Щороку українці дізнаються нові факти, усвідомлюють зв’язок між вже відомими подіями і доходять висновку, що геноцид українців не обмежився Голодом 1932–33 років, що репресії проти української інтелігенції, проти церкви, проти носіїв української свідомості та культури розпочалися раніше і тривали довше, ніж сам геноцидний голод. На це свого часу вказував ще творець самого терміну «геноцид», львівський юрист Рафаель Лемкін. Як охопити всі ці події, як розширити розуміння українського геноциду з боку радянської влади? Про це говоримо з істориком, професор Квебекського університету в Канаді Романом Сербиним.
Сьогодні термін Голодомор треба вживати як геноцид української нації, і це згідно з конвенцією ООН. Геноцид, в якому голод був найбільш убивчою частиною, убивством населення, але йшлося про те, щоби знищити українську націю як таку
– Слова міняють значення. Так само, як Голокост колись означав лише «спалення», пізніше його значення поширили для того, щоби включити цілий геноцид проти євреїв. Сьогодні термін Голодомор треба вживати як геноцид української нації, і це згідно з конвенцією ООН. Геноцид, в якому голод був найбільш убивчою частиною, убивством населення, але йшлося про те, щоби знищити українську націю як таку. Треба виходити з конвенції ООН про геноцид і розробляти обґрунтування на цій підставі, беручи до уваги нові документи, які появилися тепер у відкритих архівах, особливо України, але і також і в Росії.
– Люди, які заперечують те, що Голодомор був геноцидом українського народу, наводять такі аргументи, що під час Голодомору загинули не лише українці. Загинули ще сотні тисяч представників інших національностей, і це вже задокументовано. Йдеться про етнічних німців півдня України, йдеться про етнічних євреїв, які жили на всій території України. Як би Ви могли відповісти на цю критику?
Геноцид був проти української нації. Українська нація – це тіло, яке складалося з усіх громадян України. Це включало і євреїв, і німців, і поляків, і хто би не жив в Україні. Коли нищиться політична українська нація –нищаться також і ті інші групи
– Геноцид був проти української нації. Українська нація – це тіло, яке складалося з усіх громадян України. Це включало і євреїв, і німців, і поляків, і хто би не жив в Україні. Коли нищиться політична українська нація –нищаться також і ті інші групи. Геноцид – це не є тотальне знищення. Геноцид може бути часткове знищення. І це не означає лише фізичне нищення. Це є нищення групи як такої. Себто – переробити цю групу, частину її знищити, а решта переробити в щось інше. Так що це не є лишень тотальне фізичне нищення, як деякі автори, на жаль, сьогодні пишуть у своїх працях.
Конвенція говорить про нищення групи етнічної і національної, а українська етнічна група складалась з етнічних українців в самій республіці українській і також якихсь 8–9 мільйонів етнічних українців поза Україною, і там також відбувався геноцид українського населення, себто як етнічної групи. Як знаємо, там заборонили українську мову, там також був голод, там були також інші форми цього геноциду. Сьогодні стає виклик українським адвокатам, українській інтелігенції, українській науці, щоби поширити поняття про геноцид, яке ініціював Лемкін.
Радянські пропагандистські плакати 1933 року на виставці, присвяченій роковинам Голодомор-геноциду в Україні. Дніпро, вересень 2016 року
– Якщо говорити про порівняння з іншими геноцидами: ми розуміємо, що кожен з них є інший, але якщо говорити про той найбільший, з яким стикнулося людство, із Голокостом, – то всі розуміють, що Голокост – це навіть більше, ніж геноцид. Наскільки українцям важливо довести, що йшлося саме про геноцид, якщо це насправді Голодомор є так само унікальною за масштабом трагедією і злочином?
Роман Сербин
– Так, ви згадали про Голокост, і Голокост став тепер в розумінні багатьох людей щось як «надгеноцид», чи свого роду геноцид, до якого міряють інші геноциди. Але це є неправильний підхід, і Лемкін абсолютно ніколи не мав на увазі, коли писав свою книжку чи пізніше, порівнювати в такий спосіб більші і менші геноциди. Розуміється, за своїм масштабами за кількістю людей.
Був намір, і це є визначальне слово конвенції про геноцид. Намір був знищити українську націю як таку. Себто переробити – знищити частину фізично, а решту – «переробити». Процес русифікації і так далі – це була частина якраз того геноциду
Те, що тепер засудили Ратка Младича (військового лідера боснійських сербів, якого визнали винним у геноциді босняків-мусульман – ред.), там мова є про 8 тисяч. В Україні це є мільйони. Скільки тих мільйонів – це не так важливо, важливіше є те, що це була проба знищення української нації як такої. Отже, як коли українці вживають Голодомор лише у вузькому сенсі про голод, то вони – редукують, я не знаю, який буде український термін…
– Звуження…
– …це звуження поняття і звуження українського геноциду. Деякі історики говорять за 10 мільйонів чи 7 мільйонів, ми ніколи не зможемо точно знати, скільки тих мільйонів було – але було досить мільйонів, щоби це було великий геноцид. Але найважніше є те, що був намір, і це є визначальне слово конвенції про геноцид. Намір був знищити українську націю як таку. Себто переробити – знищити частину фізично, а решту – «переробити». І ми знаємо – це процес русифікації і так далі – це була частина якраз того геноциду.