «державі-агресорі», і дати вірянам право на вільну зміну підпорядкованості релігійним центрам.

«Там (у рішеннях собору у Москві – ред.) міститься принаймні шість позицій, які посилюють контроль Московської патріархії над УПЦ (МП). Це робилося для того, щоб включити в статут один-єдиний пункт про те, що центр управління Українською православною церквою є місто Київ», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода депутат українського парламенту, релігієзнавець Віктор Єленський.

Віктор Єленський, депутат українського парламенту, релігієзнавець

«Це зроблено для того, щоб у разі, якщо Верховна Рада України прийме законопроект, яким встановлюються особливі відносини між церквами, чиї центри розташовані в країні-агресорі, щоб вони (УПЦ МП) могли аргументувати, що наш центр розташований у місті Києві», – пояснив Єленський.

Лист патріарха Філарета

Широкого розголосу набув і лист предстоятеля УПЦ КП патріарха Філарета до предстоятеля РПЦ патріарха Кирила.

Лист написаний у середині листопада, і в ньому патріарх Філарет закликав «відновити молитовне спілкування» і скасувати рішення про церковні відлучення й покарання.

Філарет був митрополитом Київськими і всієї України до 1992 року, коли він і його прихильники утворили Українську православну церкву Київського патріархату. Московський патріархат відлучив Філарета від своєї церкви, а потім і піддав анафемі як «розкольника».

Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет під час відкриття пам’ятника гетьману України Івану Мазепі. Полтава, 7 травня 2016 року

За повідомленнями, звернення патріарха Філарета заслухали нині на Архієрейському соборі у Москві, який завершується 2 грудня. За інформацією від РПЦ, для проведення подальших переговорів собор заснував комісію, яку очолив голова синодального відділу зовнішніх зв’язків митрополит Волоколамський Іларіон.

Речник УПЦ КП Євстратій (Зоря) у відповідь на це написав у Фейсбуці, розмістивши лист патріарха Філарета, що УПЦ КП готова до діалогу з РПЦ лише на тему визнання Москвою автокефалії Української церкви, і «ні про яке покаяння не може бути й мови».

УПЦ КП повідомила, що патріарх Філарет написав свого листа на прохання РПЦ і посередником у цьому була зарубіжна РПЦ.

На прес-конференції першого грудня у Києві, яку відвідали багато журналістів, патріарх Філарет пояснив мотиви, які спонукали його написати листа до РПЦ.

«Звичайно, ми не хочемо ворогувати не лише з Московським патріархатом, а хочемо жити в мирі й злагоді з усіма православними церквами, і не тільки з православними церквами», – сказав патріарх Філарет.

Філарет, голова Української православної церкви Київського патріархату

«Так ось, коли до мене звернулися про примирення, так я і пішов на те, щоб ми примирились, але обговорювали питання про автокефалію. А вийшло зовсім інакше. Вийшло так, що нас тепер знову хочуть закликати на переговори до повернення до Московського патріархату, – сказав Філарет. – Так ось я хочу заявити… Московському патріарху і російському єпископату: ніколи Українська церква не повернеться до Московського патріархату. Тому що в нас є своя держава».