Закон «Про освіту»: сусіди досі критикують, а МОН просить Порошенка підписати до 1 жовтня

У Міністерстві освіти і науки сподіваються на підписання президентом України Петром Порошенком нової редакції Закону «Про освіту» до 1 жовтня. Новий Закон України про освіту, а саме його розділ про мову освіти в державних освітніх закладах – державну українську – викликав критику не тільки в Угорщині, а й у Румунії, Польщі і Росії. Влада України відкинула звинувачення у витісненні мов меншин із освітнього процесу. Тим часом, проти закону виступають і представники деяких національних меншин України, вважаючи його порушенням їхніх прав.

Тімея Лешко не бачить перспективного майбутнього для своїх чотирьох дітей в Україні, де розпалюваний Росією конфлікт все ще палахкотить на сході, а економічні перспективи виглядають туманними і далекими.

«Тут немає способу заробляти собі на життя. Кожен це знає. Вся молодь залишає країну. І я не думаю, що буде краще, тільки гірше», – сказала Лешко в інтерв’ю Радіо Свобода.

Етнічна угорка, яка живе в Малих Геївцях на західному кордоні України недалеко від Словаччини та Угорщини, переконана, що вивчення її рідної мови є «квитком у світ» для її дітей.

Та це може стати значно складнішим для Лешко та інших представників етнічних меншин в Україні після ухвалення Верховною Радою законопроекту «Про освіту» 5 вересня, який містить положення, що передбачають обов’язковість вивчення української мови в державних школах, починаючи з п’ятого класу.

Лешко не подобається новий закон, який зменшуватиме навчання іншими мовами.

«Мені це не подобається. Чому? Тому що, наприклад, я угорка. Я навчалася в угорській школі, і я хочу, щоб мої діти також розмовляли угорською. Можливо, вони переїдуть до Угорщини чи може вони поїдуть туди заробляти гроші. У такому випадку, угорська мова стане кориснішою, ніж українська, я думаю», – пояснює жінка.

Та Лешко не єдина, хто налаштований проти цього закону. Багато високопосадовців із Польщі, Румунії, Угорщини та Росії – країн із суттєвою кількістю етнічних спільнот в Україні – не підтримали новий закон.

Мова – це «гаряча тема» в Україні, особливо у східних регіонах, де мешкає велика кількість російськомовного населення. Проросійські бойовики отримали фактичний контроль над частинами українських Донецької та Луганської областей після Євромайдану у 2014 році, і протистояння між бойовиками та українськими військами все ще триває.

П’ятого вересня Міністерство закордонних справ Росії заявило, що закон призначений для «насильницького встановлення моноетнічного мовного режиму в багатонаціональній державі».

Наступного дня міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто зазначив, що новий закон України є «ножем в спину» Угорщині.

Раніше цього місяця міністр закордонних справ України Павло Клімкін у Твіттері написав, що закон не гальмуватиме вільного розвитку інших мов в Україні.

Президент України Петро Порошенко назвав цей Закон «ключем до майбутнього освіти в країні», але наразі що не підписав його.

Клімкін та міністр освіти України Лілія Гриневич у найближчому майбутньому повинні зустрітися із представниками ЄС для того, щоб розвіяти можливі побоювання. Гриневич нещодавно оголосила, що Київ готовий попросити Раду Європи оцінити закон.

Скільки меншин в Україні?

Вимоги мовного закону скасовуватимуть Закон 2012 року, ухвалений під час правління проросійського президента Віктора Януковича, який втік до Росії під час Євромайдану. Той закон дозволяв меншинам вивчати свої мови в регіонах, де вони становлять більше від 10 відсотків населення.

Дехто вважав, що той старий закон закони був «часовою бомбою» для України.

«Це означало б ухвалення регіональних мов приблизно в 13 із 27 регіонів України», – зауважила у 2012 році Ольга Шуміло-Тапіола у статті для аналітичного центру Carnegie Europe. Вона навіть попередила, що закон «може в кінцевому підсумку призвести до знищення української мови та посилення розколу між Західною та Східною Україною».

В Україні існує понад 15 тисяч шкіл. Згідно із даними Міністерства освіти України, російську використовують як основну мову в 581 із них, румунську – в 75, угорську – в 71, а польську – в п’яти. У цих школах для меншин навчається приблизно 400 тисяч школярів.

Згідно з даними World Population Review, етнічні росіяни становлять 17 відсотків від 45-мільйонного населення України. Інші меншини, включаючи угорців, поляків, румунів – кожна окремо складає не більше від одного відсотка від загальної кількості населення.

