Київ – Україна належить до держав, де ринок праці досі розділений на «чоловічі» та «жіночі» професії, при цьому зарплата жінок на 25 відсотків менша від платні чоловіків, визнає Держстат. А відповідно до соціологічних досліджень, серед найбільших проблем, які пов’язані з гендером, опитані експерти назвали домашнє насильство, відсутність балансу присутніх жінок і чоловіків в органах державної влади та розподіл професій на «чоловічі» та «жіночі», а дискримінація на ринку праці стосується мільйонів жінок.
Урядовці, у свою чергу, заявили про намір ліквідувати гендерну нерівність і повідомили про перші кроки у цьому напрямку.
У червні цього року виконувач обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун передала урядові проект наказу, який скасовує обмеження на роботу для жінок. Вона аргументувала необхідність ліквідувати гендерну нерівність тим, що наявна професійна дискримінація є радянським пережитком, оскільки жінки мають «беззаперечне право самостійно вирішувати, ким та де їм працювати».
Завданням держави є «створення якісної та доступної системи охорони здоров'я, незалежно від віку чи статі», – написала Супрун у Facebook.
Кабінет міністрів відреагував рішенням запровадити посаду Урядового уповноваженого з питань гендерної політики, про що повідомила віце-прем’єр-міністр з питань євроінтеграції Іванна Клімпуш-Цинцадзе.
За її даними, уповноважений має приступити до роботи восени, але донині українці не знають ні його/її імені, ні бодай приблизної дати початку роботи.
Експерти зауважують: наявна гендерна нерівність – це не тільки несправедливість у ставленні до мільйонів українок та репутаційні втрати держави, а і гальмо на шляху економічного розвитку країни. Так, експерт Міністерства охорони здоров’я Ірина Руденко зазначає: нині чимало так званих «чоловічих» професій змінились завдяки новітнім технологіям, тож донедавна шкідливе для жіночого здоров’я виробництво вже не становить загрози, а сама жінка працює після отримання відповідних знань та навичок, зазначає фахівець.
За словами Руденко, наразі справа держави – не ділити ринок праці на «чоловічий» і «жіночий» сегменти, а забезпечити належну техніку безпеки на виробництві, навчання і підвищення рівня кваліфікації працівників тощо.
Першочерговим завданням держави є не обмеження прав жінки щодо роботи, а створення безпечних умов праці та якісної системи профілактичної медициниІрина Руденко
«На сьогодні змінилися характер та умови праці, впроваджуються новітні технології. Першочерговим завданням держави є не обмеження прав жінки щодо роботи, а створення безпечних умов праці та якісної системи профілактичної медицини», – пояснила Руденко журналістам.
Жінки мають самостійно вирішувати, чи є робота для них шкідливою, зазначає співголова координаційної ради Коаліції з протидії дискримінації в Україні Ірина Федорович. Скасування цього переліку буде лише маленьким кроком на шляху до гендерної рівності в Україні, наголошує вона.
Подібні переліки – це залишки радянської системиІрина Федорович
«Подібні переліки – це залишки радянської системи. В розвинених країнах таких переліків немає. Жінка самостійно визначає, де вона хоче працювати і яким чином захищати своє здоров’я, материнство», – наголосила Федорович в ефірі Радіо Свобода.
Головне – професіоналізм, а не стать
Пересічні ж українки наголошують, що головне – професіоналізм, а не стать, і наводять приклади, яких здобутків у нібито «чоловічих» професіях досягли у країнах Заходу жінки, серед яких – військовослужбовці та офіцери армій країн-членів НАТО.
І саме сектор безпеки та оборони України виявився одним з тих, де подолання гендерної нерівності стало складовою реформування сектору за стандартами альянсу. Так, Міністерство оборони України влітку 2016 року затвердило новий перелік штатних посад в українському війську для жінок-військовослужбовців.
Як кажуть у Міністерстві оборони, жінки, які служать у Збройних силах, користуються усіма пільгами, які передбачає законодавство у сфері соціального захисту жінок, охорони материнства та дитинства.
«Жінки повинні обіймати рівні з чоловіками посади» – ветеран АТО
Але рішення Міноборони – лише перший крок до реальної гендерної рівності в секторі оборони та в економіці країни. Насправді дискримінація за статтю, присутня у багатьох сферах, «віддзеркалює» ставлення до жінки з боку української влади і частини суспільства, зауважує волонтер, ветеран АТО Євгенія Янченко.
Якщо жінка служить за контрактом в українському війську та якщо вона є снайпером – вона і має рахуватись як снайпер, а не діловод. Якщо жінка є діловодом і працює в бізнесі – її зарплата не має бути «зрізана» лише тому, що вона – жінкаЄвгенія Янченко
«Я вважаю, що все-таки необхідно змінити законодавство й урівняти чоловіків і жінок у сфері праці. Якщо жінка служить за контрактом в українському війську та якщо вона є снайпером – вона і має рахуватись як снайпер, а не діловод. Якщо жінка є діловодом і працює в бізнесі – її зарплата не має бути «зрізана» лише тому, що вона – жінка. Взагалі жінки, як на мене, маючи знання і хист, повинні обіймати рівні з чоловіками посади», – пояснює Янченко в інтерв’ю для Радіо Свобода.
Тим часом, відповідно до опитувань дослідницької організації «Соціополіс», серед найбільших проблем, які пов’язані з гендером, опитані експерти назвали домашнє насильство, відсутність балансу присутніх жінок і чоловіків в органах державної влади та розподіл професій на «чоловічі» та «жіночі». Як зазначив, коментуючи результати опитувань, заступник директора Інституту соціальних технологій «Соціополіс» Сергій Літвінов, дискримінація на ринку праці стосується мільйонів жінок.
Водночас фахівці стверджують, що, згідно з експертними даними, чимало українських чоловіків також страждають від дискримінації. Наприклад, чоловіки вважають дискримінаційними судові рішення залишати дітей матері при розлученні родини, а також стереотипи на кшталт «чоловік – годувальник родини» або «чоловік – захисник сім’ї». Але у разі, якщо Україна позбудеться поділу на «жіночі» і «чоловічі» професії, жінки нарешті зможуть офіційно стати годувальницями та оборонцями своїх родин, якщо не цілої України, кажуть соціологи.