Колишнього голову Агентства з питань залучення інвестицій Владислава Каськіва екстрадували з Панами до України в ніч на 1 листопада. Його оголосили в міжнародний розшук у березні 2016 року за підозрою в заволодінні 7,5 мільйонами гривень у 2012 році. Рішення щодо запобіжного заходу для Каськіва ухвалили швидко – він поїхав додому із зали суду, пообіцявши упродовж п’яти днів сплатити 160 тисяч гривень застави. Прокуратура пояснила таку лояльність суду тим, що Каськів сплатив до держбюджету суму завданих Україні збитків.
Операція щодо екстрадиції Владислава Каськіва відбулась спільними силами ГПУ та СБУ, повідомив на сторінці у Facebook генеральний прокурор Юрій Луценко.
«Це перший випадок екстрадиції екс-високопосадовця в Україну. Але не останній», – написав Луценко.
Натомість, колишній радник екс-президента Віктора Януковича, юрист Андрій Портнов заявив, мовляв, Каськів сам просив владу Панами видати його Україні та прилетів до Києва добровільно. І що представників українських спецслужб просто поставили до відома, що він вилітає.
«М’яко кажучи, це дешевий піар, а не спецоперація. Каськів кілька місяців тому письмово попросив у панамської влади своєї добровільної екстрадиції до України, доводив панамському суду, що йому нема чого приховувати, а потім ще й купив авіаквиток за свій рахунок», – написав Портнов.
Речниця генпрокурора Лариса Сарган підтвердила Радіо Свобода: Каськів дійсно купив квиток за власні кошти, і цим «зекономив державні гроші, адже переліт не з дешевих». Утім, екстрадиція відбулась, згідно з процедурою, і затриманий не опирався правоохоронцям, додала вона.
«Він летів в Україну в супроводі співробітників СБУ. Тобто, це не так, як писав Портнов, що гуляв собі по аеропорту – і полетів. Ні», – додала Сарган.
Водночас Каськів у Facebook написав: сам вирішив повертатись до України і звертався з відповідним проханням до Верховного суду Панами. Той погодився, а з України взяв обіцянку не висувати додаткових звинувачень, стверджує Каськів.
Як тільки Каськів опинився в Києві, співробітники СБУ доставили його до Генпрокуратури для слідчих дій.
Запобіжний захід обрали дуже оперативно. Адвокати Каськіва «надали Печерському суду довідку про повне відшкодування ним завданих державі збитків», каже Радіо Свобода речниця генпрокурора Лариса Сарган. Раніше правоохоронці називали суму в 7,5 мільйонів гривень, якими Каськів нібито заволодів у 2012 році.
Саме через це відшкодування, і врахувавши, що в підозрюваного є п’ятеро неповнолітніх дітей, суд відпустив Каськіва додому, зобов’язавши внести заставу в розмірі 160 тисяч гривень. Якщо він не внесе ці гроші, його мають затримати повторно, повідомляє Генпрокуратура.
«Наразі у мене немає інформації, щоб підтвердити, чи сплатив, чи ні. Але, як я розумію, оскільки він відшкодував збитки, то не буде затягувати з процесом виплати застави», – прокоментувала Сарган.
Запобіжний захід для Каськіва: нюанси
Як тільки стало відомо, що Каськів поїхав додому із зали суду, соцмережі вибухнули коментарями. Експерт-юрист Українського інституту майбутнього Денис Монастирський відповідає: рішення Печерського суду не порушило закон. Чинний КПК дійсно передбачає право на заставу для економічних злочинів. І норма про те, що підозрюваний має п’ять днів на те, щоб сплатити цю заставу, дискусійна, проте законна, каже він.
«Таких випадків, коли особа зникала, не сплативши, було небагато», – каже експерт.
Оскільки суд над Каськівим відбувався в закритому режимі, про розмір сплачених державі збитків і чи дійсно була така проплата відомо лише зі слів Сарган. І хоч у мережі обурювались, мовляв, «крав, коли долар був по 8, а повертає, коли по 27», проте в таких випадках про індексацію не йдеться, говорить юрист.
«Якщо особа погасила шкоду, це не знімає з неї обвинувачення у жодному разі. І не означає, що справа на цьому буде йти в такому режимі, що його звільнятимуть від відповідальності», – пояснює Монастирський.
Саме через погашення Каськівим збитків державі суд і призначив заставу в розмірі 160 тисяч гривень. Це невелика сума, якщо порівнювати навіть із заставою, яку призначили екс-голові ДФС Роману Насірову – 100 мільйонів гривень, додає Монастирський.
Надалі головною роботою Каськіва буде співпраця зі слідством, і вже той факт, що він не опирався екстрадиції і сплатив борг перед державою, свідчить, що він готовий до цього, припускає юрист.
Гнап: Каськів заплатив «кишенькові гроші»
Утім, чи дійсно Владислав Каськів має сплатити лише 7,5 мільйонів гривень державі?
Журналіст-розслідувач Дмитро Гнап коментує, що розмір справжніх зловживань неспівмірно більший.
«У випадку Каськіва ми робили численні журналістські розслідування: проект «Нове життя» – це будівництво перинатальних центрів, «Чиста вода» – це система очищення води в містах, «Повітряний експрес», «3G для школярів», «Олімпійська надія». Загалом, за найскромнішими підрахунками, було вкрадено не менш ніж 400 мільйонів гривень за тим, ще старим курсом», – каже Гнап.
Кому боятись повернення Каськіва?
Хоч може здатись, що екстрадиція Владислава Каськіва відбулась для нього без стресу, та це не так, каже екс-депутат Партії регіонів, а нині політичний експерт Тарас Чорновіл.
«Я думаю, Каськів прекрасно розумів, що, якщо він спробує уникнути відповідальності…Він міг, теоретично, втекти від панамського правосуддя, але тоді його буде розшукувати американська правоохоронна система. Української він міг би і не боятись, а американської, напевно, всі бояться», – сказав Чорновіл у коментарі Радіо Свобода.
Тож Каськіву зараз вигідніше зробити, як американський політтехнолог Пол Манафорт: піти на співпрацю зі слідством і свідчити – каже Чорновіл. І українським політикам є чого боятись.
Каськів був людиною, яка поєднала корупційній інтереси двох конкуруючих груп: Віктора Ющенка з його командою та Віктора Януковича з його «сім’єю», розповідає Чорновіл. І лобіював його на цю посаду екс-голова Адміністрації президента часів Януковича Сергій Льовочкін. І всі його зв’язки й договори слідство зможе використати, щоб отримати свідчення у значно масштабніших справах, говорить політичний експерт.
«Можемо подивитися на контакти, які виникли між групою «РосУкрЕнерго», Фірташем, Льовочкиним і середовищем тодішньої влади в Україні за часів Віктора Ющенка ще. Це може бути цей напрямок. Це робилось не за участі Каськіва, але він може бути свідком, який може навести на якісь матеріали», – каже Чорновіл.
Окрім того, діяльність Держагентства часів Каськіва тісно перепліталась із організаційним комітетом «Євро-2012».
«Люди, причетні до «Євро-2012», а це і Лубківський, мають захвилюватись, і Садовий Андрій Іванович має захвилюватись – ось тут Каськів може дати покази дійсно дуже серйозні», – припускає Чорновіл.
У чому звинувачують Каськіва?
Владислав Каськів – відома фігура в українському політикумі. Кар’єру він почав на початку 2000-х, був координатором громадської компанії «ПОРА», члени якої брали активну участь у Помаранчевій революції.
Уже після обрання президентом Віктора Ющенка Каськів стає його штатним радником. «ПОРА» трансформується в політичну партію, і вже в 2007 році він проходить із нею до парламенту на позачергових виборах у складі блоку «Наша Україна – Народна Самооборона».
За кілька років Владислав Каськів – уже радник прем’єр-міністра Юлії Тимошенко з питань іноземних інвестицій. Коли ж влада перейшла до Віктора Януковича, Каськів приєднується до його команди.
Спершу в 2010 році його призначили головою робочої групи комітету з економічних реформ і національних проектів. Тоді йшлось про 5 першочергових національних проектів загальною вартістю майже в 40 мільярдів гривень.
Вже за кілька місяців Каськів – керівник Держагентства з інвестицій та управління національними проектами України. Журналістам він коментував, що не бачить нічого погано в роботі на свого політичного опонента Януковича. Мовляв, політика – це одне, а «інвестиції, на які країна чекала 20 років», – це інше.
Коли Владислав Каськів обіймав посаду, його вже підозрювали у зловживаннях. Скажімо, в 2011 році його агентство виділило майже 25 мільйонів гривень особистому перекладачу Віктора Януковича та однопартійцю самого Каськіва через тендери, де брали участь одна-дві фірми.
Проте найбільший резонанс Каськів викликав через проект будівництва терміналу з прийому скрапленого газу на 856 мільйонів євро. Тоді, у 2012 році, він запросив такого собі Джорді Сарда Бонвеі, котрий, як представник іспанської інвестиційної компанії, підписував потрібні договори. Проте виявилось, що цей чоловік насправді – колишній лижний інструктор, який на той час уже працював у галузі утилізації відходів. Тоді Каськів заявив, що готовий написати заяву про відставку, але залишився на посаді.
Звільнився Владислав Каськів лише після Революції гідності у березні 2014 року. Тікаючи, він вивів із України 255 мільйонів гривень, коментував згодом міністр внутрішніх справ Арсен Аваков. Тоді ж медіа почали «розкопувати» тіньові угоди Каськіва.
Зрештою, ним зацікавились і правоохоронці. У червні 2015 року Арсен Аваков заявив, що при керівництві Каськівим Держінвестпроектом Україна втратила два мільярди гривень. У березні 2016 року Каськіва оголосили в розшук через підозру в розкраданні державних коштів у 2012-2013 роках – 7,5 мільйонів гривень за укладеним фіктивним договором про надання рекламних послуг.
На час оголошення підозри Каськіва вже не було в Україні. Він відреагував на справу проти себе, назвавши її «зброєю для політичної боротьби».
Через деякий час його затримали в Панамі, Україна почала клопотати про екстрадицію. Панамський суд обрав Каськіву запобіжний захід у вигляді застави в 600 тисяч доларів, проте той вніс заставу і вийшов на волю у вересні 2016 року. Також екс-чиновник подав клопотання про політичний притулок.
У березні цього року стало відомо: Панама відмовила Каськіву в екстрадиції. Так екс-очільник Держінвестпроекту опинився знову в Києві.
Паралельно зі справою щодо нього, яку веде Генпрокуратура, діяльність Держагентства розслідує також НАБУ та САП.