Майже 20 тисяч тонн боєприпасів втратила українська армія після вибухів на складах на Вінниччині. Снаряди, які вибухали один за одним, в Україні не виробляють. Радянські запаси, звичайно, величезні, але і вони рано чи пізно закінчуються або стають непридатними. Журналісти проекту Радіо Свобода Донбас.Реалії з'ясовували, на чому українським артилеристам вже доводиться економити і чому військові об'єкти в Україні досі охороняють за радянськими стандартами.
Калинівка у вогні. Що злетіло в повітря? Яких боєприпасів не дорахується українська армія? Скільки снарядів на арсеналах відслужили термін і підлягають утилізації? Як Росія списує радянські запаси? І якщо це диверсія, куди дивився караул?
Це вже, як мінімум, четверта така надзвичайна подія на українських військових складах за останні два роки після Сватова, Балаклії і зовсім недавньої Малоянисолі.
Момент одного з найбільших вибухів на складах боєприпасів під містечком Калинівка
Навіть вибух цілого складу не буде критичним для Збройних сил УкраїниВіктор Шидлюх
«Навіть вибух цілого складу не буде критичним для Збройних сил України, це дійсно величезна шкода, нічого хорошого у вибуху складів немає, але критичної загрози для обороноздатності країни поки що немає», – наголошує заступник начальника управління Центрального науково-дослідного інституту ЗСУ Віктор Шидлюх.
У Калинівці переважно знищені майданчики зберігання ракет до систем залпового вогню «Град», гаубичних снарядів калібру 122 міліметри і танкових снарядів.
Те, що в нас зараз немає поки що дефіциту снарядів – пояснюється виключно обмеженнями в застосуванні цих снарядівЮрій Бутусов
«Те, що в нас зараз немає поки що дефіциту снарядів до «Градів» та до 122-міліметрових гаубиць – це пояснюється виключно обмеженнями в застосуванні цих снарядів у бойовій підготовці», – каже журналіст, військовий експерт Юрій Бутусов.
Вже зараз, за словами Юрія Бутусова, Україна відчуває дефіцит ракет до систем «Смерч» і «Ураган», а також гаубичних снарядів калібру 152 міліметри. Частину запасів українська армія втратила, в тому числі, навесні цього року – в Балаклії.
«Ми жодних видів боєприпасів з того, що вибухнуло в Калинівці та в Балаклії, не виробляємо», – зазначає Юрій Бутусов.
В Україні по артилерії це може бути десь 1988 –1987 роки – не новіше. Потрібна комплексна ревізіяОлег Жданов
«В Україні по артилерії це може бути десь 1988 –1987 роки – не новіше. Потрібна комплексна ревізія, потрібно відкрити кожен ящик, тому що начебто значиться там тисяча штук, але приїжджають, починають ці боєприпаси видавати, а вони вже непридатні. І вже з цієї тисячі до стрільби допускають двісті», – сказав військовий експерт Олег Жданов.
Олег Жданов, військовий експерт
Регулярно радянські боєприпаси злітають у повітря і в Росії. Щоправда після вибухів під Самарою 2013 року інформації в російській пресі про такі надзвичайні ситуації з’являється досить мало.
Те, що списано в Росії давно, тепер надходить на Донбас і в СиріюРуслан Левієв
«Міноборони всі такі ось компрометуючі інциденти намагається замовчати. Те, що списано в Росії давно, тепер надходить на Донбас і в Сирію. Тобто видно, що застаріла техніка не утилізується за правилами, вона просто зберігається, поступово розкладається і може іноді вибухнути», – пояснює лідер Conflict Intelligence Team Руслан Левієв.
Руслан Левієв, лідер Conflict Intelligence Team
Роками зберігати боєприпаси на відкритому повітрі – це суперечить усьомуМихайло Жирохов
«На відкритому місці зберігаються тільки польові боєприпаси, які потрібні будуть сьогодні, завтра чи через місяць. А роками зберігати боєприпаси на відкритому повітрі – це суперечить усьому», – наголошує військовий експерт Михайло Жирохов.
В Україні найчастіше так чинять банально через брак обладнаних майданчиків. Але вибухи в Калинівці, за інформацією Донбас.Реалії, збіглися з завантаженням потяга на схід України. Який, не виключено, повинен був компенсувати втрати після вибухів в районі Маріуполя.
Наслідки вибухів на складах в Калинівці з повітря
«Отримання і видача боєприпасів на арсеналі – це повсякденна робота цього арсеналу, і те, що, припустімо, була сформована чергова партія боєприпасів для зони АТО – це цілком нормальне явище», – каже Олег Жданов.
«Наші арсенали повинні витримувати не атаку безпілотників, а атаку повітряно-космічних сил збройних сил Російської Федерації», – сказав секретар РНБО Олександр Турчинов.
Ще в лютому 2016 року в Генштабі заявили про атаку безпілотника на склад у Запорізькій області. Чули звук дрона нібито і перед вибухами в Балаклії.
Але новітні українські розробки в цьому напрямі – переважно тільки на виставках. Ось, наприклад, комплекс боротьби з безпілотниками «Анклав».
Комплекс боротьби з безпілотниками «Анклав»
Поки немає розробок на складах, ми маємо абсолютно неконтрольований допуск через повітря будь-яких літальних апаратівВадим Кодачигов
«Ось ця бюрократична процедура, коли з моменту розробки до моменту потрапляння в війська проходить півтора року, ось півтора року ми маємо абсолютно неконтрольований допуск через повітря будь-яких літальних апаратів, які можуть літати над будь-якими складами», – зазначає президент Асоціації виробників озброєння і військової техніки України Вадим Кодачигов.
Але в Калинівці була інша – зовсім прозаїчна проблема. У Міноборони визнали: на стратегічному військовому об’єкті відсутні, як мінімум, п’ять кілометрів паркану.
Обладнання одного складу може обійтися приблизно в 20 мільйонівВадим Кодачигов
«Колючі дроти, напруга, камери стеження, камери руху, датчики руху. Тобто всі ці системи повинні застосовуватися. В середньому обладнання одного складу може обійтися приблизно в 20 мільйонів. Основних у нас 14 складів, які зараз перебувають під безпосередньою загрозою проникнення, вибухів. 14 складів по 20 мільйонів, і ми отримуємо суму близько 300 мільйонів гривень», – каже Вадим Кодачигов.
Вадим Кодачигов, президент Асоціації виробників озброєння і військової техніки України
У той час як збитки від останніх чотирьох вибухів – вже близько мільярда гривень, каже він. У Сватові, наприклад, навіть через два роки після вибухів на складах не всі дахи і будинки залатали, а розмінування території триває досі.
«Випадок у Сватові був дуже показовим: злетіло в повітря три з половиною тисячі тонн боєприпасів одного з секторів АТО, але ні керівництво сектору, ні ті, хто безпосередньо цей склад організовував, до відповідальності взагалі жодної не притягувалися», – констатує Юрій Бутусов.
Юрій Бутусов, журналіст, військовий експерт
Якщо робити виключно висновки: давайте шукати і цькувати своїх, – то відповідно цьому буде лише аплодувати Російська Федерація», – вважає Віктор Шидлюх.
Віктор Шидлюх, заступник начальника управління Центрального науково-дослідного інституту ЗСУ
Міністр оборони тільки цього тижня повідомив про стягнення, які отримали за недбалість у Сватові понад півсотні офіцерів. Одного з майорів суд навіть засудив до 8 місяців у дисциплінарному батальйоні. А польовий склад зі Сватова переїхав у село за 30 кілометрів від міста.
«Ну вивели цей склад, ось Бараниківка не так далеко, ну поїдьте – 20 метрів поля з соняшниками, заходь і роби, що хочеш, незрозуміло хто охороняє, яким чином – та ж ситуація. А що, так далеко від нас агресор?» – зауважив міський голова Сватова Євген Рибалко.
ПОВНИЙ ВИПУСК ТЕЛЕПЕРЕДАЧІ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: