Закарпатські угорці та закон «Про освіту». Діалог Київ-Будапешт стане результативнішим?

Представники культурних угорських товариств та угорських партій, які діють на Закарпатті, заявляють, що продовжуватимуть боротьбу за внесення змін до закону «Про освіту», підписаного президентом України Петром Порошенком 25 вересня. Про це вони відкрито говорять у коментарях. За кілька днів до підписання закону на главу держави намагалися вплинути обласні депутати, ухваливши на сесії звернення – внести правки або накласти вето на проект закону, який, на їхню думку, порушує конституційні права національних меншин.

Йосип Борто, перший заступник голови Закарпатської облради, керівник Закарпатської обласної організації «КМКС» Партія угорців України» вважає, що обласна рада вичерпала всі свої можливості щодо впливу на президента і не втручатиметься у перебіг подій. Але на цьому нацменшини області крапки ставити не поспішають.

Йосип Борто

«У нас («КМКС» Партія угорців України») є нардеп у Верховній Раді – Василь Брензович. Ми обговоримо з ним, які будуть наші подальші дії. Серед них планується і подання в Конституційний суд щодо визнання неконституційною статті 7 цього закону. Інших дій ми поки не плануємо. Але ми діємо виключно у рамках чинного законодавства. Ми не раді тому, що президент підписав, але це є факт», – коментує Йосип Борто.

Днями на Закарпатті з офіційним візитом побував спікер Державних зборів Угорщини Ласло Кевер, який привіз гуманітарну допомогу та відвідав об’єкти, що реконструюються за кошти угорського уряду. Йосип Борто супроводжував високопосадовця і каже, що мав розмову стосовно «мовного питання».

«Відносини України та Угорщини у двох площинах будуть різними, – зауважує Йосип Борто. – У гуманітарній допомозі – у соціальній сфері – заплановані проекти будуть реалізуватися, продовжуватиметься програма з відпочинку дітей в Угорщині. Лікування, реабілітація. Це все пов’язано з людьми. Угорщина за останні 2 роки надала вагому допомогу: у Виноградові повністю оновили дитяче відділення лікарні на понад 35 мільйонів форинтів, у Берегові дитячому відділенню передали необхідне для обстеження медичне обладнання. У селі Вари побудували дошкільний навчальний заклад для дітей ромської національності». Але, за словами першого заступника голови Закарпатської облради, стосунки на політичному рівні будуть нелегкими.

Діалог Київ-Будапешт стане жорсткішим, але результативнішим – експерт

Дмитро Тужанський

Емоційні та різкі заяви офіційного Будапешта, які пролунали відразу після ухвалення закону про освіту та його підписання, все ж не варто сприймати так само емоційно та різко. Так вважає Дмитро Тужанський, політолог, експерт з українсько-угорських відносин.

«Треба розуміти, що окрім фактору виборів, які у квітні 2018 року пройдуть в Угорщині, є чимало інших, які спричинили таку реакцію. Зокрема, відсутність достатнього діалогу між Києвом і Будапештом на найвищому рівні, попередня історія обіцянок, які давалися на різних рівнях і з яких фактично було складено хай не офіційний, але фактичний порядок денний відносин між двома країнами», – пояснює свою позицію Дмитро Тужанський.

Сьогоднішня Угорщина в такій манері спілкується не тільки з Києвом, а й Брюсселем, Бухарестом. Інколи ще більш різко та емоційно, мовою ультиматумів та шантажу

Дмитро Тужанський

«Крім того, – продовжує він, – слід зауважити, що сьогоднішня Угорщина в такій манері спілкується не тільки з Києвом, а й Брюсселем, Бухарестом. Інколи ще більш різко та емоційно, мовою ультиматумів та шантажу. За цією емоційністю Будапешта ховається прагнення відстояти свій національний інтерес. Судячи з реакції офіційного Києва, наша влада це розуміє, і попри певне зволікання та інертність у реакції до – та відразу після – ухвалення Закону «Про освіту», зараз українська сторона доволі активно включилася у діалог, шукаючи все нові й нові аргументи для відстоювання української позиції. На діалог готові й у Будапешті. І Бухаресті також. До цього вже прямо закликає ЄС, і це насправді дуже добре, що Європейський союз також включився у цей діалог».

Політолог переконаний, що вже незабаром діалог між Києвом та Будапештом перейде у більш конструктивне русло, хоч і не без емоційних заяв.

Попри заяви про подальшу гуманітарну підтримку, угорці можуть згорнути спільні проекти на рівні урядів, запуск інтерсіті Мукачево – Будапешт, реконструкцію КПП «Лужанка», запуск нового пункту пропуску «Надьгодош – Велика Паладь». Діалог щодо цих проектів між Києвом і Будапештом стане більш жорстким, прагматичним, але не виключено, що це навпаки зробить його більш результативним, ніж зараз, вважає експерт.

Міністр освіти України Лілія Гриневич наголошує, що законодавство не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначає, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додає, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні.

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон

Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення