Олігархи сподіваються, що домовленість із Порошенком допоможе їм утримати минуле – Длігач

Учасники програми «Ваша Свобода»: Андрій Длігач, економіст, співзасновник громадянської платформи «Нова країна»; Олександр Охріменко, економіст, президент «Українського аналітичного центру» («Скайпом»).

В Україні буде більша інфляція до кінця цього року, ніж планували раніше, тобто ціни зростуть швидше очікуваного. Міжнародний валютний фонд погіршив прогноз для України. Якщо вірити цим розрахункам, економіка України за планом підніметься на 2%, натомість інфляція перевищить прогноз і складе майже 13%, зростання номінальної зарплати в середньому становить 35% нинішнього року, відображаючи подвоєння мінімалки і велике зростання зарплат держслужбовців.

Ваша Свобода | Ціни проти зарплат: хто росте швидше

​Олександр Лащенко: Пане Длігач, на Ваш погляд, чому зростають ціни? Це об’єктивні чинники чи щось в уряді не так роблять?

Андрій Длігач: Уряд робить багато чого позитивного. Як не дивно, від не технократичного уряду якраз очікувалося б, що уряд намагатиметься популістичними засобами стримувати інфляцію. Суб’єктивний чинник був закладений рік тому з підвищенням мінімальної зарплатні, яка становить 3200 гривень. Наступного року збільшуватиметься до 3700. Це було популістичне рішення. Це призвело до збільшення номінальної зарплатні на 37% по країні, проте не до аналогічного збільшення реальних доходів.

Реальна зарплатня збільшилася на 17%. Решту з’їла інфляція. Реальних економічних змін не відбулося. Плюс 2% до ВВП, якщо зважити, що це, перш за все, зростання продажів автомобілів чи роздрібної торгівлі, яка зросла на 8% з початку року, то це показники того, що ми проїдаємо... А зростання – це відвойовування десятикратного падіння цього ринку. Дно було навіть в 15 разів менше, аніж, наприклад, у 2008-у. Тому зростання на 50% ринку невеличке порівняно з тим падінням.

Є інший дуже важливий чинник – люди втомилися чекати позитиву. Бізнесмени починають інвестувати, не зважаючи на те, що майже нічого не змінилося для них з точки зору регуляції і податкової системи.

Громадяни втомилися чекати, коли ж будуть ці покращення, і починають інвестувати у ремонти в хатах, в поїздки, у купівлю нових квартир. Проте це обмаль. Головне – йде на споживання. А там інший сюрприз – інфляція. Цього року по овочах і фруктах не найкращі показники врожаю. А з іншого боку, збільшується експорт українських товарів, наприклад, харчових продуктів, зерна. Відбувається дефіцит. Особливо це проявляється на ринку м’яса, яке здорожчало від 30% до 50% за рік. Поголів’я зменшується, незначний, але зростаючий експорт у нас є – на внутрішньому ринку з’являється дефіцит, тому й зростають ціни.

Андрій Длігач

Важливий момент – збільшується імпорт. Структурно економіка України має експортну орієнтацію. Проте експортуємо сировинні продукти з невеличкою доданою вартістю, а імпортуємо кінцеву продукцію. Здорожчання імпортованої продукції, плюс здешевлення гривні з 25 до майже 27 – все це призвело до того, що більше витрачаємо грошей. Хоча в штуках купуємо менше товарів. За нашими підрахунками у цьому році (інфляція складе – ред.) 12,5%. Проте сценарії, які зараз бачимо, можуть призвести до 13%. На наступний рік прогнози трохи кращі – 7-8%.

Якщо ж збережеться популістичний підхід і за відсутності реальних системних реформ це може призвести, що буде чергова хвиля стагфляції – інфляція, яка відбувається разом з економічним занепадом. Більше того, інфляція завжди є наслідком стрімкого економічного зростання або її можна використовувати, щоб запускати механізми зростання. Але цього не робиться. І взагалі має бути в межах 10%. 8% – це був би найкращий сценарій для України.

Українцям слід інвестувати гроші в енергоефективність власних помешкань, домовлятися з сусідами і творити ОСББ, домовлятися з друзями і творити бізнес, створювати для себе пасивний дохід, а не лише дивитися у сторону Польщі.

Опитування: чому ростуть ціни?

– Пане Охріменко, Ви вважаєте, що зростають ціни в Україні, інфляція висока. Є тут об’єктивні пояснення, на Ваш погляд, чи й не дуже об’єктивні?

​Олександр Охріменко: Зарплата менше всього вплинула на зростання цін. Не треба робити крайніми громадян. Перша проблема – рахунки ПДВ – основне джерело, яке створює зростання цін. Податкова за 9 місяців похизувалася, що надходження ПДВ зросло на 40%. Як же так: ВВП на 2%, а ПДВ на 40! Це тільки за рахунок... Ви самі розумієте чого. Друге – у нас зросли ціни на енергію для промисловості. А виробництва харчів без енергії не буває.

Цього року не зростає курс, навпаки, практично ревальвація. Зате зростають ціни! На жаль, ціни будуть і далі зростати. Знову підняли ціну на енергію. Крім того, ціни на зерно закупівельні у цьому році зросли на 13%, а добавте ПДВ, транспортні витрати. Це наше протиріччя постійно – хочемо, щоб було дешеве зерно, а дороге паливо, дорогі міндобрива, дороге м'ясо. Якби держстат правильно рахував, то зараз було б 20% (інфляція – ред.). Держстат страждає, вимагають малювати, а він малює... Дуже подорожчали харчі, вода, тепло, транспортні послуги.

– Заступник голови НБУ Олег Чурій визнав факт скуповування населенням іноземної валюти у жовтні. За його словами, причини у кроках Нацбанку щодо валютної лібералізації і сезонні чинники. Ви як вважаєте, пане Охріменко?

Олександр Охріменко

​Олександр Охріменко: Відносно лібералізації – однозначно. НБУ зняв всі обмеження основні по обміну валют. Є мішок у вас гривень або доларів – міняй. Українці скупили на 2 мільйони 400 тисяч більше доларів, ніж продали. 2 мільйони по всій країні за місяць – це копійки! Поки що українці здають більше.

Війна, звичайно, заважає економіці. Але списувати на війну вже якось пізно. Бізнесмени завжди запитують: коли закінчиться бардак, тоді ми будемо працювати.

Самий оптимальний варіант, що зараз мав би зробити і Гройсман, і Порошенко – зібрати олігархів, розділити між ними області, щоб вони поставили своїх «губернаторів», тоді буде стабільність. Знаємо, що в результаті будь-яких реформ будуть «відкати», «заноси», рейдерство. Треба припинити «війну олігархів».

Часто говоримо про Тимошенко, Коломойського, але в нас багато багатих людей, вже нова хвиля олігархів підійшла – вже воюють один з одним. Бізнес говорить: ви мені скажіть чітко, до кого йти, кому заносить, а я не розумію, це ж хаос якийсь! Буде відомо, кому йти заносити – бізнес працює.

– Пане Длігач, війна – цей чинник може бути визначальним?

​Андрій Длігач: Не є війна причиною чинної ситуації. Війна у нас більше трьох років. За три роки мали б вже зробити реформи, які показали б, що на території, де війна не ведеться, є можливість інвестувати, будувати бізнес, заводи. Проте це робить сам бізнес, а не держава.

Економіка не зростає, тому що немає довіри бізнесу до держави. Ключовий тут момент – відбудова системи справедливості, тобто реформа судової системи, яка знову провалена. Рейдерство процвітає. Не вирішена ситуація з ДФСУ, з ПДВ. «Кошмарення» бізнесу з боку СБУ, інших правоохоронних органів.

Щодо олігархів – зацікавлені вони у зростанні внутрішнього попиту, в розвитку країни, проте зацікавлені у цьому у своїх застарілих моделях. Я проти того, щоб зараз розглядати когось з українців, як ворогів. Нам у будь-якому разі доведеться домовлятися з олігархами, проте економічними чинниками. Єдиний спосіб для них – відійти від політики, перестати бути олігархами.

У майбутньому немає металургійних заводів у тому вигляді, як є, облгазів. У них доволі висококваліфікований менеджмент, проте все ще очікують, що домовленість із Порошенком дасть їм можливість ще 4-5 років утримати минуле. Ні, майбутнє пожирає минуле швидкими темпами.