Саме формулювання закону, який викликав суперечки, є дещо нечітким. Обумовлено, що мовою викладання у перших чотирьох класах може бути мова меншин. Тим не менш, до п’ятого класу, не більше двох предметів можуть викладати будь-якою мовою ЄС. Це виключає російську мову, але включає угорську, польську та румунську.

Не дивлячись на спалах критики на адрес закону, він є частиною пакету освітньої реформи, яку хвалять, у тому числі й Вашингтон.

Законопроект передбачає виділення 7 відсотків від ВВП на освіту. Згідно із його положеннями, час навчання у школі повинен становити 12 років. Школи та вчителі мають отримати більшу автономію у підготовці навчального плану, ніж раніше, а зарплати вчителям мають стати вищими. Закон передбачає, що освіта більше пов’язана із розумінням та практичними навичками, а не з запам’ятовуванням матеріалу.

Та ці прогресивні кроки відійшли на другий план через мовні нюанси.

Голова Закарпатської облдержадміністрації Геннадій Москаль є одним з найбільш голосних критиків закону, зазначаючи, що він суперечить Європейській хартії регіональних мов або мов меншин.

Акція протесту проти «мовного закону Ківалова-Колесніченка» в Києві, 2012 рік

Речник Москаля Ярослав Галас в інтерв’ю для Радіо Свобода зазначив: «Ми розуміємо, що закон цей у першу чергу направлений проти російської мови, бо вона домінує в столиці, східних районах. А на Закарпатті він б’є по нацменшинах».

Він також зауважив, що «цей Закон спрямований на захист української мови, але в першу чергу проти російської. Він не спрямований на захист від 150 тисяч угорців чи кількох десятків тисяч румунів, які також живуть і в Чернівецькій області, чи проти Одеської області, де живуть і молдавани, і гагаузи».

Аргументи Києва

Міністр освіти Лілія Гриневич наголошує, що законодавство не позбавить меншин права на освіту рідними мовами. Вона зазначає, що закон гарантує національним меншинам вивчення їхніх мов. Проте вона додає, що представники меншин в Україні повинні вільно володіти українською, щоб досягти успіху в Україні.

Сергій Головатий

Нехай приватні особи в Україні, чи то керівник ОДА Москаль, засновують приватну угорську школу і її фінансують

Сергій Головатий

Колишній міністр юстиції Сергій Головатий стверджує, що в законі немає нічого, що забороняло б громадам меншин вивчати їхні мови або ж відкривати власні школи. «Нехай приватні особи в Україні, чи то керівник ОДА Москаль, засновують приватну угорську школу і її фінансують», – пропонує Головатий.

Експерт з освіти Ірина Когут зауважила, що «діти зі шкіл, де навчання велося мовами нацменшин, традиційно не дуже добре складали ЗНО, особливо з української мови».

Представник Міністерства освіти і науки Павло Хобзей в інтерв’ю Радіо Свобода зазначив, що учні шкіл для меншин досі перебувають у невигідному становищі щодо можливості добре знати державну мову.

«Коли ти маєш чи румуномовне, чи угорськомовне оточення і стикаєшся із державною мовою лише на двох годинах української мови та двох годинах української літератури в навчальному плані, очевидно, цього цілком недостатньо, щоб засвоїти державну мову і далі могти робити кар’єру в Україні», – вважає він.

Але цих аргументів буде недостатньо для людей, таких як Лешко, якщо економічні успіхи України не матимуть сприятливого повороту, і не колись, а вже незабаром.

Поки що, Лешко сподівається, що українська угорська спільнота буде протистояти закону.

«Я не знаю, як це закінчиться – каже Лешко, – я сподіваюся, що всі ми, угорці, не дозволимо цьому статися. Нас багато, я сподіваюсь».

Через новий Закон України «Про освіту» Золтан Балог, керівник Міністерства людських ресурсів Угорщини, який опікується, серед іншого, питанням угорської освіти, в офіційному листі до міністра освіти й науки України Лілії Гриневич попросив про особисту зустріч наприкінці вересня під час відкриття навчального року в угорськомовному Інституті імені Ференца Ракоці ІІ в місті Берегове на Закарпатті.

У листі угорського міністра йдеться про те, що цей законодавчий акт, й особливо його мовна стаття щодо освіти меншин, викликала занепокоєння кількох урядів сусідніх країн, включно з угорським.

Офіційний Будапешт наполягає на перегляді мовної статті Закону про освіту в Україні, оскільки, на думку угорської влади, це порушує права 150-тисячної угорської меншини на Закарпатті.

(Над матеріалом працювали Tony Weselowski та Тетяна Савчук)

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри

Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську

«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині

«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи

Українська мова як економічний чинник

Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини

Тест на державність для політиків. Битва за українську мову

Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм

Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення

Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно