Київ – У перший сесійний день, 5 вересня, Верховна Рада України ухвалила закон про освіту, яким започатковано освітню реформу в країні. Серйозних змін зазнає система середньої освіти – середня школа переходить на 12-річне навчання, вчителям піднімуть зарплати. А школярам обіцяють перехід від школи запам’ятовування до школи розуміння та вміння. І хоча зміни торкнулися десятків різних аспектів, найбільше обговорення викликали положення закону про викладання державною (українською) мовою. Зокрема, критика на адресу України пролунала з боку Угорщини, Румунії та Польщі.
Як має змінитися школа, можна було побачити в Києві вже минулими вихідними. Середмістя Києва, теплий вересневий день. Група школярів з батьками вивчають завдання квесту на тему «Долі людей – долі ідей», їхня мета – пов’язати біографії людей, про яких вони дізнаються зі шкільних підручників, з міськими вулицями та будинками. Як пояснює сімейний психолог Сусанна Ангелова, у разі введення у дію нового закону про освіту і запровадження реформи середньої освіти, подібні квести можуть стати у пригоді вчителям історії.
«Це «прив’язує» дітей до історії, вони відчувають себе включеними в неї особисто. Не потрібен зараз учитель, який просто переказує знання – дуже потрібен вчитель, який може ставити запитання по предмету, який організує так звану евристичну, тобто розумову діяльність дитини», – пояснює Ангелова у коментарі для Радіо Свобода.
Школярам – учасникам квесту такий спосіб вивчення рідної історії припав до душі, про що вони і поінформували ініціаторів.
«Прикольно! Оригінально! Цікаво! Якби ж у нас такі квести були замість уроків», – каже шестикласниця Лідія Хіцова.
Подібні квести, а також змагання та навчальні ігри вчителі зможуть включати (а дехто вже включає) як новітні методи надання знань школярам, адже новий закон про освіту якраз і підтримує використання сучасних методів і технологій викладання.
Лілія Гриневич
Міністр освіти Лілія Гриневич назвала закон таким, що дозволяє перейти від «школи знань» до «школи компетентності». У результаті українська освіта дозволить готувати кваліфікованих спеціалістів різного профілю, які дадуть поштовх українській економіці та сприятимуть розвиткові української держави. Крім того, новий закон підвищує соціальний статус освітян і дозволяє забезпечити навчальний процес для дітей з особливими потребами, обіцяє Гриневич.
У законі є багато важливих новел, які дозволять зробити освітню палітру в Україні різноманітнішою й урахувати індивідуальні особливості дітейЛілія Гриневич
«Цей закон пропонує нові інституційні можливості для взаємозв'язку системи освіти, зокрема професійно-технічної та вищої освіти, і ринку праці, що надзвичайно важливо з точки зору інтересів економіки і суспільства в цілому. У законі є багато важливих новел, які дозволять зробити освітню палітру в Україні різноманітнішою й урахувати індивідуальні особливості дітей», – прокоментувала Гриневич особливості освітньої реформи.
Думки незалежних експертів щодо освітнього закону та реформи середньої і вищої освіти також доволі різноманітні. Так, Ірина Жданова, керівник неурядового фонду «Відкрита політика», яка брала участь у розробці закону, серед плюсів нового закону назвала підтримку профільних середніх навчальних закладів, таких як наукові, мистецькі, військові, спортивні ліцеї або (та) ліцеї-інтернати. Як повідомила Жданова, громадськість «виборола» фінансування для цих профільних ліцеїв.
Ірина Жданова
«Щоправда, до нового закону не ввійшла пропозиція незалежних експертів щодо впровадження сімейної освіти. Але цю проблему далі обговорюватимуть освітяни, чиновники і громадськість», – обіцяє фахівець.
За її словами, у реалізації освітньої реформи багато що залежить також від можливості мотивувати вчителя, заохотити його працювати якісно й ефективно.
Мова викладання: знову розбрат
З іншого боку, на адресу розробників нового освітнього закону лунає критика через так звану «мовну статтю», за якою мовою навчального процесу є державна, українська мова. Освітній міністр відкидає цю критику, пояснюючи: новий закон не позбавляє національні меншини права отримувати освіту рідною мовою. З другого боку, представники національних меншин, які живуть в Україні, мають вільно володіти українською мовою, наголошує Лілія Гриневич.
«Ми «перенесли» положення Конституції (щодо прав національних меншин – ред.) до нового закону, щоб закон був конституційним. У законі виписані гарантії для національних меншин навчатись мовами цих меншин. Ми розписали, в який спосіб це повинно бути», – пояснила Гриневич журналістам ситуацію з «мовними статтями».
Експерт із питань мови, один із засновників Громадської ради з питань захисту української мови Тарас Марусик зазначає: новий закон гарантує особам, які належать до національних меншин України, право на навчання мовою відповідної національної меншини (поряд із державною мовою) лише в дошкільних закладах і початковій школі. А далі поступова більшість предметів викладатимуть уже державною мовою. Для представників корінних народів право на навчання рідною мовою розширене і на загальну середню освіту, нагадує Марусик.
Добре, що закон розвів національні меншини і корінні народи, оскільки в них різна доля й різний статусТарас Марусик
«Добре, що закон розвів національні меншини і корінні народи, оскільки в них різна доля й різний статус. Свого часу я пропонував розрубати цей «гордіїв вузол» ухваленням, у додаток до законів про державну мову і про права осіб, які належать до національних меншин, законів про корінні народи і про позитивну дискримінацію або про подолання наслідків радянської окупації в мовній сфері», – розповідає експерт у розмові з Радіо Свобода.
Щодо заяв офіційних осіб Румунії та Угорщини – то це «не просто недружні кроки, це межує зі втручанням у внутрішні справи України», додає Марусик.
Тим часом, проголосований парламентською більшістю закон про освіту досі не підписав (або ж не наклав вето) президент України, а дискусії довкола нього не вщухають, зазначають фахівці.
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм
Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення
Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно
«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України
75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія
Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового
Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні
Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами
Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова