Мінськ – Українсько-білоруський «шпигунський скандал» набирає нових обертів. КДБ Білорусі заявило, що виявило «мережу з 16 інформаторів агента української військової розвідки» Павла Шаройка, який начебто працював під журналістським прикриттям. У чому звинувачують українського журналіста?
КДБ Білорусі опублікувало чергову порцію оперативних звісток про затриманого в Мінську нібито за шпигунство кореспондента «Українського радіо» Павла Шаройка. На державні телеканали потрапили оперативні зйомки та відео з допиту Павла, у якому він нібито зізнається у співпраці з українським сайтом «Інформаційний спротив» та просить вибачення у білоруської держави за шкоду, яку він міг заподіяти.
«Псевдоніми щонайменше 16 учасників агентурної мережі»
Білоруське телебачення також повідомило: «Під час обшуку в Шаройка були знайдені псевдоніми щонайменше 16 учасників агентурної мережі».
Павла Шаройка КДБ Білорусі вважає винним у «створенні агентурної мережі» в Білорусі, проти нього порушили кримінальну справу за шпигунство, за якою йому загрожує від 7 до 15 років ув’язнення.
КДБ стверджує, що Шаройко нібито визнав свою провину. Міністерство оборони України та «Українське радіо» стверджують, що оголошені КДБ звістки «не відповідають дійсності».
Офіційні ЗМІ Білорусі також стверджують, що Шаройко працював під керівництвом українського дипломата, видвореного з Білорусі, і що їхнім завданням начебто було вивчати діяльність уряду Білорусі, МЗС, російського посольства та російських військових об'єктів, «заводити і розвивати знайомства, починати або продовжувати отримання інформації від них».
24 листопада президент Білорусі Олександр Лукашенко заявив, що особисто обговорював справу затриманого Шаройка з президентом України Петром Порошенком і була домовленість її вирішення без оприлюднення інформації, але українська сторона цю домовленість порушила.
«Вони здійняли галас. Все було виплеснуто в засоби масової інформації. Що мені залишалося робити? Я скасував своє рішення і сказав викласти деякі факти в ЗМІ, щоб люди розуміли, що ми не нагнітали ситуації у відносинах із Україною», – сказав Лукашенко.
24 листопада після саміту «Східного партнерства» у Брюсселі журналісти запитали міністра закордонних справ Білорусі Володимира Макея, який очолював білоруську делегацію, чи була у нього розмова з президентом України у справі Шаройка. Міністр стисло відповів: «Обговорювали. Усе добре».
Сторонам цей скандал невигідний – політолог
Білоруський політолог Олександр Класковський каже, що є багато версій виникнення та розвитку цього скандалу, їх відкидати не варто, але усе ж скандал цей має невдовзі завершитися.
«Оскільки ані Петру Порошенку, ані Олександру Лукашенку не вигідно роздмухування цього скандалу, бо білоруська сторона зацікавлена, щоб не ослаблювалися економічні зв’язки, а Білорусь має у торгівлі з Україною велике позитивне сальдо, а Порошенкові також краще мати на півночі такого умовного нейтрала, аніж ворога», – пояснює мінський політолог.
Із кількох десятків «шпигунських скандалів», які були в історії Білорусі, абсолютна більшість із них завершувалася депортацією затриманий іноземних громадян ще до суду, а у окремих випадках – невдовзі після суду.