Україні потрібен музей сучасного мистецтва, стверджують фахівці культурного сектору. Так, співробітниця Національного художнього музею Ольга Балашова закликає державу допомогти установі з пошуком землі чи приміщення для нового музею. А арт-критик та мистецтвознавець Олександр Соловйов вказує на те, що одна спроба створити такий музей в Україні вже була.
Your browser doesn’t support HTML5
Чому в Україні досі немає музею сучасного мистецтва? | Ранкова Свобода. Частина 2
В Україні досі немає музею сучасного мистецтва. На цій проблемі наголосила директорка Національного художнього музею України Юлія Литвинець. Вона переконана, що головною перепоною є відсутність підтримки такого проекту з боку держави. На круглому столі в Інституті Горшеніна 11 жовтня мистецтвознавчиня наголосила на нагальній потребі створення такого музею.
Юлія Литвинець
Фондосховища настільки переповнені, ми у цьому просторі, в якому знаходимося, переставляємо звідси сюдиЮлія Литвинець
«Проблема, яка стосується безпосередньо нашого музею: зберігати вже немає де, вже фондосховища настільки переповнені. Ми далі не ростемо, ми у цьому просторі, в якому знаходимося, переставляємо звідси сюди. Це не є нормальна ситуація», – переконана Литвинець.
Думку директорки НХМУ розвинула в ефірі «Ранкової Свободи» її заступниця з питань розвитку НХМУ Ольга Балашова. Вона впевнена, що твори сучасного мистецтва не можуть зберігатись у і без того перенавантаженій будівлі музею.
Дуже невелика будівля музею, будувалася ще в ХІХ столітті. Сучасний художній процес має бути в якомусь окремому просторіОльга Балашова
«Це абсолютно неможливо, враховуючи, що це дуже невелика порівняно будівля музею, яка будувалася ще в ХІХ столітті. Сучасні твори та сучасний художній процес має бути в якомусь окремому просторі, тому конче необхідно, щоб з'явився новий простір», – впевнена вона.
За словами Балашової, музей періодично отримує нові надходження: так, майже рік тому туди потрапила колекція «Градобанку», також НХМУ періодично отримує нові надходження від меценатів.
Ми відроджуємо традиції меценатства, наш музей також починався з меценатської підтримкиОльга Балашова
«Ми розглядаємо таку модель, коли буде співпраця держави з приватними особами, приватними меценатами. Ми відроджуємо зараз ці традиції меценатства, і вони поступово відроджуються, тому що наш музей також починався з меценатської підтримки того ж (колекціонера та мецената Богдана – ред.) Ханенка», – розповідає представниця НХМУ. Водночас наголошує: хоча музей сам є державною установою, йому потрібна підтримка інших органів державного управління, зокрема, у тому, щоб отримати приміщення чи землю для будівництва сучасного музею.
Художник Олександр Ройтбурд зауважує, що, якби будівля Національного художнього музею була більшою в декілька разів, можливо, вона могла б вмістити твори новітнього мистецтва. Однак сам традиційний формат музею для них не підходить, впевнений художник.
Олександр Ройтбурд
Відділ сучасного мистецтва в музеї не знімає з порядку денного питання про специфічний музей як живу лабораторію, в якій це мистецтво творитьсяОлександр Ройтбурд
«Якщо буде відділ сучасного мистецтва в (Національному художньому – ред.) музеї, це не знімає з порядку денного питання про специфічний музей сучасного мистецтва не лише як майданчик репрезентативний, але й як живу лабораторію, в якій це мистецтво твориться, створюється, якось фіксується, якось живе. І він має бути динамічним, в його практиці сама репрезентація повинна займати не перше місце, а має бути підпорядкована живій комунікації», – пояснює він.
Мистецтвознавець Олександр Соловйов також вказує на принципові відмінності сучасних мистецьких творів від тих, які експонуються у звичному академічному форматі.
Олександр Соловйов
Сучасне мистецтво оперує радикальними формами, які епатують глядачаОлександр Соловйов
«Це (сучасне мистецтво – ред.) – мистецтво критичного ставлення до реальності, і воно оперує своїми інструментаріями, радикальними формами, формами, які епатують глядача. Це – не стільки мистецтво форми, скільки мистецтво свідомості, мислення», – пояснює він.
Художники можуть існувати в формі стихійних самоутворюваних інституцій поза межами комфортних центрівОлександр Соловйов
З іншого боку, експерт висловлює міркування, що сучасне мистецтво здатне до саморегуляції та може адаптуватись до різних платформ: «Художники можуть існувати в формі стихійних самоутворюваних інституцій, сквотів, об'єднань, груп і так далі, поза межами якихось комфортних центрів та галерей».
Кураторка відділу сучасного мистецтва Художнього музею Філадельфії Олена Червоник пропонує створювати сховища, у яких зберігатимуться роботи, придбані за спільні кошти декількох музеїв. Такої схеми у Сполучених Штатах Америки дотримуються вже давно.
Також експерт додала, що не варто покладатися на сили держави, а створювати благодійне підґрунтя у музейному питанні.
Ми прив’язуємося до державної історії. Я вважаю, що потрібно розбудовувати закони філантропіїОлена Червоник
«Ми прив’язуємося до цієї державної історії, яка нам має щось дати. А я вважаю, що потрібно розбудовувати закони філантропії. І ці закони будуть діяти на наповнення колекцій», – впевнена вона.
Як приклад дії таких законів Олександр Соловйов наводить PinchukArtCenter.
«Від початку це задумувалось як музей сучасного мистецтва, але все йшло по приватній колії. Але ми знаємо, що й в історії модерністського мистецтва перші музеї також були приватними», – нагадує він. Основну складність зі створенням такого музею мистецтвознавець вбачає в тому, що сучасне мистецтво – це своєрідний продукт міжнародного досвіду.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі