В Україні має народитися нове культурне поле – сестри Тельнюк

Угорщина – Якою є роль митців під час війни і чи можуть вони доносити правду про події в Україні за кордоном? На ці запитання Радіо Свобода відповідали сестри Тельнюк, які днями дали концерт у Будапешті.

– Чи може митець донести до закордонного слухача правдиву інформацію про події в Україні?

​Галина Тельнюк: Український митець не може стояти осторонь.

​Леся Тельнюк: У такі відповідальні часи, коли стаються драматичні моменти, кожна людина стоїть перед вибором. Люди мистецтва – вони так само люди і мають зробити для себе вибір. Мені здається, це природний процес, що людина серцем відчуває біль і драматизм цього вболівання за свою країну. Інакше не можна. Той, хто не робить вибору на користь, я б сказала, культурної зброї у такий нелегкий час, той робить помилку і навіть не може називатися митцем цієї країни. Хлопці стоять зі зброєю там (на Донбасі – ред.), так і ми повинні робити свою справу на сцені.

– Як сприймають Вашу творчість російськомовні українці?

Галина Тельнюк: Російськомовні? Добре сприймають, адже й вони роблять для себе багато відкриттів. Ми виступаємо по всій Україні, а вона – велика. З програмою «Стусове коло» ми почали їздити на схід – у Донецьк, Маріуполь, Горлівку, Слов’янськ. Це було ще у 2008 році. Для них всіх це було великим відкриттям. Саме ці люди зі сходу і півдня запитували, чому так мало української пісенної продукції? Вони перепрошували нас, що не можуть говорити українською мовою, але були вражені почутим.

​Галина Тельнюк

Леся Тельнюк: Це ті російськомовні, що ідентифікують себе як українців, котрі розуміють, що це їхня земля і країна. У нас дуже багато відгуків іде після концертів. Дуже багато з них потім вчать українську мову.

– У своєму мистецтві Ви приділяєте велику увагу болючим темам. Це треба посилювати, чи варто більше уваги приділяти ліриці?

Галина Тельнюк: Зараз, коли в Україні йде війна, як можна взагалі не пов’язувати себе з тим, що відбувається? Для кожної нормальної людини – це повна зміна у житті на період «до» і «після», а тим більше для митця, який так тонко відчуває всі вібрації війни.

Ми були у Сєвєродонецьку з концертом, виступали разом із майже всім складом Луганської філармонії. Цих музикантів зараз прихистила Сєверодонецька філармонія.

Фрагмент виступу

І от відбувся спільний концерт «Наш Шевченко», у залі плачуть. І справді відчувається таке загальне захоплення, для багатьох стаються справжні відкриття. Все чудово. А вночі я не можу спати – дивлюся у бік, звідки лунає канонада. Леся не може заснути. Обох нас опанували якісь тривожні відчуття. А на ранок дізнаємося, що вбитий Василь Сліпак (оперний співак, який загинув на Донбасі – ред.). Митець покинув Францію, пішов воювати на схід і там загинув, а ми тут насолоджуємося мирним життям».

​Леся Тельнюк: Зараз має народитися нове культурне поле, у якому мають жити українці, тому що досі воно було штучним. Все невластиве живій культурі потрібно викидати геть, а залишати тільки дійсно животворне, яке має нести радість, надію, віру, любов і силу своєму народові.