Закон про мову освіти в Україні вже давно назрів, і його потрібно було ухвалювати, адже це обов’язок держави – дати усім мешканцям однакові права й можливості щодо розвитку, вважає соціолінгвіст, доктор філологічних наук і співробітник Національного інституту стратегічних досліджень Галина Яворська. Проте, на її думку, різкій реакції сусідів можна було запобігти, своєчасно пояснивши, що вивчення їхніх мов в Україні закон уможливлює не лише в тій частині, де йдеться про мови національних меншин, але й там, де йдеться про мови Європейського союзу.
– Пані Яворська, Ви брали участь в обговоренні цього закону, тож чи нинішня редакція закону відповідає очікуванням?
Це просто крок, який має певним чином змінити мовну ситуацію
– Я думаю, що закон був потрібний, я думаю, що є моменти, які в мене викликають застереження. І це абсолютно нормальна ситуація, бо одразу хочу сказати, що ідеального мовного законодавства, яке задовольняло б усіх без винятку, не існує. Ну і, в принципі, це просто крок, який має певним чином змінити мовну ситуацію.
– Чи можна було попередити таку різку реакцію сусідів України?
– Різка реакція була очікувана. Чи можна було попередити? Очевидно, її можна було пом’якшити, якщо б заздалегідь пояснити, що певні можливості для навчання мовами наших сусідів, я маю на увазі угорською і румунською, існують ширші в тій частині, де йдеться не про мови національних меншин, а про мови Європейського союзу. І там є такі можливості, тобто використання цих мов у вищій освіті.
Акція на підтримку української мови (архівне фото)
– Міністр закордонних справ України Павло Клімкін дуже твердо став на захист цього закону і сказав: «Вважаю дуже важливим, щоб кожний громадянин України володів державною мовою, – якщо це радикалізм, то і я радикал». Наскільки це є радикальна вимога і чому в українських умовах вона виглядає такою радикальною?
Ми стоїмо перед потребою поширення вживання державної мови там, де це передбачено її державним статусом
– Це ключове питання. Ми стоїмо перед потребою поширення вживання державної мови там, де це передбачено її державним статусом.
Українська мова має функціонувати як мова міжетнічного спілкування на території Україні
Йдеться про те, щоб українська мова функціонувала в усіх сферах. І хочу наголосити (про це майже не говорять) – вона має функціонувати як мова міжетнічного спілкування на території Україні.
Має бути об’єднувальна мова, і цю функцію має виконувати державна мова
У соціолінгвістів для цього є термін «друга мова», але друга мова у нашому контексті може бути якось не так сприйнята. Йдеться про мови, які об’єднують громадян країни, які в ній живуть. Усіх, незалежно від того, якою мовою вони користуються. Це має бути об’єднувальна мова, і цю функцію має виконувати державна мова.
Завдяки тому, що Україна зараз долає наслідки свого постколоніального статусу, завдяки тому, що довгий час цю функцію виконувала російська мова, зараз стоїть завдання, і на це спрямований цей закон, наскільки я розумію, – щоб оцю функцію перебрала на себе українська мова.
Пікетування Київської міської ради на підтримку проекту рішення про застосування української мови у сфері обслуговування. Київ, 20 квітня 2017 року
– Ще кілька років тому представники угорської і румунської влади, приїжджаючи на території тих громад у Буковині чи на Закарпатті, зверталися до української влади, щоб покращити вивчення української мови в цих школах, тому що діти, які отримували повну освіту цією мовою, після того дуже погано володіли українською мовою. Що змінилося в позиції цих держав і чому?
Вони зараз вже не думають про те, наскільки будуть знати українську мову, зараз сфокусовано на тому, що стає меншим обсяг навчання мовою нацменшини
– Не буває так, щоб зберегти повну освіту мовою національної меншини (починаючи з початкової школи і до вишу включно) і водночас на тому самому рівні давати знання державної мови. Вони зараз уже не думають про те, наскільки будуть знати українську мову, зараз ідеться про те, сфокусовано на тому, що стає меншим обсяг навчання мовою нацменшини.
Щоб українська мова виконувала об’єднувальну, інтегруючу функцію, для цього необхідні ці заходи
Але, на жаль, це співвідношення, його витримати необхідно, але важко, і для досягнення нашої мети, для досягнення поширення функціонування української мови, і для того, щоб українська мова виконувала об’єднувальну, інтегруючу функцію, для того, щоб усі громадяни України мали рівні права за цією ознакою, за ознакою володіння державною мовою, для цього необхідні ці заходи.
– Україна робила для цих національних меншин набагато більше, ніж ті країни, відповідно, для української національної меншини, можна говорити і про Угорщину, і про Румунію, і про Польщу, і про Чехію чи Словаччину. Чи цей закон не відкриває нову можливість для України вести переговори зі своїми сусідніми країнами про те, щоб змінилося ставлення до національної освіти українців, що ми робимо це для вашої національної меншини, ви зробіть, будь ласка, це для нашої національної меншини?
– Висувати зустрічні вимоги – це можна робити, але навряд чи вони будуть сприйняті позитивно. На сьогодні, мені здається, треба пояснити, що представники національних меншин, які мають бути інтегровані в суспільство, для цього вони мають повною мірою володіти державною мовою.
Ситуація, в якій не було достатнього рівня володіння державною мовою у представників національних меншин, завдяки попередній системі освіти, неприйнятна
Ситуація, в якій не було достатнього рівня володіння державною мовою у представників національних меншин, завдяки попередній системі освіти, неприйнятна. І вона не корисна для самих представників національних меншин, в яких обмежуються можливості кар’єрного зростання, можливості зайняття позицій, якісь економічні обмеження в їхньому житті виникають.
Тобто треба пояснювати позитив, який відбувається у зв’язку з цим законом.
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Атака на мовну статтю 7 освітнього закону ззовні і зсередини
Новий закон про освіту не забороняє вивчати мови нацменшин – представник Міносвіти
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм
Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення
Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно
«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України
75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія
Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового
Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні
Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами
Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова