На межі Львівщини і Закарпаття відкрили Меморіал Героям Карпатської України

Львів – На межі Львівської та Закарпатської областей (Верецькому перевалі) 15 жовтня відкрили Меморіал Героям Карпатської України. У 1939 році на цьому перевалі польські прикордонники «Корпусу охорони пограниччя» розстріляли близько 600 полонених вояків, переважно вихідців із Галичини, оборонців Карпатської України, яка була проголошена у Хусті (Закарпаття) у березні 1939 року.

Військовий цвинтар споруджено посеред Карпат, на межі Львівської та Закарпатської областей. Тут перепоховали 22 бійці із Галичини, які воювали в армії Карпатської України – «Карпатській січі». Більшість із них належали до Організації українських націоналістів.

Останки січовиків виявлені у цій місцевості фахівцями пошукового підприємства «Доля» зі Львова впродовж 2008-2015 років. Про трагічні події березня 1939 року і місце братських могил розповіли їм місцеві мешканці.

Відкриття Меморіалу Героям Карпатської України

Ці трагічні події описала також і газета Карпатської України «Нова Свобода»: ​«На польському кордоні, за митницею на Татарському перевалі очікувала мішана мадярсько-польська комісія, щоб перебрати полонених січовиків-галичан. Незабаром привели 30 січовиків, зловлених по горах Гуцульщини, а кількох із в’язниць. Були вони пов’язані, в страшний спосіб збиті не тільки тими, що їх зловив, але й самими вояками, що їх ескортували... Галичан відвели на півтора кілометра далі у ліс, яким проходила фронтова бойова лінія за світової війни. Тут їх розіп’яли на деревах...»

Карпатська Україна була проголошена у Хусті у 1939 році, президентом незалежної держави став Августин Волошин. Такий крок Августина Волошина – відновити зв’язок із Великою Україною – роздратував і Сталіна, і нацистську Німеччину.

Карпатська Україна почала створювати збройне формування – «Карпатську січ», завданням якої був захист від угорських і польських загонів. Але військо проголошеної держави було слабке, на допомогу зголосились прийти галичани, більшість з яких належала до ОУН.

Проголошена незалежна держава проіснувала недовго. Вже 15 березня 1939 року Угорщина окупувала Закарпаття, маючи суттєву військову перевагу. 17 березня 1939 року угорці вивели на Верецький перевал полонених галичан і передали їх полякам. Близько 600 полонених були розстріляні 18 березня 1939 року.

Архівне фото розстрілу українських полонених стрільців Карпатської України

«Відкриття Меморіалу на Верецькому перевалі дуже знакова подія. Коли була проголошена Карпатська Україна, до того була автономія Закарпаття у складі Чехословаччини, була створена «Карпатська січ» і багато галичан кинулись допомагати братам-закарпатцям створювати українську державу. Серед них був Роман Шухевич, Олег Ольжич. До слова, керівництво ОУН заборонило своїм членам організації воювати у «Карпатській січі», але молодь на це не зважала. Здійснювався героїчний спротив по всій території Закарпаття. Основні події відбулись 15-18 березня 1939, було вбито близько 2 тисяч січовиків. Полонені галичани угорцями були передані польській владі. Їх спершу тримали у казармах, а потім виводили на розстріл. Влада Другої Речі Посполитої не хотіла, щоб галичани, члени ОУН, повертались в Польщу. Знайдено телеграму, в якій польське вище командування обговорює ситуацію на польсько-чехословацькому кордоні (Верецький перевал) і наказує відкрити вогонь до полонених. Це всупереч європейським конвенціям щодо полонених», – наголосив керівник пошукового комунального підприємства «Доля» Львівської облради Святослав Шеремета.

Відкриття Меморіалу Героям Карпатської України

​Закарпатська влада проігнорувала захід

Присутніми на урочистостях відкриття Меморіалу були представники влади Львівщини. Ніхто із очільників Закарпаття на захід не прибув, попри запрошення.

«Я дуже сподіваюсь, що і Закарпатська ОДА, й Івано-Франківська могли і мали долучитись до такого вшанування наших героїв тому, що тільки пам’ятаючи, звідки ми є, ми маємо спроможність побудувати сильну і спроможну Україну з якою рахуватимуться абсолютно всі – наші партнери і недруги», – зауважила віце-прем’єр України Іванна Климпуш-Цинцадзе, чий дід Дмитро Климпуш був діячем Карпатської України, комендантом «Карпатської січі».

На Верецькому перевалі це вже третій пам’ятник. Поруч у 2009 році закарпатською обласною владою був відкритий пам’ятний знак на вшанування героїв, які пожертвували своїм життя за незалежність України, але в інформаційній таблиці не вказано, що вони воювали за Карпатську Україну.

Пам’ятник Героям, встановлений Закарпатською ОДА у 2009 році

За кілометр від цього місця Угорщина встановила семиметрову кам’яну споруду, пам’ятник, що символізує прикордонний знак між колишньої Великою Угорщиною та Польщею і присвячений угорцям. На думку угорських дослідників, наприкінці ІХ століття саме через Верецький перевал угорські племена потрапили у Карпатську низовину. Сюди часто приїжджають екскурсійні групи з Угорщини і можна почути у їхніх розповідях, що Закарпаття це «угорська земля».

Пам’ятник угорцям, встановлений Угорщиною на межі Львівщини та Закарпаття

Освячення Меморіалу Героям Карпатської України 15 жовтня 2017 року

У день освячення Меморіалу Героям Карпатської України біля угорського пам’ятника була посилена охорона. Адже це місце неодноразово зазнавало вандалізму. А два тижні тому Національна поліція затримала групу осіб, які планували підірвати угорський пам’ятник. Їхньою метою було, за словами міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, погіршити відносини між Україною і Польщею. Цей напад мав зашкодити відкриттю Меморіалу Героям Карпатської України.

«Сьогоднішня подія – відкриття Меморіалу, дуже важлива, бо ми поволі, поволі вшановуємо тих, хто має цю вічну пам’ять заслужити. Це показує, що ми не втратили своєї пам’яті до кінця. Пам’ятати своїх героїв, своїх мучеників – це найважливіша моральна заповідь у людській пам’яті, взагалі у моралі і пам’яті у народі, нації», – наголосив український поет Ігор Калинець.