«Вбивця антибіотиків» – так називають розробники свій апарат, який дозволяє проводити безкровні операції майже на всіх органах. Українські науковці вважають свою розробку унікальною, адже найближчий аналог перекупила фармацевтична компанія для зупинки його виробництва. В Україні за допомогою цього апарату вже проведено кількасот операцій, які підтвердили ефективність методики. Протягом 10 років вчені намагаються просунути свій винахід для серійного виробництва, але стикаються із типовою бюрократією.
«Ця операція майже втричі дешевша за звичайну: зменшуються крововтрати, кількість витратних матеріалів, прискорюється операція і пацієнт менше перебуває на лікарняному ліжку», – розповідає в коментарі Радіо Свобода керівник проекту, завідувач кафедри біобезпеки та здоров’я людини факультету біомедичної інженерії КПІ, професор Ігор Худецький. За сумісництвом він є провідним науковим співробітником Інституту електрозварювання ім.Є.О.Патона НАН України
Your browser doesn’t support HTML5
Конкуруємо з виробниками антибіотиків – український вчений про медичний винахід
Він пояснює, що цей апарат швидко окуповується за рахунок того, що не потрібно витрачати кошти на антибіотики.
В нас є приклад, коли вартість апарату окупилася на одному пацієнті за рахунок того, що йому не довелось застосовувати дорогі антибіотики
«В нас є приклад, коли вартість апарату окупилася на одному пацієнті за рахунок того, що йому не довелось застосовувати дорогі антибіотики, до яких була чутлива інфекція, що він мав», – ділиться він.
Факультет біомедичної інженерії КПІ, який представляє професор Ігор Худецький, тісно співпрацює із Інститутом електрозварювання імені Патона та його інженерами, саме там і народжуються такі апарати.
Без ініціатив академіків Бориса Патона та Ігоря Кривцуна, їх багаторічної підтримки цього напрямку, апарату б не було, наголошує керівник проекту Ігор Худецький.
Із професором зараз працюють три інженери. Він розповідає, що команда була більшою, але за 10 років частина вже не може працювати, частина померла, а молодих інженерів на таку зарплату, залучити не вдається. Суттєвою допомогою і резервом є студенти, які проводять дослідження в окремих напрямках.
Виробники антибіотиків – прямі конкуренти апарату
Аналогів апарату інфрачервоного конвекційного випромінювання ми не знайшли, розповідає Ігор Худецький.
Ігор Худецький
«У 1998 році випускали подібний іноземний апарат, але патент і виробництво викупила фарм-фірма, яка виробляє антибіотики, і закрила цей проект», – пояснює керівник проекту.
Цей іноземний аналог випускався невеличкими партіями, зазначає науковець, до того, як виробництво закрили.
У нас конкуренція із виробниками антибіотиків дуже серйозна і легкого хліба ми не чекаємо
«У нас конкуренція із виробниками антибіотиків дуже серйозна і легкого хліба ми не чекаємо», – констатує професор.
Український апарат відрізняється від зарубіжного аналога та попередніх прототипів, тож має «патентну чистоту».
«За останні 10 років я побував на сотні різних виставках та конференціях і не зустрів навіть близько аналога до цього апарата. Фактично, це є єдиний унікальний апарат: ми зберігаємо своє ноу-хау, а імпортні виробники не можуть випускати ні наш апарат, ні той, який випускався раніше, бо власником того патенту є фармацевтична фірма», – наголошує Худецький.
Як працює український апарат для безкровних операцій?
Цей апарат повинен стояти в будь-якій перев’язочній, де роблять щонайменші хірургічні операції і для великих операційних
«Цей апарат повинен стояти в будь-якій перев’язочній, де роблять щонайменші хірургічні операції і для великих операційних», – переконаний розробник.
Апарат дозволяє зупиняти кровотечу і одночасно робити дезінфекцію рани.
Перебіг однієї з операцій професор Худецький описує так: «Спочатку ділянка обробляється інфрачервоним конвекційним потоком і після того в цьому місці можна розрізати звичайними ножицями без краплі крові. Це важливо для пацієнтів, які приймають спеціальні препарати, які розріджують кров і вона не згортається, також є люди хворі на гемофілію, і просто є операції, в яких важливо, аби кров не потрапила до рани. На такі випадки розрахована ця апаратура. Її особливість в тому, що вона, окрім того, що зупиняє кровотечу, ще й дезінфікує рану. Тобто, якщо було ускладнення через інфекцію, запалення жовчного міхура, наприклад, то після такої операції немає потреби приймати антибіотики та проводити спеціальні процедури. Рана, відповідно, заживає набагато швидше».
Апарат зупиняє кровотечу з невеликих судин, діаметром 2-3 міліметри, з паренхіматозних органів, таких як печінка, також може зупиняти кровотечу з губчастих кісток, що є окремою проблемою в медицині, розповідає розробник.
