У Верховній Раді України розповіли, скільки законопроектів були визнані корупційними і не потрапили до парламенту, а також назвали лідерів за кількістю подання таких документів. Комітет із питань запобігання і протидії корупції склав рейтинг на основі аналізу, який проводили експерти. Таким чином комітет фактично прозвітував про свою діяльність, але викликав обурення в тих політиків, які опинились серед лідерів негативного рейтингу. Депутати кажуть, що деякі законопроекти взагалі обходять антикорупційний комітет і потрапляють відразу до Верховної Ради.
За період роботи Верховної Ради України восьмого скликання було зареєстровано понад 7 тисяч постанов та законопроектів.
У комітеті з питань запобігання та протидії корупції розглянули близько 4,5 тисяч з цих законопроектів і близько 8% з них були визнані корупційними, через що не потрапили до парламенту.
При цьому комітет не має повноважень розглядати ті законопроекти, які вже були поставлені в парламенті на голосування в першому читанні.
Інколи законопроекти, які ми повинні розглядати, до нас не заходятьБорислав Береза
«Інколи законопроекти, які ми повинні розглядати, до нас не заходять. Це робиться для того, щоб законопроект пройшов поза нашим комітетом», – констатує заступник голови Комітету з питань запобігання і протидії корупції Борислав Береза.
Для законопроектів Кабінету міністрів експертиза антикорупційного комітету є необов’язковою, бо в уряді проводять власну експертизу щодо корупційних складових документу.
З тих урядових документів, які в комітеті все ж проаналізували, надали такі дані: за Кабміну під головуванням Арсенія Яценюка (2014-2016 роки) корупційними визнані 28 законопроектів, за Кабміну під головуванням нинішнього прем’єра Володимира Гройсмана – 10.
Your browser doesn’t support HTML5
У яких політсил більше корупційних законопроектів?
За авторством корупційних законопроектів – найбільша кількість належить представникам «Блоку Петра Порошенка», далі йде «Опозиційний блок», «Народний фронт» і позафракційні депутати.
Борислав Береза, який презентує результати, відразу ж робить поправку, що БПП є найбільшою фракцією, і це впливає на кількість поданих законопроектів у цілому.
Кожен народний депутат несе відповідальність за свою діяльність, депутат є представником народу і які закони хоче, такі і подаєОлексій Гончаренко
«Якщо в нас 140 депутатів із 420 і якщо третину законопроектів комітет вважає корупційногенними, то ми не є лідерами, а є середньою фракцією. І по-друге, кожен народний депутат несе відповідальність за свою діяльність і не може фракція комусь сказати подавати чи не подавати закон. Фракція не має такої влади, депутат є представником народу і які закони хоче, такі й подає. Тут ми не можемо на нього вплинути чи проводити попередню експертизу, це неможливо фізично і юридично», – пояснює заступник голови фракції «Блок Петра Порошенка» Олексій Гончаренко.
Роботу колег з комітету протидії корупції у фракції поважають, зазначає Олексій Гончаренко, але все ж таки ця оцінка є суб’єктивною і не є істиною в останній інстанції, додає депутат.
Якщо скласти рейтинг у відносних показниках, то картинка зовсім міняється. Лідерами за кількістю корупційних законопроектів щодо числа депутатів у фракції стають «Опозиційний блок», депутатські групи «Відродження» та «Воля народу», а на четвертій сходинці опиняється БПП.
Антирейтинг за прізвищами
По прізвищах депутатів в антикорупційному комітеті також підбили рейтинг. Лідером за кількістю законопроектів, визнаних корупційними, назвали позафракційного Євгенія Мураєва – 28 проектів.
Є людина, яка на першому місці, і перемогти її до кінця цього року, поки що, нікому не вдастьсяБорислав Береза
«Є людина, яка на першому місці, і перемогти її до кінця цього року поки що нікому не вдасться – це пан Мураєв, позафракційний, другий – пан Рабинович, це «Опоблок», далі – Яценко Антон, депутатська група «Відродження», – розповідає Борислав Береза.
Радіо Свобода звернулось до депутата Євгена Мураєва з проханням про коментар, депутат не відповів на звернення, втім, раніше реагував у блозі на висновки антикорупційного парламентського комітету.
Зазначені законопроекти, як пише Мураєв, здебільшого пов’язані з економічним напрямком: створенням вільних економічних зон, підтримкою інноваційної діяльності, керуванням державними підприємствами, веденням бізнесу. Виходячи з тексту депутата, висновки комітету є упередженими і політично вмотивованими.
Якщо постаратися написати якийсь змістовний висновок про якість боротьби з корупцією, то сльози заважають бачити текстЄвген Мураєв
«Якщо постаратися написати якийсь змістовний висновок про якість боротьби із корупцією, то сльози заважають бачити текст», – пише Євген Мураєв і далі переходить на приклади щодо антикорупціонерів, які не стосуються законотворчості.
Нижчі сходинки посіли депутати з кількістю таких законопроектів від 10 і нижче. У топ-12 увійшли шість представників «Опозиційного блоку», три від «Блоку Петра Порошенка», по одному від «Відродження», «Народного фронту» та позафракційний депутат.
В «Опозиційному блоці» в коментарі Радіо Свобода заявили, що вивчать висновки антикорупційного комітету, але вже переконані, що вони упереджені й не відповідають дійсності.
«Практично жоден законопроект, внесений депутатами від «Опозиційного блоку», не потрапляв у порядок денний упродовж роботи Верховної Ради цього скликання», – зазначає Юрій Павленко і називає це свідомою політикою керівництва парламенту й порушенням регламенту.
Законопроекти від фракції стосуються захисту дітей, пенсіонерів, інформаційної політики під час гібридної війни, економіки та інвестицій, зауважує Юрій Павленко і додає, що вважає половину ухвалених законопроектів від парламентської більшості такими, що містять корупційну складову.
Хто проводить аналіз законопроектів?
Аналізом законопроектів займаються здебільшого не депутати, а Рада громадських експертиз при комітеті. Така структура була створена, коли стало зрозуміло, що тисячі законопроектів неможливо перевірити силами комітету фізично, пояснює керівник Ради громадських експертиз при комітеті з питань запобігання та протидії корупції Тетяна Хутор.
10 експертів проводять експертизу, передають секретаріату для врахування перед формуванням порядку денного, голові комітету та депутатамТетяна Хутор
«Це десять незалежних експертів, які обиралися на відкритому конкурсі, проходили тести на знання законодавства. Завдання цих молодих експертів – збирати думки, критику з усіх боків – від громадського сектору, експертів, професійних асоціацій і навіть від державних органів. Ці 10 експертів проводять цю експертизу, передають секретаріату для врахування перед формуванням порядку денного, голові комітету й депутатам», – зазначає голова Ради громадських експертиз.
Your browser doesn’t support HTML5
І експерти, і політики, і представники державних антикорупційних органів погоджуються, що методологія оцінки наявності корупційних ризиків у законопроектах різниться, тож суб’єктивність при оцінці існує.
У комітеті з питань запобігання і протидії корупції пропонують створити окремий законопроект «Про антикорупційну експертизу», який встановлював би обов’язковий характер її проведення, правила, єдину методологію оцінки, критерії і відповідальність експертів при аналізі поданих пропозицій від народних депутатів та органів державної влади.