Чи попереджав директор Національного антикорупційного бюро України Артем Ситник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова про майбутнє затримання його сина? Чи є політичний вплив на вправу «рюкзаків Авакова»? І якими взагалі є успіхи НАБУ у першому півріччі цього року? На ці та інші запитання очільник НАБУ Артем Ситник відповів на засіданні антикорупційного комітету парламенту.
Артем Ситник на засіданні антикорупційного комітету від початку зосередився на найбільш гарячій темі останнього тижня – «рюкзаках Авакова».
Журналісти видання «Українська правда», посилаючись на власні джерела в НАБУ, МВС та Адміністрації президента, розслідували, що Артем Ситник попереджав міністра внутрішніх справ Арсена Авакова про те, що до його сина прийдуть із обшуком. Йшлось у матеріалі також про те, що справа активізувалась саме зараз, ймовірно, через лобіювання цього питання з боку самого президента Петра Порошенка. І що саме через такі конфлікти інтересів перспектива запровадження в Україні Антикорупційного суду стає ще примарнішою – саме з Аваковим Ситник обговорював це питання, стверджує «Українська правда».
Справа «рюкзаків Авакова»: пояснення Ситника
Про політичний тиск у провадженні «рюкзаків Авакова» не йдеться, кілька разів наголосив Ситник. За його словами, це виправдання, до якого вдаються усі фігуранти гучних справ. «Навіть суддя Чаус, який закопував гроші в городі, говорив про політичний вплив», – сказав Ситник.
А справжнім тиском на процес є присутність депутатів і чоловіків у камуфляжі під час засідання суду, каже очільник НАБУ.
Затримання ж чиновників міністерства МВС і сина Арсена Авакова Олександра в рамках схеми виготовлення рюкзаків відбулось не після будь-чиєї вказівки, а тоді, коли вдалось зібрати достатньо доказів, сказав Ситник.
Зокрема, експертизи встановили, що реальна собівартість рюкзаків, які закуповувало міністерство, була значно меншою, ніж зазначалось у договорі, – 500 гривень замість 2900 гривень.
Як наслідок – і якість не відповідала нормам, адже виготовлялись вони «кустарним методом», каже Ситник.
«Матеріал не вологостійкий, непожежостійкий, і вставлені трубки, які при певному навантаженні тиснуть на спину солдата. І коли іде дощ, він намокає, стає важчим, і солдат стає небоєздатним», – зазначив Ситник.
На запитання журналістів, чи попереджав Артем Ситник міністра Авакова, що в рамках розслідування от-от розпочнуться затримання, очільник НАБУ відповів категорично: «Ні, не спілкувався».
На думку політолога Миколи Давидюка, у цій справі навряд чи йдеться про прямий тиск на НАБУ. Хоча певна кооперація могла бути, і часові рамки на це натякають, каже він.
«Але НАБУ має право співпрацювати з різними сторонами й використовувати на свою користь ворогів своїх ворогів, щоб зробити успішний кейс. А потім зможуть братися і за тих, хто допомагав, адже це ж не індульгенція. І якщо на них є або будуть обвинувачення – чому ні?» – каже Давидюк.
І коли НАБУ зможе, зрештою, притягнути до відповідальності всі сторони-опоненти українського політикуму, їхнє портфоліо результативних справ розшириться, і вони зможуть опонувати до медіа чи громадськості, резюмує політолог.
Антикорупційний суд
Позафракційного депутата Віктора Чумака зацікавило, чи дійсно Ситник обговорював із Аваковим запровадження антикорупційного суду, як про це писала «Українська правда».
«У мене відсутній досвід роботи політика. Жоден депутат не може сказати, що я до нього підходив «пропихувати» щось. Публічно я говорю про це давно. Але написане в статті не відповідає дійсності», – відповів Ситник.
Низка експертів після справи про непрозорі тендери МВС висловили побоювання, що активність НАБУ навколо родини Авакових відсуне і так примарну перспективу запровадження в Україні антикорупційного суду. Мовляв, таким чином Ситник втрачає союзника, та й парламентарі не захочуть голосувати за цей суд, дивлячись на те, що правоохоронці «взялись» і за Авакова-молодшого.
Утім, на думку політолога Миколи Давидюка, шанси запровадити антикорупційний суд досі є, хоча лояльний до Авакова «Народний фронт», а також відверті корупціонери парламенту за це й не дадуть голосів.
«Це так, як і за декларації: хоч вони нікому не були вигідні, але вони не готові жертвувати співпрацею із західними партнерами, тому рішення, найімовірніше, пройде. Хоча можливий і сценарій внутрішньо-елітарної кулуарної змови. Хоча це не стратегічне рішення буде, бо завжди знайдеться інсайдер, який зіллє всю інформацію. Це ж Верховна Рада, тому дотиснуть. Адже в країну не заходять інвестиції, і не реформується вертикаль», – каже Давидюк.
Манафорт
Депутат від БПП Сергій Лещенко запитав Артема Ситника, чому той раніше заявляв, що причетність американського політстратега, колишнього радника президента Віктора Януковича у відмиванні українських грошей не доведена. У той час, як саме за подібні дії його зараз допитують у США, казав Лещенко.
Ситник відповів, що тоді керувався доказами, які мав. Зараз же провадження щодо Манафорта в компетенції спецдепартаменту ГПУ під керівництвом Сергія Горбатюка.
У коментарі Радіо Свобода Горбатюк заявляв, що відділ готує нові запити до Сполучених Штатів із проханням допитати Манафорта й надати Києву дотичні до справи документи.
Резонансні справи першої половини 2017 року
Від початку 2017 року НАБУ опрацювало низку резонансних справ. Скажімо, в січні затримали шістьох осіб за підозрою в заволодінні врожаєм держпідприємства на суму 50 мільйонів гривень. У лютому бюро викрило корупційну схему завдання понад 30 мільярдів гривень збитків держпідприємству «Енергоатом» – затримано п’ятьох.
У березні, серед іншого, до суду надіслали обвинувальний акт стосовно голови Рахункової палати – його підозрюють у відчуженні 2-кімнатної службової квартири у приватну власність. Тоді ж затримали голову Фіскальної служби Романа Насірова.
У квітні резонансною була справа щодо розкрадання майже 82 мільйонів гривень нацпроекту «Повітряний експрес» – її направили до суду. Наступного місяця в суді опинилась і справа щодо восьми учасників «газової схеми Онищенка».
У червні НАБУ затримало сімох осіб у «бурштиновій справі», серед них і двох депутатів. Приблизно в той же період до суду надали справу щодо двох співробітників СБУ, яких викрили на одержанні неправомірної вигоди на 50 тисяч доларів.
«Що об’єднує ці справи: таке вперше розслідуються в Україні, справи таких масштабів раніше не було. Для цього й створювалось бюро», – сказав Ситник.
Загалом за час роботи НАБУ прокурори розслідували 371 провадження, вручили повідомлення про підозру 219 особам, і щодо 121 особи було складено обвинувальні акти. 78 справ працівники бюро передали до суду, проте станом на 30 червня є лише 16 вироків у цих справах. Загалом НАБУ відшкодувало державі понад 136 мільйонів гривень збитків і запобігло розкраданню на майже 880 мільйонів гривень.