Ціна на газ в Україні є наслідком не стільки вимог Міжнародного валютного фонду, скільки ситуацією на газовому ринку України. Про це заявив в ефірі Радіо Свобода експерт з енергетичних питань Сергій Дяченко. На його погляд, уряд мав би спрямувати зусилля на створення диверсифікованого ринку з великою кількістю постачальників блакитного палива. І конкуренція привела б зрештою до зниження цін. Натомість галузь контролюють кілька монополістів-олігархів, вважає фахівець. А директор центру «CASE Україна» Дмитро Боярчук припускає, що в разі відмови від підвищення цін (уряд наразі не вбачає для цього підстав) Україна може залишитись без чергового траншу МВФ.
Your browser doesn’t support HTML5
Дешевий газ чи гроші МВФ: що обирає Україна | Ранкова Свобода. Частина 2
Сергій Дяченко, голова «Бюро комплексного аналізу та прогнозів» та експерт з енергетичних питань, вважає, що з точки зору формули ціноутворення «витрати плюс» (тобто собівартість плюс прибуток) підстав для того, щоб підвищувати тарифи для населення дійсно немає.
«Укргазвидобування» постачає газ для населення. Фактично все, що воно видобуває, йде для населення, і там економіка працює аж гай шумить, – переконаний експерт. – Покриваються витрати, ще й рентабельність із декількома нулями. Компанія має кошти і для капітальних вкладень, і для покриття поточних витрат».
Натомість існує розрив між цінами на газ для населення та для комерційних підприємств – останні платять більше. Така ситуація не є властивою для повноцінного ринку газу, який передбачає єдину ціну для всіх. Тож, вважає Дяченко, для формування ринку ціни для населення дійсно доцільно було б підняти. Проте самого лише зростання тарифів недостатньо.
«Підвищення – це лише інструмент створення гарного інвестиційного середовища. Бо коли ринкова ціна гарна, це приваблює інвесторів в цю сферу ринку. А вони якраз і створюють насичене середовище, і через певний час це призводить до зниження цін, оскільки створюється конкуренція», – пояснює Сергій Дяченко в ефірі «Ранкової Свободи».
Таким чином, уряд мав би спрямувати зусилля на створення диверсифікованого ринку з великою кількістю постачальник блакитного палива. Натомість, за спостереженнями аналітика, ситуація складається протилежна: галузь концентрується в руках кількох монополістів-олігархів.
Сергій Дяченко
«Створюється остаточний олігархічний ринок, нищиться малий і середній бізнес, який є базовим для конкуренції, – описує ситуацію він. – Дві-три компанії контролюють ринок, відповідно, вони ж контролюють ринок праці, й, відповідно, тримають низький рівень заробітних плат».
Старший аналітик інвестиційної компанії Dragon Capital Денис Саква пояснює: бажання Міжнародного валютного фонду підвищити тарифи зумовлене необхідністю привести газовий ринок у відповідність до умов імпорту. Окрім вже зазначеного цінового перекосу він вказує на додаткове фінансове навантаження для НАК «Нафтогаз».
«Нафтогаз» змушений купувати частину газу за кордоном, імпортувати за імпортною ціною, а продавати за більш низькою», – сказав він.
На думки Сакви, відмова українського уряду підвищувати тарифи може бути розцінена міжнародною установою як нездатність виконувати взяті на себе зобов’язання.
«Для МВФ те, що ми зараз не підвищуємо тарифи для населення на газ, є сигналом, що ми прийняли формулу для того, щоб отримати (допомогу – ред.), і наступного разу відмовляємось її застосовувати далі. Тобто наше слово хочемо – даємо, хочемо – беремо назад. Зрозуміло, що це негативний сигнал, і МВФ переймається, що, якщо дати нам наступний транш, ми можемо так само відкотити назад решту наших досягнень», – прогнозує експерт.
Напевно, співпраця з МВФ відкладається – Боярчук
Натомість координатор житлово-комунальних та енергетичних програм громадянської мережі «Опора» Тетяна Бойко не вбачає прямої та сталої залежності отримання траншів МВФ від підвищення тарифів.
«Для МВФ дуже важлива наша фінансова стабільність, але для МВФ також досить важливі правила», – нагадує вона.
На думку експерта, недоцільно піднімати цю дискусію на початку опалювального сезону. Вона прогнозує, що уряд шукатиме альтернативу формулу ціноутворення, адже наразі підняття тарифів лише поглибить вже наявні складнощі.
«Не бачу можливості зараз підвищити ціну на газ, тому що це автоматично означатиме підвищення цін і на тепло, і автоматичне збільшення кількості субсидіантів, з якими вже на сьогодні не може впоратись державний бюджет», – обстоює свою думку Бойко.
Раніше міністр фінансів Олександр Данилюк заявив в інтерв’ю «Голосу Америки», що МВФ та Україна просунулися в перемовинах щодо нової формули ціни на газ.
У свою чергу виконавчий директор центру соціально-економічних досліджень «CASE Україна» Дмитро Боярчук нагадує, що Україна зобов’язалася переглянути вартість газу, якщо ціна буде відхилятися на 10%. Нині, за словами експерта, ціна змінилася на 19% і, відповідно, її потрібно збільшувати. Українська сторона намагається знайти вихід з цієї ситуації та домовитися з МВФ, але, як зазначає експерт, фонд зайняв принципову позицію і навряд змінюватиме її.
Дмитро Боярчук
«Зрозуміло, що раз починаються вже якісь передвиборчі коливання, ніхто цього робити не хоче. Напевно, наша співпраця з МВФ відкладається. Можливо, в якийсь момент буде прорив, але загалом виглядає так, що, скоріш за все, наступний транш, наступний перегляд – це не є питання близької перспективи», – вважає він.
Говорячи про шляхи вирішення проблеми, Сергій Дяченко вказує на те, що споживання саме газу в Україні традиційно високе.
«У нас енергетичний баланс був переобтяжений газом ще років п'ять тому. В нас набагато більше газу споживалось в питомому розмірі, ніж де-інде», – стверджує він.
Виходом із ситуації, на думку експерта, може стати перехід на інші джерела енергії – наприклад, електричну. Але для цього зокрема сільській місцевості потрібна допомога держави, додає Дяченко.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі