Фірми-прокладки «виводять в готівку» гроші від державних танкових заводів, попри доведену фіктивність підприємств, мовиться в розслідуванні журналістки Лесі Іванової проекту «Бігус-Інфо». Державний концерн «Укроборонпром», до якого належать ці танкові заводи, відреагував на розслідування низкою обвинувачень і виправлень, проте не згадали ключових фігурантів розслідування. Експерти стверджують – через антикорупційні публікації від співпраці зі столичним бронетанковим заводом відмовився завод президента Петра Порошенка, під загрозою постачання бельгійської броні. Тим часом в «Укроборонпромі» досі не працює наглядова рада, говорять в антикорупційному комітеті з питань оборони.
Прес-служба державного концерну «Укроборонпром» оперативно відреагувала на розслідування журналістів «Бігус-Інфо» про використання фіктивних фірм для виконання оборонних замовлень і роль людей президента Петра Порошенка в цих схемах. Перш за все, йдеться про неправильний об’єм коштів, якими розпоряджався «Укроборонпром» у 2016 році – близько 5 мільярдів замість 58 мільярдів. Минулого року державні підприємства концерну отримали лише половину державного оборонного замовлення. Цю помилку журналісти пізніше визнали, проте у відповідь вказали – по суті сюжету ніяких пояснень немає, про фірму-прокладку «Оптимумспецдеталь», пов’язаній на думку журналістів із президентом України, «Укроборонпром» нічого не відповів.
Через цю публікацію від співпраці з Київським бронетанковим заводом погрожує відмовитися завод Петра Порошенка «Кузня на Рибальському» (колишня «ЛенКузня»), каже директор інформаційно-консалтингової компанії Defence Express Сергій Згурець. У президента на заводі виготовляють роздавальні коробки для бронетранспортерів.
Сергій Згурець
«Після цієї публікації мені сказали, що вони не будуть постачати на Київський бронетанковий завод саме через такі дивні публікації. Директор зараз говорить, що не знає, де буде брати роздатки. Також постачальники бельгійської броні взяли за основу попередні публікації на цю тему для того, щоб обмежити співпрацю з українськими споживачами», – наголосив Згурець.
Експерт також захищає директора Київського бронетанкового заводу Вадима Шкавра, який очолює підприємство з кінця 2015 року. За словами Згурця, сам цей керівник і розірвав контракт із двома компаніями, які згадуються у розслідуванні «Бігус.Інфо», а також ініціював передачу обвинувачень у прокуратуру. До фірм-прокладок новий директор стосунку не має, запевняє експерт.
«Там згадуються дві фірми, з якими ніхто не працював, а одна фірма цілком реальна. Зокрема, на бронетанковому говорять, що вона цілком реальна і здійснює постачання. Парадокс ситуації полягає в тому, що якщо фірма пройшла через систему ProZorro, виграла тендер за найнижчою ціною, то у компанії немає юридичної можливості припинити співпрацю з цією фірмою», – говорить Згурець. У розслідуванні згадуються ТОВ «Оптимумспецдеталь», ТОВ «Интер Сталь ЛТД» і ТОВ «Фірма «Ренал».
В «Укроборонпромі» не працює наглядова рада – експерт
Проблема прозорості державного концерну залишається актуальною, вважає Олена Трегуб, керівник секретаріату Незалежного антикорупційного комітету з питань оборони (НАКО). Орган було засновано в 2016 році за підтримки іноземних урядів-міжнародних партнерів України. Лише нещодавно на одне з підприємств не допустили державних аудиторів, нагадала вона. Раніше комітет пропонував концерну механізми і процедури, які б могли запобігти ситуаціям, змальованим у розслідуванні «Бігус-Інфо», і знизити корупційні ризики.
«Ми, перш за все, наполягали на створенні Наглядової ради. Зараз вона номінально існує, а фактично там нема кворуму, призначена тільки одна людина, і вона не працює. НАКО просило, щоб усіх п’ятьох членів цієї наглядової ради обирали на незалежному конкурсі», – розповідає Трегуб.
За існуючим законом трьох із них призначає президент, двох – уряд, і сьогодні комітет готовий і до політичного призначення Наглядової ради, щоб та скоріше запрацювала. Наглядову раду передбачають європейські стандарти ефективного корпоративного управління підприємствами державної власності. Над її запуском НАКО працює вже близько року.
Є ризик, що міжнародні організації будуть сприймати це як корупцію. Хоча вона і не є доведеноюОлена Трегуб
На думку експерта, присутність серед керівників оборонних відомств людей, які раніше працювали на підприємствах президента Петра Порошенка, не може бути прямим свідченням корупції, але створює ризики сприйняття корупції.
«Це гарно не виглядає, створює суспільний резонанс. Але їхня провина, якщо вона є, має бути доведена правоохоронними органами. Поки цього немає, ми не можемо коментувати. Але є ризик, що міжнародні організації будуть сприймати це як корупцію. Хоча вона і не є доведеною», – говорить Трегуб.
Програма розвитку оборонної сфери засекречена – секретар
Мова йде, зокрема, про Романа Романова, генерального директора «Укроборонпрому», який в 2014 році керував виборчою кампанією президента в Херсонській області, і про Олега Гладковського, який сьогодні працює першим заступником секретаря РНБО. Щонайменш з 2009 року він є бізнес-партнером Петра Порошенка – став співвласником корпорації «Богдан».
Трегуб змінила на посаді секретаря НАКО Віктора Плахуту, який моніторив роботу оборонної сфери і до призначення в комітет. До жовтня 2016 року він працював директором оборонного департаменту Мністерства економічного розвитку, а зараз є виконавчим директором фонду «Вільна Україна».
Віктор Плахута розповів: «Рівно рік тому під час виставки «Зброя та безпека-2016» «Укроборонпром» заявив амбіційно про реформування оборонної промисловості всієї країни. На сьогодні стратегії ані від концерну, ані від органів влади немає. В кінці травня була ухвалена програма реформування і розвитку оборонно-промислового комплексу 2021. На жаль, після її затвердження, оскільки вона має гриф «цілком таємно», ми не можемо розуміти, який зміст».
Частину програми обіцяли відкрити для громадськості, але цього так і не було зроблено. Тому говорити про плани уряду з реформування оборонної промисловості неможливо, зазначає Плахута.