В Україні загибель на автошляхах співмірна зі втратами у війні – Мартиненко

Гості програми «Ваша Свобода»: Володимир Мартиненко, голова громадської ради МВС, радник міністра; Вадим Володарський, адвокат, фахівець у справах із ДТП.

П’ятеро загиблих, шестеро досі шпиталізовані. Майже тиждень минув після одного з найкривавіших в історії незалежної України ДТП, що сталося в Харкові. Небайдужі продовжують нести квіти на місце трагедії на вулиці Сумській. За попередніми даними розслідування, елітний автомобіль Lexus, їдучи на червоне світло, зіткнувся із Volkswagen Touareg і вилетів на тротуар, яким ішли люди. За кермом Lexus перебувала 20-річна жінка, дочка харківського бізнесмена. Періодично в Україні стаються ДТП із так званими «мажорами». Практично всі винуватці, як і політики в такій ситуації, відомі спортсмени, митці, відкуповуються або в прямому сенсі – штрафами, або в переносному, зрештою, так і не опиняються за ґратами, скільки жертв не було б внаслідок наїзду. Цього року, за даними міністра внутрішніх справ України Арсена Авакова, кількість автомобільних аварій, у тому числі з летальними наслідками, зросла на 13%. Міністр анонсував зміни в законах після цього резонансного випадку в Харкові. І каже, що вже в середу на засіданні Кабміну будуть внесені деякі ініціативи щодо законодавчих відповідних правок.

Ваша Свобода | Після ДТП у Харкові: кара для автолихачів

Олександр Лащенко: Пане Мартиненко, за статистичними даними, щодня 13 осіб, як мінімум, тільки гинуть на місці ДТП, не враховуючи поранених. На фронті в рази менша кількість загиблих і поранених. При всій повазі до воїнів, які зараз боронять Україну на Донбасі. За рік, мінімум, 5 тисяч загиблих на автошляхах. Щороку!

​Володимир Мартиненко: Це 13 осіб (щодня гине на дорогах – ред.), не враховуючи ще тих, які гинуть після того, коли потрапляють до лікарні. Цифри втрат, які є в Україні на автошляхах, мабуть, співмірні з якимись воєнними діями. Так відбувається не тільки цього року. Тут дуже кардинальні треба вводити зміни. Незважаючи навіть на підсилення відповідальності тих, хто, наприклад, керує транспортними засобами в нетверезому стані, на дуже багато інших заходів превентивних, ситуація на сьогодні все одно залишається страшною. Мова йде про посилення відповідальності взагалі водіїв за нетверезу їзду, за перевищення швидкості.

Володимир Мартиненко

Вже (штрафи – ред.) будуть змінювати, ще треба робити суворішими. Ми разом з громадськістю розробляли пропозиції, щоб виділити окремі категорії тих, хто управляє транспортними засобами, і хто ховається за якимись посвідченнями.

У нас дуже багато питань до тих, хто є в формі – прокурорів, поліцейських, суддів, тих, хто працює в органах держвлади, хто, користуючись тим, що в них є якесь внутрішнє відчуття імунітету й безкарності, порушують правила дорожнього руху.

Керувати транспортним засобом у нетверезому стані, навіть якщо індульгенція, «святий» чи народний депутат, чи будь-хто, він не може.

Треба для себе сприймати, що нетверезий водій за кермом є потенційним чи вже реальним убивцею. Можна біля кожного водія поставити контролюючого поліцейського чи будь-кого, але контролювати їх усіх, перевіряти на «Драгері» чи возити на медобстеження не буде зовсім реально, поки самі українці всередині не почнуть сприймати, що сідати п’яним за кермо не можна, бо це призводить до страшних трагедій.

Опитування: як зменшити смертність на дорогах?

– Пане Володарський, Ви в соцмережі «Фейсбук» з приводу харківської трагедії написали в одному зі своїх постів:

«Харківська трагедія використовується для того, щоб посилити тиск на водіїв, збільшити адмінстягнення й запровадити кримінальну відповідальність за повторне пияцтво за кермом. При цьому не надавши адекватних таким заходам способів захисту від необґрунтованих звинувачень». Чому Ви так вважаєте?

​Вадим Володарський: На жаль, у нас одностороннім чином десятиліттями намагаються вирішити проблему безпеки руху тільки шляхом тиску на водіїв, шляхом підвищення адміністративного стягнення і тому подібне. Таке порушення, як кермування у стані сп’яніння – порушення тяжке, але, за статистикою, лише близько 5% ДТП з вини п’яних водіїв. Друге – підвищили відповідальність, ввели безальтернативне позбавлення права кермування поряд зі штрафом, на даний момент 10 тисяч 200 гривень за перше таке порушення, але не призвело це до істотного зменшення кількості п’яних водіїв.

Вадим Володарський

До мене часто звертаються люди, на яких склали протоколи по цій же ж ст. 130 Кодексу про адміністративні правопорушення – кермування в стані сп’яніння або відмова від медогляду, хоча нічого подібного не вчиняли. І це дуже велика проблема. Дуже часто доводиться докласти багато зусиль, щоб цій людині допомогти. І ще одне. Як у випадках цих людей, так і тих, які дійсно кермували у стані сп’яніння, практично не бачив ще жодного матеріалу у своїй практиці, який був би оформлений співробітниками патрульної поліції без якихось порушень. Дуже часто можна почути: судді корумповані – відпускають п’яних водіїв! Насправді тому судді прийшов адмінматеріал з поліції, по якому взагалі не можна ніякого рішення ухвалити – або треба закривати справу, або треба направляти знову до поліції на доопрацювання.

– Пане Володарський, що треба робити? Ви ж погоджуєтеся з тим, що цифри дуже великі!

​Вадим Володарський: У нас настільки масова практика, коли не просто неправильно визнають винуватця, а неправильно визначають причину ДТП. Класичний приклад. Вискочив пішохід у невстановленому місці, а притягають водія за наїзд на нього, що не уникнув ДТП. Таких випадків настільки багато, що, коли кожна з цих справ потрапляє не в той розділ, дуже спотворена статистика. У результаті ні керівництво поліції, ні керівництво держави не має об’єктивної, адекватної картини щодо причин аварійності, щоб зрозуміти, з якими порушення передовсім треба боротися.

Перше – треба навести лад у системі розслідування ДТП і оформлення ДТП як адміністративне правопорушення, тобто коли немає постраждалих. На це десь рік піде. Визначити, які саме порушення небезпечні й призводять до найбільшої кількості ДТП. І орієнтувати роботу поліції по цих порушеннях. Третє. Візьмімо цих самих «мажорів». Вони так їздять, тому що знають, що їх не покарають, і в них розірваний причинний зв'язок між порушенням і покаранням. Але й звичайний водій знає, що його можуть зупинити без порушення, оштрафувати без порушення, сприймають штрафи (в минулому, коли була ДАІ, і хабарі брали масово), не як кару за порушення, а як якийсь податок. У результаті у них так само відсутній стимул не порушувати.

Внаслідок ДТП у Харкові загинули п’ять пішоходів (відео)

​Володимир Мартиненко: На сьогодні однією з найбільших, мабуть, проблем превентивності нетверезих автомобілістів є якраз те, що закон не передбачає можливість зупинити транспортний засіб, якщо він нічого не порушив.

Восени минулого року разом з громадськими активістами патрульні поліцейські чергували біля нічного клубу в Києві і наловили за одну ніч 38 нетверезих водіїв. Говорити про тенденцію смертей на дорогах, бо причина смертей на дорогах є нерозрізнення перехресть головної вулиці чи другорядної, не зовсім правильно. Я не знаю випадків, де можна щось (права – ред.) купити. Я дуже багато чув відносно того, що може хтось піти і здати на права, якась інша особа. Займаємося цим питанням більше двох років – я таких фактів ще не зустрічав.

По нетверезих водіях – близько 10% ( ДТП з вини п’яних водіїв – ред.). Це офіційні цифри. Відносно ст. 130 Кодексу про адмінправопорушення щодо нетверезих водіїв є дуже багато питань, по яких уже треба вносити зміни, починаючи від цифри, скільки проміле має бути в крові, щоб людину вважали нетверезою, бо для поліції це цифра одна, а для медзакладу – трошки інша. Я говорю про збільшення періоду відповідальності чи розгляду справи в суді. На сьогодні це всього 3 місяці – справа затягується в суді і не розглядається взагалі. Зараз говоримо про фото- і відеофіксацію дорожньо-транспортної обстановки по країні.

Коли повісили всього три камери, які фіксують (одна – в Києві і дві – в Одесі), то камери показали дуже страшні результати. Ця фото- і відеофіксація буде в автоматичному режимі корегувати виконання швидкісного режиму. Мало того, йде розширення відносно камер, щоб могли фіксувати багато й інших процесів. Тут упирається у відсутність фінансування. Камери коштують немаленьких грошей. Над цим теж працюємо, але за окремими програмами.