Київ – Згідно із соціологічними опитуваннями, понад 90 відсотків громадян України ідентифікують себе як українці, 6 відсотків називають себе росіянами. При цьому згідно з переписом 2001 року співвідношення було іншим – майже 78% українців і трохи більше від 17% росіян. А порівняння з останнім радянським переписом показує ще виразнішу зміну ідентичності серед російського населення України – в УРСР росіянами себе вважали понад 22 відсотки. І хоча ці цифри важко порівнювати між собою, бо вони становлять собою в одному випадку дані перепису а в іншому – соцопитувань, які до того ж не проводилися на окупованій частині Донбасу та Криму, соціологи та демографи вважають, що зміни ідентичності серед тих, хто раніше вважав себе росіянином, все ж відбуваються і вони є значні.
Згідно з родинним переказом, одного з пращурів бійця Добровольчого українського корпусу «Правий сектор» Павла Салікова у середині 19-го століття виграв у карти російський пан, разом із його селом та сусіднім селом. Тож два села з усім населенням, на виконання забаганки нового власника, успішного картяра, завантажили з усіма речами на вози, прив’язали худобу і перевезли на нове місце проживання – у центральну частину України.
Саліков, як і його батьки та дідусі й бабусі, не зважаючи на російське коріння (по лінії тата), зараховує себе до українців, хоча у побуті іноді спілкується російською мовою. Але у місті Кременчук на Полтавщині, де мешкає Саліков, у спілкуванні зараз переважає російська мова.
До шкільного віку я розмовляв українською мовою, часто буваючи у бабці. Але вчився у російській школіПавло Саліков
«До шкільного віку я розмовляв українською мовою, часто буваючи у бабці. Але живу я у російськомовному місті, та й вчився у російській школі. Хоча зараз я вільно володію і українською, і російською мовою», – пояснив боєць в інтерв’ю для Радіо Свобода.
За його словами, під час оборони села Пісок і Донецького аеропорту восени 2014 року з побратимами він спілкувався і російською, і українсько мовами, хоча в його підрозділі переважали російськомовні бійці.
Були російськомовні хлопці: Запоріжжя, Дніпро, Донецьк та Київська області. Ми пліч-о-пліч воювали за нашу спільну ВітчизнуПавло Саліков
«Основна частина – це були російськомовні хлопці: Запоріжжя, Дніпро, Донецьк та Київська області. Але це нам не заважало, ми пліч-о-пліч воювали за нашу спільну Вітчизну», – каже Саліков.
Водночас, за словами бійця, щороку зростає кількість солдатів та офіцерів, які вживають українську мову, дехто відмовляється від спілкування російською свідомо – як від мови, якою розмовляє агресор.
На буремному українському Сході більшість населення тієї частини Донбасу, яку контролює Україна, ідентифікують себе як громадяни України, при тому, що там мешкає багато українців російського походження. І все частіше вони називають себе не росіянами, а саме громадянами України російського походження, кажуть соціологи.
Тим не менше, в Україні досі працюють і Російський культурний центр при посольстві Росії, і більш як півтисячі шкіл з російською мовою викладання. Так, у 2015-2016 навчальних роках російську мову як предмет вивчали близько одного мільйона школярів, повідомляє видання «Доступ до правди».
«Поділ українців за національністю і мовою – це імперський міф» – священик
«Точкою неповернення» для більшості українських росіян стала військова агресія Росії проти України, яка відбувалась під гаслами захисту росіян, котрі мешкають в Україні, з так званим «російськомовним населенням» включно. Останні у більшості – несподівано для «російських братів» – встали на оборону України, або принаймні зайняли нейтральну позицію.
Не менш важливу роль у справі «навернення» росіян в українство відіграють українські церкви, вважає секретар служби соціального служіння Всеукраїнської ради церков і засновник благодійної організації «Eleos-Україна» отець Сергій (Дмитрієв). Він називає міфом поділ України на Схід і Захід, на україно- та російськомовних, який активно просувала російська імперська пропаганда.
Погоджуюся зі словами Любомира Гузара: українці не діляться на українсько- чи російськомовних – вони діляться на тих, хто Україну любить і хто її не любитьОтець Сергій (Дмитрієв)
«Поділ українців за національною приналежністю або за мовою – це міф. Зараз уже і не згадати, хто цей міф запустив – радянська ідеологія? Росіяни? Бо ж українська нація – багатонаціональна і багатомовна, до неї належать люди, які підтримують Україну. І тут важлива роль церкви як духовного, об’єднавчого фундаменту, і також важливі пропоновані релігійними організаціями акції для допомоги іншому. Іншими можуть бути онкохворі діти, родини загиблих українських бійців, тощо. А отже, я повністю погоджуюся зі словами покійного владики Любомира Гузара: українці не діляться на українсько- чи російськомовних – вони діляться на тих, хто Україну любить і хто її не любить», – пояснив отець Сергій у розмові з Радіо Свобода.
Російська гібридна війна й агресивна пропаганда Кремля спонукають українців російського походження, або ж зрусифікованих українців, які раніше вважали себе росіянами, пристати до українськості, вважає історик Ігор Лосєв. За його словами, ініційований свого часу Кремлем поділ українців на російсько- та україномовних зазнав краху: на сьогодні громадяни України формують політичну українську націю, головними чинниками приналежності до неї є не національність чи релігійна приналежність, а підтримка Української держави.
Сама теза про російськомовне населення, яку активно використовує кремлівська пропаганда, реально не спрацьовуєІгор Лосєв
«Сама теза про російськомовне населення, яку активно використовує кремлівська пропаганда, реально не спрацьовує. Так, абсолютно незрозуміло, кого в Україні вважати російськомовним населенням? Наприклад, я, зі своїм російським прізвищем, у більшості випадків розмовляю, спілкуюсь українською мовою – хоча, можу сказати без зайвої скромності, володію російською мовою набагато краще за багатьох російських патріотів. То я хто – російськомовне населення чи ні? Це штучна схема», – наголошує Ігор Лосєв.
За його словами, українцями себе називають не лише етнічні українці, а всі ті, хто поділяє важливість існування незалежної України і готовий розвивати українську державність. А отже, в Україні «вододіл» проходить не по мові і навіть не по етнічності, а за політичними поглядами, за ставленням до самостійності та незалежності Української держави, за наявністю або ж відсутністю українського патріотизму, пояснює Лосєв.
За його словами, все менше українців російського походження ностальгують за радянськими часами, і все менше з них вірять у пропагандистський міф про нібито «єдиний народ» – росіян та українців. Тож заяви президента Росії Володимира Путіна на кшталт «Ми любимо українців… Вони частково росіяни» (висловлені 19 жовтня на Валдайському форумі) – ще більше відвертають від Москви громадян України російського походження, впевнений експерт.
Російський політичний експерт Андрій Піонтковський в ефірі Радіо Свобода також зазначив, що спроба президента Путіна зробити Україну частиною «русского мира» зазнала краху. Апеляція Путіна до російського населення України не спрацювала, більшість громадян України російського походження залишились вірними Україні, каже експерт.
А політичний оглядач Назарій Заноз зазначає: цей міф зникне, як тільки росіяни позбавляться режиму Путіна. А ще, на його думку, громадяни України, на відміну від громадян Росії, викликають повагу у багатьох державах світу, оскільки продемонстрували готовність стояти за свої права і боронити свою землю від агресора.