Разом зі зброєю Україна має отримати й економічну допомогу – екс-прем’єр Литви

Гість програми «Ваша Свобода»: Андрюс Кубілюс, прем’єр-міністр Литви у 1999–2000, 2008– 2012 роках.

«План Маршалла для України». ​Наскільки реалістичним є цей амбіційний план, які можуть бути аргументи для надання країнами ЄС більш вагомої допомоги Україні? Інвестиції розраховані на 10 років. Це 5 мільярдів доларів щорічно.

Ваша Свобода | «План Маршалла» для України

Віталій Портников (переклад): Пане Кубілюс, наскільки ці інвестиції можуть бути виділені? Які механізми не тільки їх виділення, а й готовності їх виділяти?

– (Переклад) На рівні ЄС справи просуваються вперед. Учора так символічно співпало, що в Європарламенті в Комітеті у закордонних справах обговорювалася резолюція з рекомендаціями для наступного саміту «Східного партнерства», який відбуватиметься наприкінці листопада. У рекомендаціях якраз записано те, що ми й хотіли бачити. Рекомендація дати спеціальний мандат Єврокомісії, Європейському інвестиційному банку, щоб вони вже на своєму рівні опрацювали механізми всього плану. Ми зі свого боку разом з нашими колегами, українцями, розробляємо, як ми бачимо всю технологію плану.

Він складається з трьох частин. Одна частина – хто може бути донорами. Європейський інвестиційний банк, інші міжнародні фінансові інституції можуть бути хорошими партнерами. Друге – це те, на які проекти в Україні ці гроші можуть бути використані.

Ми говоримо про інвестиції в реальну економіку. До цього міжнародна фінансова допомога йшла більше через МВФ, ЄС на стабілізацію, а це вже на розвиток, в реальну економіку.

Ми виділяємо три головні напрямки. Інфраструктура. Це дороги. Я тільки що перевірив на велосипеді, проїхавши Східною Україною від Маріуполя до Краматорська. Друге – це середній і малий бізнес. І третє – це те, що ми називаємо «муніципальні проекти». Найголовніше – хто адмініструватиме гроші.

Щоб план сам запрацював, донори мають бути переконані, що реформи в Україні продовжуватимуться. Щоб виконувалися важливі умови щодо продовження реформ, то наступне – це прозорість і те, що ніяка корупція не вплине на використання грошей. Ми бачимо одну з цілей «плану Маршалла» – створити інструмент, який підтримував би мотивацію до реформ. Є морква, і є контроль, щоб реформи продовжувалися. Звісно, отримання цих коштів буде дуже чітко пов’язане з подальшим виконанням зокрема економічних реформ – реформи щодо бізнесу, гарантії власності, тобто юридична реформа, земельна. Ми розраховуємо, що інвестиції до 5 мільярдів на рік можуть допомогти зростанню економіки до 6-8%.

– Між тим голова Комітету економістів України Андрій Новак вважає, що має бути зовнішнє фінансове управління цими коштами. Пане Кубілюс, це можливо?

– Це цілком можливо (зовнішнє фінансове управління коштами «плану Маршалла для України» – ред.). Ми це обговорюємо, як може ця адміністративна структура працювати. Наприклад, для управління коштами плану Маршалла для Німеччини був створений німецький банк розвитку країни. Жодні донори не погодяться дати гроші, якщо не будуть переконані в тому, що грошей не розкрадуть... (Щодо контролюючих органів – ред.) ми схиляємося до того, щоб це було спільне керівництво, тобто і міжнародні донори, і, звісно, українська держава. Щоб було всім зрозуміло, що ефективний європейський контроль за цими коштами не дозволить якимось корупційним процесам дискредитувати весь план.

– Наскільки питання безпеки можуть впливати на готовність надання інвестицій? Все ж таки мова не просто про країну, яка розвивається, а про країну, яка продовжує перебувати у стані збройного конфлікту з сусідньою державою, яка не вирішила до сих пір питання територіальної цілісності.

– Зараз ми вже ведемо мову про технічні деталі. А розпочали з чіткого усвідомлення, навіщо потрібен цей план. Через геополітичні причини. Ми розуміємо, чого Путін хоче досягнути в Україні. По-перше, він не бажає бачити успіхів України – успіх України як економічний, соціальний, інтеграційний може викликати велику небезпеку для його режиму в Москві.

Як Путін може досягти того, що його стратегія стосовно України виявиться успішною? Продовження війни на сході України і заважаючи Україні стати успішною.

Ми порушили для себе питання: як має себе поводити західний світ, щоб Путіну не вдалося досягнути перемоги стратегічної в Україні? Згадуючи 1947 рік, що робив Джордж Маршалл, щоб Сталіну не вдалося поширити своє політичне домінування у всій Західній Європі? Це економічна допомога Західній Європі для відновлення своєї економіки після Другої світової війни. США обговорюють, чи надавати, чи не надавати летальне озброєння. Одночасно надважлива економічна допомога.

– А Вам не здається, що Захід дещо запізнюється з реакцією на російську небезпеку і щодо військової, і щодо економічної допомоги, і щодо політичних оцінок того, що відбувається?

​– Ми маємо бути вдячні і українцям, і вашій війні, обороняючи свою державу. Після революції, Майдану і після агресії Росії проти України на Заході вже почали розуміти, що на те, про що ми говорили раніше про загрозу від Росії, необхідно дивитися надсерйозно. Через це отримали дуже багато щодо розвитку нашої безпеки.

Самі ухвалили рішення щодо того, щоб дуже швидкого збільшувати витрати на потреби війська. В наступному році в нас вже буде 2%. Повернулися до обов’язкової військової служби. І маємо батальйон натовських солдат, які розташувалися у нас на постійній основі. У цьому плані ми почуваємося більш безпечно, ніж було до революції в Україні.

Ми завжди говоримо, що краще превенція проблем, ніж запізніла реакція на кризу, що наближається. Найголовніша проблема – у Заходу зрозумілої стратегії стосовно того, що ж робити з Росією поки що немає. Ціль наша має бути простою – як допомогти Росії трансформуватися у більш нормальну державу. Можливо, це виглядає, як фантазія або ж наївно. Але єдиний інструмент, який, я бачу, Захід має – це зробити все, щоб Росію оточували успішні країни, як Україна, Грузія, та ж сама Молдова, можливо, колись Білорусь. Захід повинен зрозуміти – Україна відіграє надважливу роль. Тому Путін бореться ні за що інше, а проти успішної України. Україна є дуже багатою державою. Потенціал надвеликий. Є всі можливості зробити так, щоб через десятиліття Україна стала сильною і успішною. Це буде найбільша перемога самої України і дуже великий геополітичний крок вперед у цьому все ще не дуже спокійному регіоні Європи.