Ціни ростуть, бо держава їх не контролює – економіст про ріст цін на продукти

Заява прем’єр-міністра Володимира Гройсмана про те, що ріст цін на продукти спричинило економічне зростання, не знайшла підтримки в експертів. На їхню думку, ціни не можуть бути показником економічного розвитку. Так, економіст Ігор Гарбарук стверджує, що за ріст цін відповідальна держава, яка відмовилась від контролю за цінами. А експертка Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій припускає: якщо зв’язок і є, то достатньо опосередкований.

Чому Гройсман підвищення цін називає зростанням економіки? | Ранкова Свобода. Частина 1

Економіст Борис Кушнірук називає кілька причин, які призвели до підвищення цін. Однією з них, на думку експерта, дійсно можна вважати зростання економіки України, однак вона не є головною.

«Перший фактор, який обумовив суттєве зростання цін, – це зростання цін на зовнішніх ринках, наприклад в Європі. Другий фактор – це критична ситуація з поширенням в Україні африканської чуми. В нас більше половини поголів’я України на сьогоднішній день заражене. Третій фактор, який справді має місце, – це певне зростання доходів населення. Але по значущості я б його поставив лише на третє-четверте місце по відношенню до попередніх», – прокоментував Кушнірук.

​Лідерами за зростанням цін є м’ясомолочні продукти, зазначає економіст Олег Пендзин. Це зумовлено сезонними факторами та традиційним зменшенням поголів’я.

«До традиційного зменшення поголів’я і африканської чуми, що призводить до зменшення пропозиції на ринку, додалися сезонні фактори, пов’язані з традиційним зменшенням постачання молокосировини на переробку в зв’язку з переводом тварин на зимове утримання. Тобто, весь процес об’єктивно веде до того, що пропозиція на ринку буде зменшуватися і, як наслідок, буде рости ціна», – прогнозує він.

Тенденція зростання цін, за словами експерта, збережеться до кінця року. Водночас він зауважує, що ціни не можуть вважатися показником росту економіки, якщо разом із ним ростуть і соціальні виплати.

Економіст Ігор Гарбарук зізнається, що його дивують заяви прем’єр-міністра про зв’язок між зростанням ціновим та економічним. Ріст цін він називає суто сезонним, проте вважає, що найбільше йому сприяло скасування державного регулювання.

«В країні абсолютно повністю зруйнована система контролю за цінами на соціально значущі продукти, тому бізнес робить те, що він має робити абсолютно логічно: заробляти гроші тут і сьогодні. Якщо є можливість збільшувати ціни, чому б їх не збільшувати?», – сказав він в ефірі «Ранкової Свободи».

Натомість такий крок з боку держави економіст оцінює однозначно негативно як такий, що не враховує низьку купівельну спроможність українців.

«Державу на сьогоднішній день мало цікавить, як хто виживає з українців у цьому світі», – переконаний Гарбарук.

Експерт Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Олександра Бетлій вважає основним чинником росту цін інфляцію попиту.

«Ціни на яйця зростають саме через те, що Україна отримала доступ до зовнішнього ринку, і ми експортуємо нашу продукцію. Ми експортуємо яйця, почали експортувати масло нарешті, в п’ять разів зріс експорт масла».

Ріст експорту, пояснює Бетлій, спричиняє дефіцит продуктів на внутрішньому ринку і, як наслідок, ріст цін на них.

Водночас експертка не погоджується із судженням Ігоря Гарбарука щодо скасування державного регулювання цін. На її думку, відмова від такого контролю – нормальна умова ринкової економіки.

«Держава повинна створювати нормальні умови для розвитку бізнесу. Це те, що повинна робити держава, а регулювати ціни – ні. І якщо нашому бізнесу вигідніше виходить продавати на експорт – на жаль, така ситуація», – визнає Бетлій.

На її думку, держава також мала б прозоро дотувати ті галузі, які зараз не показують рентабельність – як, наприклад, тваринництво, – та інвестувати в інфраструктуру. Натомість зв’язок між наявним економічним зростанням та ростом цін, на її думку, існує лише опосередкований: ріст інфляції невеликою мірою спровокований і ростом мінімальної зарплати та пенсій.

Ігор Гарбарук відкидає аргумент про те, що в ринкових економіках держава не втручається в ціноутворення.

«В найбагатших країнах, таких як США, Швейцарія, Японія, чомусь існує регулювання цін на соціальні продукти. Там є певні дотації, певний контроль з боку держави», – наводить приклади він.

Гарбарук пояснює, що виробники, які експортують свої товари за кордон, рівняють свої ціни на внутрішніх ринках до цін на іноземних, не враховуючи різницю в доходах українців і, наприклад, найближчих сусідів поляків. Він прогнозує, що, якщо держава не втручатиметься, економічне становище може ще більше погіршитись.

«Якщо ми будемо мати сильну державу – в нас буде сильна економіка. А якщо ми будемо цими ліберальними речами заграватися, будемо казати, що держава не повинна ніяким чином впливати на формування економічних процесів всередині країни, то будемо мати шалену інфляцію. Хочу нагадати, що в бюджеті 2017 року ми мали її не більше 8%. З початку року вже маємо споживчу інфляцію 10,2%».

Ігор Гарбарук вважає, що ріст цін до рівня закордонних має відбуватися паралельно з аналогічним ростом заробітної плати.

«Якщо нам в майбутньому році обіцяють 3720 гривень мінімальної заробітної плати, тобто аж 150 доларів, то в тій самій сусідній Польщі мінімалка складає 555 доларів», – нагадує він.

Олександра Бетлій натомість нагадує, що збільшення цін означає ріст доходів українських виробників, обмежувати який недоцільно. Натомість вона пропонує запровадити адресну соціальну допомогу малозабезпеченим верствам населення.

«Якщо ми починаємо обмежувати експорт, це насправді тиск на бізнес, це не співпадає взагалі із зобов’язаннями України в рамках Світової організації торгівлі», – стверджує вона. Натомість держава повинна, на її думку, ліквідувати корупційні оборудки, які роблять ведення бізнесу дорожчим, та не допускати утворення монополій.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

​