Москва прорахувалася щодо України, але є загроза контрреволюції (світова преса)

Часопис Die Presse, який виходить у Відні, заторкує питання можливого повороту назад процесу реформ в Україні. А французьке щоденне видання La Croix пише про протидію і викриття російських фейкових новин про Україну. Тим часом британська газета The Daily Mail повідомляє про українку, яку звинувачують в організації замовного вбивства її заможного чоловіка-британця.

Австрійський щоденний часопис Die Presse ​друкує статтю «Україна: побоювання «контрреволюції» у тендітній країні-партнері». Видання пише, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС набула чинності, проте дехто з критиків заявляє про загрозу для курсу прозахідної орієнтації Києва. Власне, проєвропейські сили на Майдані виступали за курс України з орієнтацією на Захід, проте необхідні реформи в Україні, здебільшого, так і залишаються тільки на папері. Далі часопис пише, як неподалік Майдану у Києві, який був сценою подій Революції гідності, з одного з мурів змили малюнок із зображенням національного поета Тараса Шевченка у протигазі і з відчайдушним виразом обличчя. Цим настінним малюнком, як вважає віденська газета, великий український митець і патріот ніби перенісся у сучасність, ставши українським революціонером. Коли малюнок усунули з того місця, де він був кілька років, розлючення українців було неабияким. Дехто з киян навіть побачив в цьому тиху і приховану спробу влади «змити» ідеї, започатковані Майданом, ба більше, деякі українці побачили у цьому прихід «контрреволюції».

Die Presse пише, що сподівання українців на швидкі зміни не були втілені у життя. Майже 4 роки по тому, як розпочалися протести на Майдані, по тому, як тодішній президент Янукович не підписав Угоди про асоціацію України з ЄС, непевність щодо того, чи Київ і далі прямуватиме шляхом зближення зі Заходом, чітко присутня в Україні. На додаток, доволі сутужна економічна ситуація підкріплює цю непевність. Росія, яка після Євромайдану анексувала Крим і розпочала криваву війну на Донбасі, перетворилася з «доброго сусіда» на «державу агресора».

Втім, як наголошує австрійська газета, Москва серйозно прорахувалась. Перешкодити переорієнтації України на Захід Росії не вдалося навіть шляхом інтервенції й анексії території. Росія, яка попервах не ставилась серйозно до Угоди України з ЄС, явно недооцінила наполегливості Києва та Брюсселя. Зрештою, як пише видання, це був помітний успіх Києва. Від початку поточного року обсяг торгівлі між Україною та ЄС збільшився на 22%. На додаток, українські громадяни на самих собі відчули переваги асоціації. Із 11 червня 2017 року власники українських біометричних паспортів не потребують жодної в’їзної візи до країн Шенгенської зони.

Але, як завершує віденський часопис, у плані реформ Україна не постає таким собі безхмарним небосхилом. Сюзан Стюарт із політологічної організації Berlin Stiftung Wissenschaft und Politik зазначає, що оголошена Києвом політика «деолігархізації» України не набрала обертів. Стюарт закликає до активнішої участі закордонних фахівців у процесі реформ в Україні. Представники громадянського суспільства в Україні постають також великою надією для Брюсселя, який не виключає можливого повороту назад процесу реформ.

«Україна: побоювання «контрреволюції» у тендітній країні-партнері»

Французьке періодичне видання La Croix ​містить матеріал «Stop Fake: коли студенти викривають пропаганду». Газета зазначає, що впродовж трьох років організація «StopFake Ukraine» аналізує, перевіряє і викриває інформацію, яка надходить від російських мас-медіа. Студенти та викладачі Київської школи журналістики виконують завдання подолати брехливу інформацію, яка надходить про ситуацію в Україні. Далі французький щоденний часопис пише про американську студентку на ім’я Синтія, яка опікується журналом StopFake.org – проектом перевірки фактів, які з’являються в російських засобах інформації. Газета додає, що американка чітко знає, для чого вона перебуває в Україні і чим вона займається.

«Як на мене, абсолютно важливо розвінчувати фейкові новини і вести боротьбу з пропагандою та сенсаційністю у поданні новин у засобах масової інформації», – каже Синтія з журналу StopFake.org.

La Croix повідомляє, що Синтія приїхала в Україну за стипендією Фулбрайта для того, аби працювати з біженцями і жертвами війни. Для неї, як зазначає часопис, участь у роботі StopFake постає способом допомогти у розв’язанні конфлікту, який розриває Україну вже впродовж більше трьох років. Видання додає, що тележурнал з підсумком головних фейкових новин виходить щонеділі на регіональних телеканалах України двома мовами – англійською та російською. Французька газета зазначає, що проект StopFake започаткували 2014 року як вебсайт із кількома статтями. Нині StopFake виходить на інтернеті у своїй версії 10 мовами.

«Ми думали над тим, у який саме спосіб ми могли б реагувати на хвилю російської пропаганди, і проект StopFake став нашою відповіддю», – каже головний редактор StopFake Євген Федченко.

Французьке видання пише, що з огляду на питання безпеки, імена більшості членів редакційної команди проекту залишаються таємницею. Саме з цих таки міркувань проект не має централізованого приміщення редакції. Дехто з команди проекту працює в інших країнах, дехто працює з дому. Журналісти проекту рідко коли збираються для роботи разом. Видання розповідає, що проект StopFake створив безкоштовну радіопрограму і часопис, які виходять на Донеччині та Луганщині раз на місяць. Ініціатива роботи проекту бере своє коріння з бажання протидіяти і викривати феномен російської пропаганди, яка розповсюджує фейкові новини.

«Stop Fake: коли студенти викривають пропаганду»

Популярний британський часопис The Daily Mail, який орієнтується на масову читацьку аудиторію, публікує статтю «Я доведу свою невинуватість». У підзаголовку повідомляється, що колишню українську танцівницю на пілоні, яка вийшла заміж через інтернет і здобула прізвисько «Чорна вдова», звинувачують в організації замовного вбивства її британського чоловіка-багатія. Втім, українка Ганна Зюзіна заявляє, що очистить своє ім’я і розблокує спадщину її загиблого чоловіка. Видання нагадує, що на розгляді судової справи в англійському місті Ексетер Зюзіну звинуватили у плануванні вбивства її британського чоловіка Баррі Прінґа в Києві 2008 року. Тим часом, Зюзіну, яка була танцівницею на пілоні, коли мешкала в Україні, вистежили на півдні Іспанії, де вона нині мешкає у курортному місті Марбелья на віллі, вартістю у 700 тисяч фунтів стерлінгів.

The Daily Mail додає, що українка вже змінила своє справжнє ім’я і прізвище на Джуліанн Мур, придбавши ще дві фешенебельні квартири на півдні Іспанії. У березні поточного року, як пише британський часопис, 38-річна Зюзіна спромоглась оскаржити висновки судового розслідування в англійському місті Ексетер, стверджуючи, що справу було хибно розслідувано. Українка також нарікала, що їй не було надано можливості виступити зі свідченнями, і на те, що слідство, буцімто, послуговувалось, за її словами, чутками і плітками замість вагомих доказів.

Газета зазначає, що – народжений у графстві Девон – Баррі Пінґ був надзвичайно закоханий у Зюзіну, проте його друзі мали певні сумніви щодо щирості українки, яку називали «холодною і непривітною нареченою з інтернету». Британське видання повідомляє, що під час відвідин Києва 2008 року Прінґа на смерть збила машина без увімкнутих фар та з краденими номерами після того, як він та Зюзіна мали вечерю на відзнаку річниці їхнього шлюбу. Зюзіна після того полетіла до Лондона, де намагалась вселитися до квартири свого загиблого чоловіка і перебрати на себе його статки. Зрештою, Зюзіна навіть не з’явилась на похованні Баррі Прінґа. Газета вказує, що загибель Прінґа в Україні попервах розслідували як прикрий випадок, але згодом, після того, як у британській пресі оприлюднили інформацію про недбале і некомпетентне слідство українських правоохоронців, цю справу переформатували на таку, що торкається замовного вбивства.

«Жертва, винуватиця чи та, що пережила несправедливість правосуддя?»