(Рубрика «Точка зору»)
Спільна слідча група, яка займається розслідуванням знищення малайзійського пасажирського лайнера, опублікувала ще одну фотографію ракетної установки «Бук». На думку міжнародної групи журналістів-розслідувачів Bellingcat після цієї публікації мають зникнути останні сумніви в тому, що літак був знищений саме російською ракетою.
У тих, хто стежить за перебігом розслідування, завжди викликала серйозні питання його тривалість. Адже про те, що малайзійський літак був знищений російською ракетою з окупованої території Донбасу, було ясно практично з перших хвилин після катастрофи. Самі представники так званих «народних республік» фактично взяли на себе відповідальність за цей злочин, коли рапортували про знищення чергової цілі у повітрі – вони сподівалися, що це український військовий літак. Після того, як почалося розслідування, доказів було зібрано більш ніж достатньо. Навіть нинішня фотографія, яка доводить російську військову присутність на окупованих територіях, присутність ракети-вбивці – вже дев’ята.
Однак міжнародне авіаційне розслідування тим і відрізняється, що проводиться довго, ретельно і має завершитися наданням неспростовних доказів. Скільки ми чули з Росії фантастичних історій – одна брехня змінювалася іншою, ще більш брехливою, ще більш підлою! І тому після того, як справу буде передано до суду, у злочинців не повинно залишитися жодного шансу.
При всій своїй тривалості розслідування наближається до завершення – саме тому зараз доказів все більше і з’явилася пропозиція про надання притулку тим росіянам, хто вирішить, що сумління є набагато більш важливим, ніж престиж режиму, який розв’язав війну на Донбасі і уможливив вбивство мирних жителів.
Чи погодяться з результатами міжнародного розслідування в Росії? Маю великі сумніви. Буквально днями відомий російський пропагандист Володимир Познер заявив, що «не знає» справжніх причин знищення південнокорейського пасажирського літака 30 років тому. І це при тому, що вже після краху Радянського Союзу було неодноразово доведено – в тому числі і самими учасниками цього жаху – що ніякої необхідності в знищенні літака з мирними громадянами в СРСР не було, що таке рішення було справжнісіньким злочином радянського політичного і військового керівництва. Злочином, за який досі ніхто не засуджений. Більш того, в Москві та інших містах Росії досі зберігаються вулиці і проспекти, названі ім’ям тодішнього лідера радянської держави Юрія Андропова. Володимир Путін та інші керівники сучасної Росії вважають себе учнями цього багаторічного керівника КДБ.
Нові можливості для переслідування винуватців
Думаю, і через 30 років нові російські «познери» будуть ставити під сумнів очевидні факти. Закінчення розслідування потрібне перш за все для міжнародної спільноти. Для створення нових можливостей щодо правового переслідування винуватців знищення «Боїнга» – від Володимира Путіна до військових, які виконали злочинні накази. Для збереження санкцій проти російської економіки і запровадження нових обмежувальних заходів. Отже, результати розслідування і висновки суду повинні сприяти побудові більш безпечного світу.
Король Нідерландів Віллем-Александр і королева Максима на відкриті пам’ятника 298 жертв збитого російським «Буком» на Донбасі пасажирського літака рейсу MH17. Містечка Вейфгойзен поблизу аеропорту Схіпхол біля столиці Нідерландів, 17 липня 2017 року
Але і самим росіянам розслідування повинно допомогти. Я добре пам’ятаю свої емоції після знищення південнокорейського «Боїнга». Я тоді слухав пояснення представників радянського військового керівництва і переконувався в тому, що живу в аморальній злочинній державі, яку неможливо змінити. Її можливо тільки демонтувати – і саме такий демонтаж дасть шанс і народам Радянського Союзу, і його жителям.
Саме страшні злочини – і небажання режиму брати на себе відповідальність за скоєне, хоча б визнавати помилковість своїх дій – дозволяють порядним людям прийти до правильних висновків.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію редакції