Литва – один із лідерів підтримки України як в ЄС, так і в НАТО. Окрім останніх ініціатив Вільнюса, так званого «плану Маршалла» для України, литовці вже кілька років допомагають реформувати український оборонний сектор, надають допомогу в підготовці піхоти, лікуванні та реабілітації поранених і, що найважливіше, пряму підтримку летальною зброєю. Ця позиція залишатиметься незмінною, запевнив литовський міністр оборони Раймундас Каробліс.
– Минулими роками Литва надала українцям для протидії російській агресії тонни боєприпасів та озброєнь. Чи триватиме ця допомога і яка, власне, у цьому сенсі позиція офіційного Вільнюса?
Щодо летального озброєння, то так, ми вже надавали його Україні і маємо намір робити це в майбутньому
– Щодо летального озброєння, то так, ми вже надавали його Україні кілька років тому, і наша позиція щодо цього незмінна: ми маємо намір робити це і в майбутньому. Звичайно, в залежності від наших можливостей.
– Мобілізація підтримки України з боку Литви відбувається і на рівні ЄС, де наразі Вільнюс намагається ініціювати «новий європейський план для України». Тим часом литовська підтримка в сфері української оборони й безпеки, навіть окрім озброєнь, є доволі відчутною…
Міністр оборони Литви Раймундас Каробліс (ліворуч), міністр оборони США Джим Маттіс (в центрі) та міністр оборони Латвії Раймондс Бергманіс (архівне фото)
Ми надаємо Україні всю можливу допомогу. Серед наших пріоритетів – надання тренувальної підтримки і допомога в реформі української системи оборони. Ми також допомагаємо у лікуванні та реабілітації поранених військових
– Так, ми надаємо Україні всю можливу допомогу. Насамперед серед наших пріоритетів – надання тренувальної підтримки і допомога в реформі української системи оборони. Литва входить до дорадчої групи із оборонної реформи, куди входять п’ять держав: Сполучені Штати, Велика Британія, Канада, Литва й Польща. Ми надаємо інструкторів і навчальну допомогу українським сухопутним військам, силам спеціального призначення та військовій поліції. Крім цього, ми також допомагаємо в лікуванні й реабілітації поранених військових.
– Цими днями група членів литовського Сейму звернулася до угорських парламентарів з проханням не блокувати зближення України із ЄС і НАТО. Нині у штаб-квартирі завершилися зустрічі міністрів оборони країн альянсу. Яка Ваша думка щодо ситуації, в якій, так би мовити, «з легкої руки» Угорщини нині чиняться перешкоди євроатлантичній інтеграції українців?
Ми цілком підтримуємо українські прагнення щодо приєднання до НАТО
– НАТО – це організація консенсусу. Звичайно, подекуди ми маємо різні позиції, але завжди керуємося принципом і метою пошуку консенсусу й компромісу. Тобто, йдеться не про блокування інших можливостей та рішень, а про мистецтво знаходження компромісних варіантів. Тож, що стосується Литви, то ми цілком підтримуємо українські прагнення щодо приєднання до НАТО і наразі мусимо визначити, що саме у цьому сенсі можливо досягти на натовському саміті, (що буде наступного року в Брюсселі).
– Триває адаптація союзу НАТО до нових небезпек, зокрема, загрози з боку Росії, яку євроатлантичний світ відчув, спостерігаючи за воєнними діями та анексією частини України. На Вашу думку, чому головними ініціаторами цієї переорганізації альянсу стали саме країни Балтії, включно з Литвою?
– Так, ми опинилися в ситуації, в якій Росія не виконує міжнародних угод та більше не поважає таких цінностей, як суверенність і територіальна цілісність. Насамперед, це приклад України. Але також, глянувши на інші міжнародні російські зобов’язання, скажімо, відсутність прозорості та подекуди введення в оману (членів НАТО – ред.) протягом нещодавніх великих військових навчань Росії «Захід-2017». Тож, коли ми не впевнені щодо нашого сусіда, звичайно, ми змушені вживати відповідні заходи й бути напоготові.
– Окрім НАТО, також і Європейський союз розпочав зміцнення своїх оборонних та безпекових потужностей. Що для Литви важливіше, і як визначаються пріоритети литовських інвестицій у системі оборони альянсу та ЄС?
Литва за 4 роки збільшила витрати на оборону в 2,7 раза. Триває модернізація армії, її сил швидкого реагування та відновився обов’язковий військовий призов
– Першочергово ми керуємося національними пріоритетами, і в цьому сенсі країни Східної та Центральної Європи особливо сильно відчувають необхідність посилення оборони. Як наслідок, ми всі збільшуємо інвестиції саме в оборонну та безпекову системи. Наприклад, Литва за 4 роки збільшила витрати на оборону в 2,7 раза і досягла навіть більше необхідних 2 відсотків бюджетних витрат на цю сферу, як того вимагає НАТО. По-перше, триває модернізація армії, її сил швидкого реагування та відновився обов’язковий військовий призов. По-друге, є необхідність піднесення рівня усвідомлення цього виду загроз і відповідне для нього фінансування. Але загалом ми згодні з тією позицією, що не лише через російську загрозу на сході та півночі чи дуже серйозну загрозу з боку тероризму на півдні, а загалом уся європейська спільнота повинна збільшити свій внесок у систему НАТО, включно з фінансовою складовою.