Кожен одинадцятий житель планети має цукровий діабет, що на 10 мільйонів більше, ніж торік – Очеретенко

​14 листопада – Всесвітній день діабету. Окремі громадські діячі, які займаються цим захворюванням в Україні, сходяться на думці, що профілактика діабету – завдання не лише самих громадян, а й всієї держави. На переконання представниці громадського об’єднання «Українська діабетична федерація» Валентини Очеретенко, в тому, що кількість хворих лише збільшується, винна урбанізація. А президент Українського медичного клубу Іван Сорока радить слідкувати за раціоном, займатись фізичною активністю та регулярно перевіряти кров на цукор.

Цукровий діабет спричиняє інвалідність та смерть | Ранкова Свобода. Частина 2

Голова ради Української діабетичної федерації Валентина Очеретенко наводить статистику: станом на 1 січня 2017 року в Україні було 1 240 000 хворих на цукровий діабет. Але це лише ті, чию хворобу діагностовано.

«Десь співвідношення один до двох тих, хто знає про свій діабет, до тих, хто ходить із діабетом і не знає про нього, – зазначає вона. – Більше від п'яти тисяч дітей стоїть на обліку із цукровим діабетом, але з дітьми інша ситуація: якщо діабет, то він завжди діагностується, але дуже часто запізно».

Саме тому громадська діячка закликає батьків при виникненні в дитині незвичних симптомів перевіряти цукор крові, аби виключити діабет.

Хоча діабет не є вірусним захворюванням, Очеретенко каже, що він поширюється дедалі більше у зв’язку з урбанізацією: люди менше рухаються та нераціонально харчуються.

«Міжнародна діабетична федерація видала прес-реліз з нагоди Всесвітнього дня діабету, і там нова цифра: один з одинадцятьох жителів планети має цукровий діабет. Це на 10 мільйонів більше, аніж було в 2016 році», – констатувала вона в ефірі «Ранкової Свободи». На переконання активістки, це явище – значна економічна та соціальна проблема для всього світу загалом та України зокрема.

Депутатка Київської міської ради та голова громадської організації «Соціальна справедливість «Совість» Алла Шлапак визнає, що з 2013 року в Україні відсутня програма щодо цукрового діабету. Вона впевнена, що опікуватись цим питанням мусить влада.

«Захворювання на діабет – це не проблема хворого, це проблема держави. І держава має, в першу чергу, економічні індикатори вводити щодо, по-перше, раннього виявлення цих захворювань, по-друге, вчасного надання кваліфікованої медичної допомоги, тому що вона точно зекономить в подальшому. І ось цю економію необхідно визначити».

Також Шлапак заявила, що організація «Соціальна справедливість «Совість» долучилася до розробки національного плану дій із запобігання цукровому діабету.

«Ми сподіваємося, що до весни в нас вже буде документ, який ми зможемо подати в Міністерство охорони здоров’я», – анонсувала вона.

Валентина Очеретенко згадує, що Україна протягом років була одним із лідерів у тому, що стосувалося протидії цьому захворюванню.

Валентина Очеретенко

«Першу програму наша держава виконала, починаючи з 1999-го до 2007 року, потім мали друге видання цієї програми. Реалізувавши ці програми, ми покращили становище з цукровим діабетом в нашій країні. Але за останні роки ми знову повернулися назад», – каже вона.

Президент Українського медичного клубу Іван Сорока погоджується із тим, що профілактика цукрового діабету є важливим чинником в економічній політиці. Для запобігання розвитку цієї патології він радить не нехтувати фізичною активністю та правильно харчуватися.

«Треба обмежувати вміст в продуктах харчування есенціального цукру. Чим менше есенціальних вуглеводів в продуктах харчування, тим краще. Це саме цукор – буряковий, тростинний», – пояснює Сорока.

Водночас він вважає цукровий діабет і політичною проблемою.

«Створюючи ті чи інші економічні та соціальні умови в державі, ми можемо також або надавати можливість хворобі розвиватися, або її попереджати».

В запущеному стані цукровий діабет може призвести до втрати зору, ампутації кінцівок та інших форм інвалідності. Іван Сорока каже, що симптомів, які можуть збентежити, чимало, проте радить перевірятись навіть за їхньої відсутності.

«Просто раз на півроку треба здати декілька аналізів, а саме: глюкози крові, тобто цукор крові, або інтегрований показник – глікозильований гемоглобін, який покаже розвиток ситуації в динаміці», – пояснює він.

За словами Сороки, Український медичний клуб разом із громадським об’єднанням «Соціальна справедливість «Совість» та Українська діабетична федерація підписали меморандум про відновлення національної програми боротьби з цукровим діабетом. Він переконаний: хоча Україна більше не має національної програми з протидії діабету, це можна виправити.

«Ми маємо кадровий лікарський та науковий потенціал, маємо потужні громадські організації, бачення проблеми. Сподіваюся, що політики, парламент та президент нас підтримають в цьому бажанні зробити нашу державу та громадян більш здоровими, а значить, більш ефективними та конкурентоздатними», – підсумував Сорока.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі