Російські танкові підрозділи спокійнісінько розташовуються в центральній Польщі. Такий шокуючий висновок можна було зробити, поглянувши на карту, яка відображає останні новини про пересування російських військ. Ні, війна, на щастя, не почалася, і навіть міжнародного скандалу не було: йшлося про «накладку», яка трапилася в перші години роботи фінського проекту Russia Military Watch (RMW). Її вдалося швидко усунути, і відтоді, як стверджують автори проекту, їхній сайт відображає активність російських військових цілком адекватно.
Про що можна дізнатися, вивчивши дані RMW? Наприклад, про те, що полк ВПС під Курськом отримав нові високоманеврувальні винищувачі Су-30СМ. Або про те, що моряки Каспійської флотилії провели навчання з артилерійськими стрільбами та розмінуванням акваторії. Або скласти загальну картину про географію маневрів, пересувань і пригод у частинах та підрозділах Збройних сил Росії за останні 10 днів:
Ні про розвідувальну діяльність, ні навіть про повністю професійний проект не йдеться. Але в Фінляндії і за її межами він привернув до себе увагу. Адже у західних сусідів Росії – зі зрозумілих причин – інтерес до діяльності російських військових поєднується із занепокоєнням з цього приводу.
Про проект Russia Military Watch Радіо Свобода розповів один із його творців – Акі Хейккінен:
– Працюю в сфері IT. Для мене ці питання – свого роду хобі. Але для мого партнера в проекті Андреаса Турунена це сфера професійних інтересів. Нам прийшла в голову ідея зробити систему геолокації, яка відстежувала б переміщення російських військ – відповідно до повідомлень з російських джерел. Переважно офіційних – наприклад, сайту Міноборони Росії. Наша геолокація аналізує і фіксує ті місця, які згадуються в російських повідомленнях і де, згідно з цими даними, відбуваються ті чи інші пересування військ, маневри, події (на кшталт тієї, що сталася нещодавно на полігоні під Петербургом) і так далі. Все це наноситься на нашу мапу. Ми також перекладаємо на англійську текстові повідомлення і розміщуємо їх поруч із мапою. Щоправда, переклад поки механічний, тож іноді досить кумедно звучать тексти.Отож, ще раз наголошу, ми спираємося на російські джерела, не на джерела будь-якої третьої сторони.
– У чому ж сенс такого проекту?
– Перш за все, показати решті світу, що і як російська сторона повідомляє про свою військову активність. Здебільшого ця інформація іноземними мовами не перекладається, тож ми допомагаємо зацікавленим подолати мовний бар'єр. Крім того, це комплексна візуальна ілюстрація того, що відбувається – або принаймні того, що самі росіяни хочуть про це повідомити. При цьому ми розуміємо, що російські офіційні дані можуть бути неповними і не завжди точними – у цьому сенсі Росія не в кращий бік відрізняється від деяких інших країн. Хоча для військової сфери, звичайно, частка секретності природна.
Зенітно-ракетні комплекси С-300 на навчаннях у Бурятії:
– А як щодо фактчекінгу? Ви не намагаєтесь порівнювати заяви російського військового відомства з тим, що відбувається насправді? Можливо, там є серйозні невідповідності?
– Наразі ми залишаємо це нашим читачам. Ми розуміємо, знаємо з досвіду, що російські офіційні джерела куди більш закриті, ніж, скажімо, натовські. Russia Military Watch не претендує на відображення повної і об'єктивної картини того, що роблять російські збройні сили. Це, швидше, відтворення того, як подає цю картину сама російська військова машина. Повну ж картину можна отримати, комбінуючи різні джерела.
– Але в такому разі ви, мабуть, заслуговуєте подяки від Міноборони Росії! Адже вони мають право сказати: які гарні хлопці, поширюють на Заході нашу інформацію. Хіба не так?
– Я так не думаю. Перш за все, більша частина продукції, інформації, яку вони випускають, орієнтована на внутрішню, російську аудиторію. Є деякі деталі, які вони навряд чи хотіли б широко оприлюднювати перед іноземною публікою – тим більше, якщо мова йде, як у нашому випадку, про регулярне оновлення сукупної картини військових навчань, пересувань і т.д. Ми повністю усвідомлюємо, що довіряти офіційній інформації російських військових можна лише обмежено. І випадкових, разових відвідувачів сайту RMW ми попереджаємо про це. Тим більше, що, судячи з перших тижнів нашої роботи, аудиторія в нас міжнародна, на що ми і розраховували, запускаючи проект, – він орієнтується не тільки на Фінляндію.
– Ви плануєте якось розширюватися? Можливо, додасте до свого аналітичного проекту посилання на альтернативні джерела, залучите нових авторів?
– Такі плани є. Я б поки не розводився про них більш детально, але ми будемо розвиватися. Поки «обкатаємо» RMW в нинішньому вигляді, а потім зробимо проект різноманітнішим. Тим більше що відвідуваністю ми задоволені, цікавість до нашого сайту є, зокрема з боку представників професійних спільнот, які займаються питаннями безпеки, з боку європейських країн, США та Канади.
– А для вашої країни, Фінляндії, військові можливості Росії – актуальна тема? Серед фінів поширене уявлення про ймовірність російської агресії?
– Я б сказав так: Фінляндія навчилася жити поруч з Росією, але, як мені здається, ми ніколи їй до кінця не довіряли. Так триває десятиліттями. Коли вся Європа останні років 20 активно роззброювалася, Фінляндія лише несуттєво скоротила витрати на оборону. Я не думаю, що ми відчуваємо безпосередню загрозу, але в нашій оборонній політиці сталося чимало змін за останні три роки. На жаль, ми «прокинулися» тільки після Криму, а не після війни в Грузії. Але й це непогано. Ми, як і раніше, не члени НАТО, і наш уряд не подавав заявки на вступ у цей союз. Але в країні йде активна дискусія щодо того, що, якщо ситуація буде погіршуватися, таку заявку подати варто. Крім того, Фінляндія набагато активніше співпрацює останнім часом у військовій області зі Швецією, Сполученими Штатами і Великою Британією – в рамках регіональних сил швидкого розгортання JEF.
Матеріал повністю – на сайті Російської служби Радіо Свобода