Громадянство Кіпру дає можливість комфортно витрачати накрадені в Україні гроші – експерт

Впливова британська газета The Guardian вмістила статтю, в якій стверджується, що Кіпр заробив мільярди доларів на продажу свого громадянства, яке є громадянством країни-члена ЄС. У тому числі й супербагатіям із України. Вперше газеті вдалось роздобути список із 400 багатіїв та впливових людей, які купили громадянство Кіпру. Багато з них із України та Росії. Газета назвала чотирьох українців серед тих, хто скористався схемою «золотої візи». В Україні борці з корупцією кажуть, що Кіпр асоціюється насамперед із офшорами і що кожна третя корупційна схема в Україні має зв’язок із кіпрськими офшорами.

Як написала газета The Guardian, за схемою «золотої візи» Кіпр заробив чотири мільярди євро від 2013 року, а «російські олігархи-мільярдери та представники української еліти, яких звинувачують у корупції», є серед сотень тих, хто отримав громадянство ЄС за суперечливою схемою «золотої візи».

Лише минулого року за цією схемою громадянство Кіпру отримали понад 400 людей, що дає їм право жити й працювати в ЄС. Часопис зауважує, що до 2013 року кіпрське громадянство надавалося таємно рішенням міністрів і схема «золотої візи» була менш формальною.

«Це вперше, коли список супербагатіїв, яким дали кіпрське громадянство, був оприлюднений… Список проливає світло на маловідому, але дуже прибуткову галузь і порушує питання про безпекову перевірку, яку щодо прохачів здійснює Кіпр», – пише The Guardian.

Згідно з нинішнім кіпрським законодавством, шукачі громадянства Кіпру мають або купити нерухомості мінімум на два мільйони євро на острові, або інвестувати в бізнес чи євробонди Кіпру на суму 2,5 мільйона євро. Немає вимог щодо знання офіційних мов Кіпру чи вимоги щодо проживання на Кіпрі – лише треба приїздити на острів раз на сім років.

Газета цитує члена Європарламенту Анну Гомеш, яка назвала схему «золотої візи» «абсолютно аморальною й збоченою».

До кінця року Європарламент збирається розглянути норми, аби посилити безпековий контроль щодо подавачів на «золоту візу» в країнах ЄС, а Єврокомісія раніше почала власне розслідування того, якою мірою здійснюються ( і чи здійснюються взагалі) безпекові перевірки тих, хто купує громадянство.

«Умови отримання чи позбавлення громадянств держав регулюються національним законодавством кожної з країн-членів ЄС із повагою до норм ЄС. Принципи, закладені в міжнародному законодавстві, вимагають, щоб існував «справжній зв’язок» між подавачем на громадянство та країною або її громадянами», – сказав у понеділок речник Єврокомісії Маргарітіс Схінас, коментуючи публікацію в британській газеті.

«Оскільки громадянство держав є передумовою для отримання громадянства ЄС і відчиняє двері до отримання прав громадян ЄС, Єврокомісія пильно стежить за застосуванням інвестиційних схем, які дають громадянство в країнах-членах ЄС», – заявив Схінас, додавши, що від 2014 року Єврокомісія веде діалог зі владою Кіпру для того, щоб переконатись, що існує справжній зв’язок між цією країною та інвесторами, які подаються на натуралізацію.

Громадянство Кіпру дає можливість комфортно витрачати накрадені в Україні гроші – експерт (Відео)

​

Хто в списку з українців?

The Guardian написала, що серед тих, хто купив громадянство Кіпру, – засновник «Приватбанку» Геннадій Боголюбов та Ігор Коломойський.

Газета, посилаючись на юриста, який працює на Боголюбова, написала, що він отримав кіпрський паспорт у 2010 році «внаслідок зроблених дуже значних інвестицій у країні (через певні компанії), і це повністю відповідає юридичним вимогам, які існували на той час».

І речник Коломойського також сказав газеті, що той «отримав громадянство Кіпру через визнання його значних інвестицій у ту країну».

​

Газета зазначає, що стосовно Боголюбова та Коломойського є підозра щодо виведення з активів націоналізованого державою минулого року «Приватбанку» понад п’яти з половиною мільярдів доларів і що обоє нині позиваються щодо законності націоналізації банку, власниками якого вони були.

Також у списку тих, хто окупив громадянство Кіпру, – Костянтин Стеценко, виконавчий партнер компанії Invest Capital Ukraine, який, як каже газета, радить президентові Петру Порошенкові щодо продажу його кондитерського бізнесу. Стеценко купив громадянство Кіпру цього року.

Також у списку – олігарх Костянтин Григоришин, який є власником групи компаній «Енергетичний стандарт». «Його опоненти описують його як олігарха, котрий спирається на нібито зв’язки з Порошенком, – що він заперечує», – пише газета.

Дар’я Калетник, виконавчий директор Центру протидії корупції, зазначила в інтерв’ю Радіо Свобода, що власників кіпрських паспортів в Україні більше.

«Ви знаєте, ця проблема латентна. Мало відомо фактів, які б свідчили, що українські олігархи, політики чи корупціонери мали б кіпрський паспорт. Але відсутність широкої інформації про те, що в них вони є, не означає, що в них громадянства немає», – каже Калетник, додаючи, що Кіпр – одна з ключових країн, звідки походять, як вона висловилась, так звані «інвестиції» в Україну.

«Кіпром користуються, з одного боку, для покращення і зменшення податкового тиску, а з іншого боку, для приховування справжнього джерела так званих «інвестицій», які приходять в Україну. Через Кіпр реєструються дуже багато номінальних офшорних компаній, через які дерибаняться українські державні кошти. І я не здивуюся, що не тільки для приховування власника компанії використовується Кіпр, але й для легітимізації (в ЄС) і отримання громадянства країни ЄС», – говорить Калетник.

The Guardian пише, що на проблему «золотих віз» існує два протилежні погляди. З одного боку, її захисники кажуть, що схема дозволяє залучити таланти й статки в часи, коли міністри фінансів у цілому світі скаржаться на дефіцити бюджетів, а дехто навіть стверджує, що схема дозволяє винагородити тих, хто має здатність та підприємницький дух, шансом на краще життя поза країнами, де їх переслідують.

Твіт на захист Кіпру: йому б не знадобилося залучати гроші за схемою, якби свого часу ЄС допоміг Кіпру під час фінансової кризи:

Критики ж схеми кажуть, що в ній ідеться про жадібні й цинічні схеми, які підривають саму концепцію громадянства. Вони також ставлять під сумнів соціальну значущість іноземного покупця нерухомості, в якій він все одно не живе.

Причини і що робити

На думку депутата Єгора Соболєва, голови парламентського Комітету запобігання і протидії корупції, є дві причини, чому українці з грошима так багато інвестують у Кіпр і чому вони при цьому отримують паспорти.

Єгор Соболєв

Перша причина, як каже Соболєв, – люди бояться української правової системи, люди бояться бути тут легальними інвесторами і просто мімікрують під європейців.

«Для цього і паспорт Кіпру, і кіпрське походження» (капіталів). І ясно, що тут повністю наша відповідальність зробити так, щоб кожен підприємець не просто відчував себе захищеним, а був би, як сир у маслі. І поки ми цього не зробимо, втеча капіталів, як і втеча мізків, триватиме», – каже депутат в інтерв’ю Радіо Свобода.

Але, додає Соболєв, «у Кіпру насправді одне з найбільш привабливих і безподаткових законодавств у світі, й дуже багато людей використовують цю територію для втечі від податків або( що ще гірше­) для відмивання грошей».

«Я думаю, що кожен наш олігарх має величезні активи на Кіпрі, через який вони награбоване тут потім легалізують. І приходять сюди потім як нібито добропорядні інвестори, скуповуючи все підряд, включно з телебаченням. Хоча я впевнений, що це – відмивання грошей, награбованих тут, зроблених на тому, що люди плутають владу і бізнес», – додає Соболєв в інтерв’ю.

А антикорупційний активіст Дар’я Калетник наголошує, що кожна третя корупційна схема в Україні має якусь компанію, зареєстровану на Кіпрі.

«Україна – це місце, де кошти заробляються через непрозорі схеми, а витрачаються вони в країнах розвинутих. І Кіпр є країною, де за певну суму коштів можна легалізуватися – тобто отримати або громадянство, або статус місцевого резидента. І це дозволяє потім вільно подорожувати країнами ЄС і користуватися всіма благами розвинутої цивілізації, – наголошує Калетник. – Тобто громадянство таких юрисдикцій може використовуватися для того, аби комфортно витрачати накрадені гроші».