В міжнародній пресі є публікація про те, що Росія погрожує розірвати музейні відносини із Нідерландами через золото, знайдене в анексованому Росією українському Криму. У виданні Financial Times йдеться про лист президента Європейської ради Дональда Туска до 28 країн-членів ЄС із закликом розширити законодавство ЄС на російський газопровід «Північний потік-2». У британському виданні The Guardian є стаття про те, що соціальна мережа Facebook наразі перебуває під суттєвим тиском у Великій Британії через вимогу поділитися даними щодо зусиль Росії маніпулювати інформацією (Кремль це заперечує) під час референдуму щодо «Брекзиту».
В британській газеті The Telegraph є публікація про те, що Росія погрожує розірвати музейні відносини із Нідерландами, якщо вони й далі проситимуть віддати Україні знайдене в анексованому Криму золото.
Автор статті Алек Лун пояснює, що у четвер міністр культури Росії Володимир Медінський зазначив, що минулорічне рішення нідерландського суду передати Україні більше ніж 2000 кримських артефактів є «абсолютно політизованим» і «руйнує систему обміну експонатами» між країнами. Міністр також зауважив, що такі дії можна порівняти «лише з розкраданням музеїв під час італійських кампаній Наполеона чи фашистської агресії», зазначається у статті.
У 2016 році нідерландський суд постановив, що «лише суверенні країни могли б претендувати на об’єкти як на культурну спадщину, і тому артефакти повинні бути доставлені в Україну, де їхнє майбутнє може бути вирішено київським судом», мовиться у статті.
Автор зауважує, що українська влада привітала це рішення, але кримські музеї вирішили подати апеляцію. При цьому російське Міністерство культури «витратило сотні тисяч фунтів на висококваліфікованих юристів у справі», – йдеться у статті.
Лун звертає увагу на те, що Міністерство культури України нещодавно поскаржилося ЮНЕСКО через те, що роботи з реконструкції, які проводить новий кримський «уряд», знищують 500-річний Бахчисарайський палац – резиденцію кримськотатарських правителів.
У виданні Financial Times є стаття про те, що голова Європейської ради Дональд Туск написав у п’ятницю листа до 28 країн-членів ЄС із закликом розширити законодавство ЄС на російський газопровід «Північний потік-2», який, за його словами, «не слугуватиме європейським інтересам найкращим чином» та суттєво зміцнить позиції Кремля.
Автор статті Рошель Топленський зазначає, що Туск вже і раніше попереджав про те, що цей проект залишить Україну «в милості Росії».
Лист також демонструє розбіжності в ЄС через реалізацію проекту «Північний потік-2», який наразі будує російський газовий гігант «Газпром» і також фінансують п’ять європейських енергетичних компаній, мовиться у статті.
Проти цього проекту виступає Польща, зазначає автор, а також і низка інших країн, які не хочуть посилення позицій Москви та збільшення залежності від російського газу, який зараз йде у Європу через Україну, мовиться у статті.
Керівництво «Північного потоку» наполягає на тому, щоб проект залишався комерційним, «проте критики стверджують, що його створення є політичним кроком, який суперечить цілям ЄС щодо скорочення енергетичної залежності від Москви та газу, який йде через Україну, яка щорічно заробляє на цьому мільярди доларів», – мовиться у статті.
Автор вважає: «якщо все буде реалізовано, як написано, нові правила вимагатимуть від «Північного потоку-2» здійснення деяких операційних змін, але навряд чи проект заблокують».
Британське видання The Guardian пише про те, що соціальна мережа Facebook перебуває під суттєвим тиском з боку академіків та парламентарів Великої Британії через вимогу поділитися даними щодо зусиль Росії маніпулювати інформацією (що Кремль заперечує) під час референдуму щодо «Брекзиту».
Автор статті Алекс Герн зазначає, що після того, як британський прем’єр-міністр у понеділок заявила про спроби Росії використовувати інформацію як зброю та сіяти розбрат на Заході, всі зосередили увагу на соціальній платформі Twitter.
Дослідник Оксфордського університету Йін Йін Лу зауважив, що Facebook все ж має більше впливу і можливостей, що робить його «ідеальним місцем» для спроб втрутитися в британські вибори. І ця соціальна мережа має відповіді на запитання, адже ззовні дістатися даних соціальної мережі неможливо, мовиться у статті.
В Британії багато хто вважає, що соціальні мережі не повинні ігнорувати проблему зовнішнього втручання у вибори, пише Герн.
Раніше в США на Facebook вже чинили тиск через його роль в поширенні Росією рекламних оголошень для втручання у передвиборчу кампанію в США, йдеться у статті. В кінцевому підсумку соціальна мережа розпочала внутрішні розслідування того, що саме сталося. В результаті розслідування, яке тривало більше ніж 10 місяців, Facebook визнали, що недостовірні облікові записи придбали тисячі рекламних оголошень всупереч їхній політиці, йдеться у статті.