Закон про мовні квоти на українському телебаченні діє майже тиждень і обійти його не вдасться. На цьому наголосив сьогодні в ефірі Радіо Свобода член Нацради з питань телебачення та радіомовлення Сергій Костинський. За словами Костинського, частка української мови на ТБ за останній рік виросла до 60%. Найповільніше, за його даними, на державну мову переходять канали «Україна» та «Інтер». Натомість деякі експерти зауважують, що крім квот, потрібен на телебаченні якісний контент українською. Інакше, мовляв, певна кількість глядачів задовольнятиметься російськомовним телепродуктом через інтернет або супутникову трансляцію.
Your browser doesn’t support HTML5
Українізація телебачення: перші дні дії мовних квот | Ранкова Свобода. Частина 1
Закон про мовні квоти на телебаченні, що зобов’язує загальнонаціональні канали не менш як на 75 відсотків мовлення вести українською, набув чинності 13 жовтня. Народний депутат від «Самопомочі» Ірина Подоляк уважає, що запропонована модель квотування є недоцільною.
«Ведучий говорить українською, гості, музика – будь-якою іншою мовою. І найцікавіше, що така передача вважатиметься виконаною державною мовою. Пропонуємо зараховувати до квоти тільки фактичне використання державної мови в передачі», – прокоментувала вона.
Ірина Подоляк
Члена Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Сергій Костинський запевнив, що регулятор ретельно вивчив закон, перш ніж документ набув чинності, і обійти його вимоги змоги не буде. З іншого боку, закон дозволяє гостям ефірів спілкуватись російською, що дасть можливість українізувати мовлення поступово.
«Тобто, ведучі обов'язково повинні володіти державною мовою, а гості мають просто працювати над собою, їм надається така можливість спокійно переходити на українську», – сказав він в ефірі «Ранкової Свободи».
Сергій Костинський
За даними Костинського, частка української мови на телебаченні за останній рік вже виросла до 60%. Найповільніше на державну мову переходять канали «Україна» та «Інтер». Останній ще навесні виступав проти запровадження мовних квот.
«Інтер» вже заявив, що вони будуть збільшувати частку власних передач і таким чином формально виконувати вимоги закону, але реально перейдуть на українську тільки за рік», – повідомив член Нацради.
Водночас він підкреслює: передача зараховується до україномовної квоти лише в тому разі, якщо всі ведучі говорять українською, винятки не дозволяють двомовності та не включать у себе трансляції записів.
«Ми будемо відповідно моніторити, щоб телеканали, коли транслюють передачі, які не йдуть в прямому ефірі, все ж таки давали або субтитрування, або дублювання українською».
Костинський також додав, що, оскільки моніторинг виконання закону кожним із каналів охоплює ефір тривалістю тиждень, повний аналіз виконання норми про квоти варто чекати не раніше кінця року, а можливо, і на початку наступного.
«Контент важливіше, ніж покарання за порушення»
Громадський діяч Максим Кобелєв стверджує, що кількість російської мови в ефірах на телебаченні не зміниться. Експерт вважає, що для того, аби зміни були, потрібно більш комплексно підходити до розробки законодавства та усунути велику кількість винятків.
Окрім дозволеного використання іноземних мов у репортажах і прямих ефірах, він звертає увагу на ще один виняток – творчий задум.
«У разі, якщо цього потребує творчий задум, то навіть і ці речі (репліки ведучих – ред.) можуть бути російською мовою чи будь-якою іншою мовою, недержавною. І фактично довести наявність чи відсутність творчого задуму буде дуже складно», – прогнозує він.
Натомість Сергій Костинський зазначає: хоча закон не містить точного визначення поняття «творчий задум», воно поширюється лише на низку винятків.
«Наприклад, якщо в титрах, назві фільму чи передачі потрібне якесь іноземне слово, це може пояснюватися творчим задумом. Або при спілкуванні ведучих вони хочуть щось процитувати – це може бути творчий задум. Але спілкування російською мовою або англійською мовою всі 100% передачі творчим задумом пояснити неможливо», – запевнив він.
Закон про мовні квоти також передбачає штрафи за порушення, обсяги яких прив’язані до покриття каналу.
«Сама сума штрафів – це 5% від самого ліцензійного збору. Для середнього загальнонаціонального телеканалу, який можна дивитися в двох третинах областей України, це буде близько 400 тисяч гривень. Для таких, як «Інтер» – набагато більше через те, що покриття більше», – порівнює Костинський. За багаторазове ж порушення канал може бути позбавлений ліцензії через суд,попереджає член Нацради з питань телебачення та радіомовлення.
Виконавчий директор організації «Індустріальний телевізійний комітет» Сергій Сьомкін вітає квотування української мови на телебаченні, однак закликає не забувати про кінцевого споживача телевізійного продукту.
«Існує величезна кількість глядачів, які просто не будуть дивитися наших каналів, якщо в них буде неякісний контент, контент не тією мовою, якою зручно було б глядачу дивитися і слухати канали», – стверджує він. Крім того, Сьомкін нагадує, що обмеження на телебаченні легко обходяться через інтернет чи супутникову трансляцію.
«Головне на сьогодні, на мою думку – це якісний контент українською мовою, і тоді наш глядач буде обов'язково дивитися наші канали, в них будуть високі рейтинги, і всі будуть задоволені», – впевнений Сьомкін. Завдання держави, на його думку: підтримувати національні канали у виробництві якісного україномовного контенту. Це, каже експерт, важливіше, ніж карати за порушення.
«Треба довіряти власному глядачу, розуміти, що в нас багато патріотично налаштованих громадян. І ми не говоримо виключно про російську мову. Чому ми говоримо про російську, чому не говоримо про угорську, про кримськотатарську мову?», – запитує він, нагадуючи, що той відсоток ефіру, який не покриває квота, може транслюватися іншими мовами. Серед них має знайтись місце і мовам національних меншин.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі