Після початку війни на Донбасі Путін запустив процес ліквідації Росії – експерт

Татарстан, Тува, Кубань, Дон, Урал, Карелія, Марій Ел, Удмуртія, Чувашія, Далекий Схід, Башкортостан, Сибір, Калінінград – ці республіки та регіони у складі Російської Федерації, за словами аналітиків, можуть оголосити незалежність від центру. При яких умовах це можливо? Як це вплине на Україну? І для чого українцям у цьому розбиратися? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили директор Центру зовнішньополітичних досліджень ОПАД імені Олександра Никонорова, укладач книги «Коли розвалиться імперія: тенденції розвитку сепаратизму в путінській Росії» Сергій Пархоменко та співкоординатор ГО «Антипутінський інформаційний фронт» Ельхам Нурієв.

– Книга «Коли розвалиться імперія: тенденції розвитку сепаратизму в путінській Росії», збірка аналітичних публікацій українського політолога, журналіста та громадського діяча Олександра Никонорова, який трагічно загинув у вересні цього року. Сергію, розкажіть трохи про історію цієї книги та чому ви вирішили її укласти?

Сергій Пархоменко: Олександр Никоноров був моїм хорошим другом та експертом мого центру. Він дуже цікавився питаннями геополітики, тож ми почали співпрацювати у громадській та журналістській діяльності.

Після початку бойових дій на Донбасі, Олександр виїхав до Києва. Якийсь час стажувався у Польщі й Чехії. Саме з цього часу він почав писати аналітику, зокрема про події на окупованій території, та про події в Російській Федерації. Також аналізував, як ці події можуть вплинути на процес дезінтеграції. Адже після анексування Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році Путін запустив процес ліквідації російської держави.

– Чому?

​Сергій Пархоменко: Насправді, все просто. Путін дуже нахабно порушив міжнародні правила і без будь-яких законних підстав проголосив Крим територією Російської Федерації. Жодна цивілізована країна цього не визнала.

Потім почав вводити свої формування з російських вояків та найманців на Донбас. Треба розуміти, що будь-які війни такого масштабу, особливо у 21-му столітті, рано чи пізно призводять до краху економіки.

Сергій Пархоменко

​– Пане Ельхаме, зараз формально єдиною та останньою імперією є Японія. Чому у цій книзі ви називаєте Росію імперією? Це політична заява, чи є раціональні пояснення?

Ельхам Нурієв: Росія за своєю суттю є імперією, там понад 80 суб’єктів федерації, різних народів, різних віросповідань. Це апріорі імперія.

– А США тоді теж імперія?

​Ельхам Нурієв: Певною мірою таке порівняння є доречним. Але я не думаю, що Вашингтон обмежує штати. А в Росії той самий Татарстан вже 20 років хоче переходити на латиницю, фонетика тюркської мови не підлягає кирилиці. А «імперський центр», метрополія не дозволяє своїм колоніям спілкуватися власною мовою.

– Тобто це імперія тому, що центр пригноблює суб'єкти федерації?

Ельхам Нурієв: Так. Я вже не кажу про те, що там деякі регіони буддистські чи мусульманські. Ми ж бачимо, що вони виробляють з нашим Кримом. Тиждень тому були масові арешти на цьому тлі, які й далі тривають.

Ельхам Нурієв

​– Навіщо нам знати про дезінтеграційні процеси у Росії?

Сергій Пархоменко: Якщо ми не будемо прагнути дезінтеграції Росії, навряд чи зможемо повернути Крим. Звичайно, можна казати, що колись в Росії буде більш демократичний уряд і президент, і вона піде на демілітаризацію півострова. Буде введення тимчасової адміністрації під егідою ООН, яка потім шляхом референдуму чи іншим шляхом передасть Україні ці території.

Але треба розуміти, Крим – це достатньо складна велика територія, щоб вирішити проблему лише демократичним шляхом. Для того, щоб Росія відчепилась від Криму, в неї мають бути такі проблеми всередині, аби у неї не було сил і ресурсів відволікатись на Крим.

Ельхам Нурієв: Людська свобода – найвища цінність. Я себе вважаю тюрком, а в Росії тюркських народів близько 30 мільйонів. Вони там гноблені. Окрім того, що це й мій особистий інтерес, я вважаю, що у 21-му столітті немає місця таким «розпусним» імперіям проти людяності.

Слухачка, прифронтова зона: У 1990-х роках в Радянському Союзі, який вже розпадався, були рухи за незалежність, чому імперія знову повернулася?

​Сергій Пархоменко: Після років безладу та економічного занедбання часів Єльцина, Путін прийшов на тлі економічного росту. І він почав закручувати гайки. Оскільки економіка росла, газ і нафта давали можливість акумулювати кошти у бюджетній сфері, народ повірив, що з Путіним прийшов добробут і порядок. Люди почали його підтримувати.

А зараз, коли наступає економічна скрута, у тому числі й завдяки санкціям, буде все інакше, регіони почнуть відколюватися. Їсти нема чого, холодильники порожні.

– Сергію, я хотів уточнити щодо вашої стратегії: Російська Федерація розвалюється, Україна якимось чином забирає собі Крим. Наскільки багато ризиків для України у тому, що така кількість республік почне самостійно діяти у неї під боком?

Сергій Пархоменко: Звичайно, ризики є і їх бояться в Україні і на Заході. У 1991 році Захід дуже не хотів незалежності України, тому що боявся фактору ядерної зброї. Тільки після гарантій керівництва незалежної України, що ядерної зброї позбудуться, на Заході почали визнавати незалежність України.

Можуть виникнути декілька, а може й десятки держав або напівпіратських угрупувань, як так звані «ЛНР» та «ДНР», які матимуть арсенал у тому числі і ядерної зброї. Це лякає Захід.

«Процес розлучення» має бути цивілізованим: усі народи Росії, усі суб'єкти федерації повинні зібратися на установчі збори й вирішити, хто скільки отримає суверенітету. Може бути тимчасовий центр ухвалення рішень по мілітарних об’єктах та зовнішній політиці, по культурній, економічній сфері.

– Як ви думаєте, наскільки Захід прораховує такий сценарій розпаду і що він буде робити на чолі зі США? Чи зацікавлені у США, щоб Росія розвалилася?

Сергій Пархоменко: У США не працюють на розвал Росії, але прораховують такий сценарій. Зокрема у книжці «Коли розвалиться імперія» наведено цитати деяких американських аналітиків, які розповідають про дефрагментацію Російської Федерації. Суспільство та американські політики про це змушені говорити. Ті процеси, які Росія запустила в Європі, рано чи пізно відіб'ються на США.

– Чим відрізняється російський сепаратизм, який прописано у цій книжці, від українського сепаратизму? Чи можна написати таку ж книжку на цю тему про Закарпаття, де дуже багато людей, які називають себе русинами, про Донбас, ймовірно, про Крим?

Ельхам Нурієв: Я так не вважаю. Тема українського сепаратизму перебільшена. В Україні ніхто нічого не забороняє. Державну мову треба знати, то нехай її вивчають у школах та використовують в університетах. Окрім того, у тих же мадярів або румунів теж є українська громада, вони хіба вивчають українську?

– Але певні настрої сепаратизму в Україні є?

Ельхам Нурієв: Так, але це нормально. Вони завжди були та будуть. У нас є настрої зробити, наприклад, слов’янську імперію, але ж вони не переважають.

– Різні регіони у Росії мають різні відцентрові тенденції: Башкортостан або Далекий Схід відрізняється від Марій Ел. Де ці сепаратистські тенденції найпотужніші? Звідки все може розпочатися?

​Сергій Пархоменко: На мою думку, завжди найбільш гарячим регіоном був Кавказ, і цьому є логічне пояснення. Кавказ – це дотаційний регіон, за лояльність Кадирову платять мільярди рублів. Як тільки бюджет країни буде спустошений санкціями, і припиниться дотування Чечні, вона буде першим кандидатом на вихід із федерації.

Далі буде сусідня Інгушетія, Дагестан. Той же далекий Схід, який економічно пов’язаний з «імперіалістичним» Заходом, тобто США, а також з Японією. Є Калінінград, який оточений країнами НАТО та Євросоюзу. У цих регіонах найбільший сепаратистський потенціал.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

​(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу)