Посол України в ЄС Микола Точинський у брюссельському виданні Euractive пише про єдиний можливий варіант вирішення конфлікту з Росією. Видання Financial Times пише про проблеми повільного запровадження реформ в Україні. А публікація на сайті аналітичного центру Centre for East European and International Studies розмірковує над темою введення миротворців ООН в Україну.
Посол України в ЄС Микола Точицький у брюссельському виданні Euractive відповідає Джошу Коену, який минулого тижня запропонував, на його думку, реалістичний варіант вирішення конфлікту в Україні. Коен вважає, що Україна повинна відмовитися від летальної зброї США та вступу до НАТО, а Росія в обмін на це повинна поважати прагнення України вступити в ЄС. Повну статтю Коена можна прочитати тут.
Точицький зауважує, що така пропозиція Коена не просто ігнорує суверенний вибір України, але й принципи міжнародного права. Він наголошує, що не слід забувати про те, що позаблоковий статус України у 2014 році не зупинив агресію Росії проти України, і відтоді Україна вже заплатила дорогу ціну, мовиться у статті.
«Що найбільше вразило мене в статті, так це цинічна ідея розробити формулу спільного суверенітету над Кримом або російської оплати Україні за окуповані території. Крім того, це був «підсолоджувач» для полегшення санкцій щодо Росії, пропонуючи Україні допомогу Заходу у відновленні Донбасу», – зазначає Точицький. Автор наголошує, що українська територія не є предметом для торгів.
Точицький зауважує, що немає іншого вирішення питання, окрім, як на основі норм міжнародного права. Більш того, він наголошує, що «окупація Криму полягає не тільки в порушенні міжнародного права. Півострів став «сірою зоною» прав людини і «територією страху».
«Очевидно, що Росія самостійно не покине Крим. Ми повинні змусити її це зробити. Ми повинні активізувати міжнародний дипломатичний та політичний тиск на агресора, щоб відновити суверенітет України над Кримом та звільнити десятки українських політичних в’язнів, яких переслідує Росія. Також необхідно розширити санкції щодо учасників псевдовиборів на окупованій території Криму та у Севастополі, а також тих, хто відповідає за серйозні порушення прав людини», – пише Точицький.
Видання Financial Times пише про проблеми запровадження реформ в Україні. Автор статті Віллем Андерсхофф зазначає, що Угода про асоціацію між Україною та ЄС набрала чинності від 1 вересня та передбачає певні зобов’язання для держави, які є обов’язковими для виконання.
Новий уряд України почав запроваджувати реформи, серед яких першим успіхом була макроекономічна стабілізація, а наразі економіка країни відроджується, мовиться у статті.
Проте, починаючи з 2016 року швидкість реформ значно уповільнилася, а у таких важливих сферах, як судова реформа чи виборча система – реформи взагалі не починалися, зазначає автор.
«Без швидких, фундаментальних реформ у важливих сферах Україна не забезпечить стабільну демократію та верховенство права. Це буде регрес до типу суспільства, що мав місце до Майдану: з олігархами, політиками та державними посадовими особами, які розділяли політичний і економічний пиріг між собою, блокуючи модернізацію та утримуючи українських громадян бідними та непредставленими».
«Угода про асоціацію зобов’язує Україну в однозначних термінах активно працювати над поглибленою і стабільною демократією, верховенством права та належним управлінням», і ці принципи є основоположними складовими договору з ЄС, зауважує автор.
Та в Україні є очевидні сили, які відкрито блокують будь-які спроби запровадити ефективні реформи, зауважує видання. Лише одним із прикладів є спроби підірвати незалежність НАБУ, пише автор, переслідування представників громадських рухів і навіть вибіркове позбавлення українського громадянства. І ці сили мають зв’язок із могутніми олігархами та особами, які домінували в суспільстві перед революцією, йдеться у статті.
Та «бездіяльність українського президента, уряду та парламенту і кампанія проти реформаторів є серйозними порушеннями зобов’язань України, згідно з Угодою про асоціацію», і у разі, якщо уряд не почне необхідних кроків для запровадження ефективних реформ, ЄС повинен буде «вжити необхідних заходів», пише автор.
Сайт організації Centre for East European and International Studies розмірковує над темою введення миротворців ООН в Україну. Автор статті – відома політолог Ґвендолін Зассе – зазначає, що «російську пропозицію слід сприймати серйозно».
Аналітик зауважує, що «мирний процес є мішенню, що постійно рухається», і «жодна угода, досягнута у певний момент у конфліктному циклі, не може вирішити всіх питань, що виникають у конфлікті, який постійно розвивається». При цьому, всі сторони розуміють це, та все одно наполягають на запровадженні таких угод, мовиться у статті.
Зрозуміло, що досягти угоди стосовно пропозиції президента Росії Володимира Путіна у такому вигляді, як вона є – буде нереально, вважає автор. Росія пропонує, щоб миротворці стежили за тією частиною території, яку вже й так спостерігає місія ОБСЄ, та спостерігачам ООН потрібно мати доступ до всієї окупованої території, включно із кордоном між Україною та Росією, щоб підтримувати місію, мовиться у статті.
«Проте моніторинг всієї контактної лінії або присутності місії ОБСЄ може стати першим кроком у поетапній пропозиції щодо повного доступу», – пише Зассе.
Важливо й те, що пропозиція Путіна збігається із посиленням західних санкцій щодо Росії та розмовами про надання Україні летальної зброї США. Тому це може свідчити про те, що відчиняється вікно для суттєвіших переговорів, вважає автор.