Цей апарат зараз визначений військовими як базовий для тих місць, де вперше надається допомога військовим
«Особливість цього апарату в тому, що він поєднує можливість конвекційної інфрачервоної обробки тканин, тобто зупинку кровотечі з малих судин і санацію ран, з другою частиною – високочастотним зварювальним механізмом, який дозволяє зупиняти кровотечу з великих судин, робити розсічення, зварювання і так далі. Тому цей апарат зараз визначений військовими медиками як базовий для тих місць, де надається перша лікарська допомога пораненим».
Вимоги до цього апарату були сформовані саме військовими, пояснює вчений. Перевагою розробки перед іншими безконтактними технологіями обробки тканин він називає економічність.
«Імпортні апарати, які працюють за принципом аргонової плазми чи повітряної плазми, спочатку перетворюють газ в плазму (це десь від 4 до 8 тисяч градусів), а потім для того, щоб можна було працювати, цю плазму охолоджують. Наш апарат нагріває повітря рівно настільки, наскільки потрібно хірургу: це може бути 100, 200, 400 чи 800 градусів», – зазначає Худецький.
Українські реалії
Собівартість апарату близько 30 тисяч гривень, але ціни для продажу в нього немає і наразі не може бути. Всього п’ять таких апаратів в країні повноцінно використовуються, але в рамках наукової співпраці і лише за умови письмової згоди пацієнта.
Він пройшов всі доклінічні випробування, були проведені сотні операцій з його застосуванням, але для широкого використання у клінічній практиці апарат має пройти сертифікацію.
Є певні бюрократичні колізії, які, напевно, можливі лише в нашій країні
«Є певні бюрократичні колізії, які, напевно, можливі лише в нашій країні. Власником цієї розробки є Інститут Патона, але Інститут Патона не має права як розробник сертифікувати цей апарат, бо його має сертифікувати виробник», – пояснює професор Ігор Худецький.
Учений розповідає, що до пошуку виробника долучились навіть в «Укроборонпромі» та Міністерстві оборони, втім ці спроби не знайшли успіху.
«Кілька разів за сприяння «Укроборонпрому», військово-медичного департаменту Міністерства оборони призначалися заводи, які будуть виробником. Перша ж вимога від заводу – це фінансування в межах 5 мільйонів гривень для розробки цього апарату, який вже розроблений, працює і який можна вважати промисловим зразком. Це абсолютний нонсенс», – наголошує розробник.
Українські розробники здійснювали спроби вийти й на закордонні замовлення, але євроринок для медичної апаратури надзвичайно забюрократизований і чужих туди не пускають, каже Худецький. Зараз тривають переговори з індійською приватною компанією щодо спільного виробництва таких приладів, додає він.
Тож зараз апарат для безкровних операцій може використовуватись лише за інформованою згодою пацієнта і хірург несе додаткову відповідальність за використання цього апарату у пацієнта. Тому він використовується в таких випадках, коли без використання цього апарату пацієнту загрожує або інвалідність, або іншим методом виконати операцію неможливо, чи хірургами, які були учасниками цих розробок, тож мають досвід і довіряють цьому апарату, роз’яснює керівник проекту.
Місія – знайти виробника
Є кілька модифікацій цього апарату: для політравми, для проктології, портативний апарат для ЛОР, для стоматології, в процесі розробки спеціалізований апарат під кардіологію, розповідає учений.
Зараз ми працюємо над тим, щоб знайти адекватного виробника. На такі витрати приватні фірми не йдуть, а державні фірми-виробники через свою низьку економічну ефективність вимагають непомірних коштів
«Зараз ми працюємо над тим, щоб знайти адекватного виробника, який витратить приблизно 200-300 тисяч гривень на отримання сертифікату щодо клінічного застосування. Плюс ще значну суму, щоб налагодити виробництво і тільки після цього почне отримувати гроші для компенсації своїх витрат. На такі витрати приватні фірми не йдуть, а державні фірми-виробники через свою низьку економічну ефективність вимагають непомірних коштів», – пояснює Ігор Худецький.
Професора Ігоря Худецького неодноразово запрошували і продовжують запрошувати працювати за кордон. Він займається розробками у багатьох медичних напрямках і вже анонсує вихід приладу для операцій пацієнтам з онкозахворюваннями.
Щодо переїзду за кордон Худецький має категоричну думку: там все одно залишаєшся чужим, а на батьківщині, попри всі негаразди, принаймні маєш свободу у творчості.
Професор наголошує, що розробники – не бізнесмени, вони працюють над винаходами, але так стається, що необхідно відволікатись і на втілення власних розробок у життя. Часто стикаються із тим, що приватні клініки обирають закордонні технології, які є дорожчими і гіршими за характеристиками, ніж розроблені українськими інженерами. Як пояснює професор, причинами стають умовний престиж і розрекламованість.