Підкорила Італію і на цьому зупинятися не збирається. Українка Анастасія Петришак в 11 років переїхала з Івано-Франківська за кордон, аби вчитися музиці. Тепер вона відома скрипалька, яка виступає на одній сцені разом зі світовими зірками. 23-річній Анастасії Петришак довіряють старовинні інструменти відомих майстрів, таких як Страдіварі, Аматі, Гварнері. Вперше за багато років українка повернулася на батьківщину для участі в масштабному концерті. Своєму успіху завдячує батькам, першому викладачеві та складнощам, які траплялись на її шляху. Про все це Анастасія Петришак розповіла в ексклюзивному інтерв’ю для Радіо Свобода.
Анастасія Петришак жодного дня не розлучається зі скрипкою, не має вихідних чи відпусток, бо не вважає своє заняття роботою, і не здійснює приватних поїздок: лише навчання, концерти та саморозвиток. У літаку вона напам’ять згадує ноти, а коли прибуває, то прямує не на вечерю, а на репетицію, що триває до глибокого вечора. Уже після цього займається буденними справами.
Я закохалася в скрипку і відтоді кожну годину говорила мамі: «Хочу грати на скрипці
У 5 років Анастасія Петришак почала вчитися грати на фортепіано, щоб не відставати від брата. Через кілька років вона почує в рідному Івано-Франківську вуличного скрипаля, і батьки виконають бажання дочки.
«Я закохалася в скрипку і відтоді кожну годину говорила мамі: «Хочу грати на скрипці!». І наступного дня я була дуже рада, бо вона мене послухала і записала в клас струнних інструментів Марти Калинчук», – згадує скрипалька.
Доленосне рішення
Перша вчителька Марта Калинчук змогла примножити любов до скрипки в Анастасії й розкрити її природній талант. Відтоді українка практично не розлучалася з інструментом і батькам не доводилося нагадувати дочці про необхідність робити домашнє завдання.
Часто мене просили, щоб я переставала грати, пішла погуляла з дітьми, щось інше трошки робила. Але я дуже любила скрипку
«Часто мене просили, щоб я переставала грати, пішла погуляла з дітьми, щось інше трошки робила. Але я дуже любила скрипку. Знаєте, є моменти, коли нелегко. У ті моменти я думаю, що якщо більше прорепетирувати, більше повчити, воно, звичайно, буде виходити краще», – розповідає Анастасія.
Анастасія вважає, що запізно пішла вчитися грати на скрипці, тож намагалася займатися більше від усіх, їздити на конкурси й виступати на концертах.
Коли їй виповнилося 10 років, батьки вирішили переїхати до Італії, щоб у дочки було більше можливостей реалізувати себе в музичному напрямку. Вони кинули все, шукали роботу на новому місці, але Насті не вдавалося в перші роки адаптуватись до Італії. Вона повернулася до України, і рік жила зі своєю наставницею зі скрипки Мартою Калинчук. Тепер Анастасія дуже вдячна батькам за таке мудре рішення.
Вони знали, що в Італії буде моє майбутнє, бо там більше перспектив
«Хоча вони знали, що в Італії буде моє майбутнє, бо там більше перспектив. І вони там залишились мене чекати. Це було в 2004 році, цілий рік я прожила з Мартою Іванівною в Івано-Франківську. Але, звичайно, без батьків мені було сумно, і я почала думати, щоб повернутися до Італії», – пояснює Анастасія Петришак.
Як це – грати на скрипці Паганіні
Із поверненням до Італії Анастасія взялася посилено вчити мову й шукати викладачів зі скрипки. Коли заняття призначались не більше двох разів на тиждень, вона шукала ще викладачів. Постійно переїжджала з одного італійського міста до іншого для навчання в консерваторіях, академіях та інститутах по класу скрипки, поки не досягла максимального рівня навчання в Італії для скрипки. Але й далі вона вдосконалювала свою майстерність у знаменитих майстрів.
В Італії не дуже люблять іноземців. Завжди почуваєш себе чужим. Через це я завжди старалася вивчити якнайкраще мову
«В Італії не дуже люблять іноземців. Завжди почуваєш себе чужим. Через це я завжди старалася вивчити якнайкраще мову. Завжди треба краще знати від інших, більше від інших, щоб тебе сприймали», – ділиться скрипалька.
У свої 23 роки Анастасія Петришак дає численні сольні концерти у всесвітньовідомих театрах і концертних залах, знімається в документальних фільмах, бере участь в італійських телевізійних програмах. Крім того, вона має доступ до унікальних старовинних музичних інструментів, створених такими скрипковими майстрами, як Антоніо Страдіварі, Аматі, Джузеппе Гварнері та інші.
Це не лише велика відповідальність, це і велике щастя – мати в руках цей інструмент і знати, що саме він був у руках Паганіні
«Я грала на скрипці Гварнері того року, 27 жовтня. У мене була можливість зіграти концерт Паганіні №1 на скрипці самого Паганіні: він грав на ній 40 років, й інструмент увібрав у себе всі його емоції, думки, музику. Звичайно, це не лише велика відповідальність, це і велике щастя – мати в руках цей інструмент і знати, що саме він був у руках Паганіні», – згадує українка.
Анастасії Петришак довіряють не лише давати концерти на 300-400- річних інструментах, до неї звертаються й тоді, коли їх треба налаштувати.
«Мені дуже подобається ця робота. Нещодавно закінчила запис на цій скрипці Страдіварі. Називається «Іль Тоскано». Скрипка дуже-дуже-дуже хороша. Звук у неї настільки яскравий, настільки відчутне світло, прямо як сонце!», – хвалиться Анастасія Петришак.
В Україну потрапила завдяки концерту
Від 2010 року Анастасія Петришак співпрацює з відомим тенором Андреа Бочеллі. Саме завдяки спільному концерту скрипалька вперше за довгий період опинилася в Києві. На Батьківщину Анастасія Петришак зараз приїжджає нечасто, але дуже сумує за рідними місцями.
Коли я повертаюсь до України – це для мене, як повернутися в дитинство
«Коли я повертаюсь до України, це для мене, як повернутися в дитинство. Перше, що я помітила, коли прилетіла, це приємний зелений колір, який я тільки в Україні бачила – дуже-дуже красиві кольори».
Зараз Анастасія Петришак вчиться в Швейцарії, в Цюриху і, за її словами, не існує межі, на якій вона хотіла б зупинитися у прагненні вчитися й зростати у професійному плані.
«Життя дуже коротке і не можу собі уявити навіть, що його вистачить на те, щоб вивчити всі твори для скрипки. Це неможливо!» – жалкує скрипалька.