Кадрове оновлення має зробити роботу Кабінету міністрів більш ефективною та наблизити українські міністерства до рівня європейських, впевнені в уряді. Водночас там визнають, що реформування наштовхнеться на низку перешкод, а механізми його здійснення не окреслені остаточно. У вересні в уряді стартує кадрова реформа, планується, що за результатами конкурсів будуть відібрані 1000 фахівців на посади в нових структурних підрозділах міністерств – директоратах з формування державної політики.
Your browser doesn’t support HTML5
Починаються кадрові перетворення: Гройсман шукає 1000 реформаторів | Ранкова Свобода. Частина 1
Хоча наразі планується, що конкурси на нові посади оголосять 10 міністерств із 18, менеджер реформування держслужби офісу реформ Кабінету міністрів Іван Хілобок каже, що всі міністерства повинні завершити реформування до кінця 2018 року, після чого почнеться реформування решти центральних органів виконавчої влади.
За словами Хілобока, до рекрутингу нових чиновників були залучені експерти з Євросоюзу та використаний досвід набору персоналу на державні служби країн ЄС та приватного сектору.
Ключовими новаціями набору для цих фахівців було оновлення процедури і запровадження нових етапів конкурсуІван Хілобок
«Ключовими новаціями набору для цих фахівців було оновлення процедури і запровадження нових етапів конкурсу, таких як автоматизовані комп’ютерні тести на абстрактне мислення, числове вербальне мислення, також нові ситуаційні завдання – усні та письмові. Також в процедурі конкурсу буде структурована співбесіда та тест на законодавство», – розповідає представник Кабміну. При цьому зауважує: пріоритет має не знання законодавства, а лідерські здібності, стратегічне мислення і тому подібні компетенції.
Комісія вже створена, до неї входять державний секретар, заступники міністра, фахівці з HR, фінансів, з антикорупційної діяльностіІрина Гнутова
Керівник служби управління персоналом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства Ірина Гнутова повідомляє, що в цьому відомстві реформа вже стартувала, загалом планується провести конкурс на 70 нових посад.
«(Конкурсна – ред.) комісія вже створена, до неї входять державний секретар, заступники міністра, фахівці з HR, фінансів, з антикорупційної діяльності. Також до комісії ми залучаємо зовнішніх експертів. Це експерт з HR, який допоможе фахово оцінити кандидатів, і представники громадськості за відповідними напрямами політики», – перераховує вона.
Сенс реформи, пояснює Іван Хілобок – в тому, щоб сформувати державну політику європейського зразка, адже в радянську епоху всі рішення приймалися у Москві, тож в Україні не напрацьований досвід вирішення суспільних проблем на державному рівні.
Саме на це направлена реформа – на покращення якості прийняття урядових рішень на основі аналізу політикиІван Хілобок
«Саме на це направлена реформа – на покращення якості прийняття урядових рішень саме на основі аналізу політики: яким чином держава, враховуючи інтереси та ресурси, які є в наявності, буде вирішувати ті чи інші проблеми», – каже він.
Хілобок каже, що заробітні плати для держслужбовців, набраних за конкурсом, варіюватимуться від 30 до 50 тисяч гривень.
При цьому, доповнює Ірина Гнутова, працівники старих структурних підрозділів міністерств, як і всі громадяни України, можуть взяти участь у конкурсах на посади.
Відповідні посади мали бути запроваджені ще 1998 року, каже керівник Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко.
Тоді документи щодо адміністративної реформи передбачали, що міністерства мають зосередитись на формуванні та впровадженні політики, але цього не сталось, згадує він.
Була лише декларативна норма, що міністерства відповідальні за формування державної політикиІгор Коліушко
«Була лише декларативна норма в законі про Кабінет міністрів і в законі про центральні органи виконавчої влади, що міністерства відповідальні за формування державної політики. Але відповідних підрозділів для цього створено не було», – стверджує Коліушко.
Треба з чогось починати
Коліушко визнає безпрецедентність нинішнього реформування, але застерігає, що говорити про успіхи ще зарано, адже шанс сформувати мністерства за європейським зразком «можна змарнувати на кожному повороті».
Нові фахівці відповідатимуть за реформування та розвиток тих відомств, у яких вони працюватимуть, каже колишній перший заступник голови Національного агентства з питань державної служби, народний депутат Ігор Попов.
Для впровадження реформ потрібна структура, яка не має щоденних завдань. Це те, що називається директор із розвитку в бізнес-компаніяхІгор Попов
«В органах виконавчої влади всі займаються вирішенням поточних питань. Тому для впровадження реформ потрібна структура, яка не має щоденних завдань. Це те, що називається директор із розвитку в бізнес-компаніях», – порівнює політик. Він також прогнозує, що робота нових відомств від самого початку буде наражатися на цілу низку ризиків:
«Вони існуватимуть всередині державної служби, але матимуть абсолютно іншу сітку оплати, то як на це реагуватимуть інші держслужбовці? Вони мають однакові ранги і категорії, а оплата буде різна. І другий ризик – чи залишаться ці структури стабільними, коли завершиться гра – я не думаю, що держава здатна буде забезпечити їм саме такий рівень».
Крім того, політичні рішення, до яких призведе робота держслужбовців, повинні ухвалювати міністри, які, на відміну від самих фахівців, є політичними фігурами і можуть піддаватись впливу корумпованих груп, застерігає Попов.
Те, що реформа буде наштовхуватись на перешкоди, визнає й Ірина Гнутова.
«Найбільший ризик – це змінити форму, але не змінити суть роботи міністерств», – вважає вона. На думку чиновниці, міністерства повинні бути позбавлені таких невластивих функцій, як управління держпідприємствами, контрольно-інспекційні функції, міжвідомче листування, яке, за її словами, може займати до 60% робочого часу.
Хто, як і коли відповідає за цю роботу, ми поки що не розуміємоІрина Гнутова
«Але поки що ми не бачимо і не розуміємо, як саме це буде зроблено, тому що це потребує внесення змін в багато законодавчих актів. Хто, як і коли відповідає за цю роботу, ми поки що не розуміємо», – зізнається Гнутова.
Іван Хілобок запевняє: працівники директоратів не матимуть доступу до тих напрямків державної служби, які вважаються найбільш корумпованими:
«Директорати не будуть напряму займатися найбільш корупційними напрямами, як то: управління державними підприємствами, управління котрольною дільяністю, надання ліцензій і таке інше».
Крім того, за словами Хілобока, закон забороняє державним службовцям займатися політичною діяльністю, тож нові співробітники будуть суто технічним підсиленням, яке допоможе уряду більш ефективно працювати.
Водночас він визнає, що реформа уряду була б більш ефективною, якби проходила разом із реформою парламенту.
«Якщо ці дві реформи зможемо запустити паралельно, буде менше політичних проблем чи ризиків, особливо корупційних. Але треба з чогось починати», – каже впредставник уряду.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі