Сім’я – єдиний інститут, що має 90% довіри українців – Головаха

Хоча Україна є серед лідерів Європи за кількістю одружених громадян, останнім часом розлучень побільшало, каже директор Інституту соціології НАНУ Євген Головаха. Причину він вбачає в економічних складнощах та прагненні українок до самореалізації, яка не завжди сумісна з традиційною роллю жінки в сім’ї. При цьому запевняє: щасливе подружнє життя корисне для здоров’я. А на думку директора Центру з інформаційних проблем територій при НАН України Петра Жука, сімейний бізнес може стати запорукою економічного зростання.

Через що в Україні збільшується кількість розлучень? | Ранкова Свобода. Частина 3

Заступник директора Інституту соціології НАНУ Євген Головаха називає традиційною для України статистику, відповідно до якої на сотню подружніх пар припадає близько 50 розлучень. Втім, останнім часом він спостерігає погіршення динаміки шлюбів і називає дві основні причини.

Євген Головаха

«Перше – це, звісно, економічна ситуація. Оскільки ми в Європі були на одному рівні, в них трохи покращилася ситуація, тому що в них економічні показники підвищились. А другий фактор – той, який і в них підвищує рівень розлучень – це послаблення патріархату, тобто вивільнення жінки», – розказав він в ефірі «Ранкової Свободи». За його словами, жінки дедалі частіше стають ініціаторами розлучень через прагнення професійної самореалізації.

При цьому Україна залишається однією з лідерів Європи за кількістю шлюбів, додає соціолог.

«У нас більше від двох третин дорослого населення перебуває в шлюбі. А, скажімо, в Північній Європі, там, де, здається, набагато краще, – тільки трохи більше від половини дорослого населення. У нас, все ж таки, досі є висока цінність шлюбу», – каже Головаха.

Ще однією відмінністю українців він називає більшу готовність до нових спроб створити сім’ю.

«Скажімо, якщо на Заході після першого шлюбу другого може й не бути, в нас після першого йде другий і так далі. Ми компенсуємо розлучення тим, що знову беремо шлюб».

Директор Центру з інформаційних проблем територій Національної академії наук та експерт із соціальної психології Петро Жук вважає, що сучасне суспільство втратило орієнтири свого розвитку, внаслідок чого сім’я зараз втрачає свою першочергову значимість.

«Економіка була завжди засобом реалізації людини. В нові часи економіка стала метою. У зв'язку з цим нібито заради сім'ї, заради благополуччя люди їдуть на заробітки – і та ж сім'я розпадається, тому що матеріальні цінності стають на перше місце», – пояснює він.

Жук стверджує, що в Україні ця тенденція проявляється менше, ніж в Європі, але сподівається, що рано чи пізно авторитет інституту сім’ї буде відновлено.

«Ієрархія людських цінностей буде знову нормалізована, і сімейні стосунки, шлюб, будуть вищими за матеріальне благополуччя», – впевнений він.

Євген Головаха зауважує, що й зараз сім’я є головною опорою для більшості українських громадян.

«Серед тих соціальних та політичних інституцій, які є в Україні, тільки сім'я має 90% довіри. Це визначальний інститут, який в таких складних умовах залишається головним суспільним інтегратором. Саме від сім'ї люди очікують підтримки насамперед», – каже він. З одного боку, на думку Головахи, це є проявом все ще патріархального суспільства, з іншого – така підтримка особливо слушна у скрутні часи. Причому вона допомагає не тільки емоційно, а й фізично: соціолог запевняє, що щасливе сімейне життя зазвичай довше за самотнє.

«Якщо це нормальний шлюб, він забезпечує людині кращий стан не тільки фізичного, а й психічного здоров'я. Особливо це стосується чоловіків», – каже він. За його спостереженнями, перший рік після розлучення зазвичай складніший для жінки, але чоловіки в довготривалій перспективі мають більше проблем з психічним та фізичним здоров’ям і загалом менше живуть.

Насправді причини, чому люди розходяться, не змінилися ще з давніх часів, каже кандидат психологічних наук Віталій Луньов. Він підкреслює: не варто думати, що шлюби повинні бути збережені будь-якою ціною, шлюб природно розпадається, коли зникають почуття, через які він був укладений.

Віталій Луньов

«Це починається з того, що люди з самого початку зробили неправильний вибір, дуже довго намагались з ним якимось чином змиритися, але це не вийшло. Зовнішні прояви та ознаки можуть бути різні: фінансові, культурні, можливо, пов'язані з відмінністю релігійних поглядів, переконань, цінностей. Але насправді, частіше за все, ми маємо справу з тим, що нечесно, неправильно і неприродним чином був зроблений вибір», – впевнений психолог.

Петро Жук звертає увагу на зв’язок між міцним шлюбом та економікою. За його словами, сім’я в Україні традиційно є потужним засобом покращення економічної ситуації, адже малий та середній бізнес започатковувались сім’ями.

«Оцей український принцип «свій до свого по своє», який ефективно здійснювався в міжвоєнний період, зокрема, в Західній Україні і, зокрема, розвивала наша інтелігенція – малий і середній бізнес, кооперація – це все було сімейне. Зокрема, економічна діяльність митрополита Андрея Шептицького на підтримку українського підприємництва була спрямована на цей сімейний бізнес», – згадує Жук. Він переконаний, що відродження традицій сімейного підприємництва зможе піти на користь економіці всієї країни.

Водночас Євген Головаха застерігає, що загальноєвропейська тенденція кризи сім’ї навряд чи омине Україну. Основну причину він вбачає в тому, що українські жінки вже не погоджуються на ту роль, яка відводилася їм у патріархальному суспільстві. Однак заспокоює: позитивні зрушення є.

«Є багато патріархальних забобонів у наших чоловіків, ми їх виявляємо, але потроху і це, до речі, відходить. Порівняно з даними 25-річної давнини, стало значно менше чоловіків, які вважають, що жінкам нема чого робити в політиці чи громадському житті», – стверджує експерт.

На його думку, саме подолання застарілих уявлень про гендерні ролі може допомогти Україні зберегти інститут сім’ї та слугувати прикладом для всієї Європи.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі