Битва за Дебальцевський плацдарм супроводжувалася танковими боями, які практично не мали аналогів за весь час конфлікту на Донбасі. «Донбас.Реалії» вирішили дізнатися, чим українські танкісти зараз зайняті в зоні бойових дій, адже згідно з Мінськими угодами, важка бронетехніка на передовій під забороною. І чим, у разі необхідності, тепер відповідатимуть «бурятським танкістам»?
Бої за Дебальцеве у січні-лютому 2015 року стали одними з найбільш інтенсивних зіткнень на Донбасі. Протистояння українських сил з бойовиками на межі Донецької і Луганської областей стали називати Дебальцевським плацдармом. У Генштабі кажуть: за час оборони Дебальцева загинули 136 військовослужбовців ЗСУ і було поранено 331 бійця.
То була «гаряча» пора для українських танкістів.
Це – наслідки танкових битв на Дебальцевському плацдармі у лютому 2015 року. Українські бійці самі зняли кадри, за якими можна оцінити масштаб боїв.
Тоді бійці Збройних сил не змогли утримати місто. Пізніше у Мінську домовилися про відведення важкого озброєння: бронемашини відійшли на 15 кілометрів по обидва боки від лінії фронту.
Будні танкіста: 2015 і 2017
За два роки будні українських танкістів виглядають зовсім інакше. Але про гарячі танкові бої тут не забувають.
«Були напади для того, щоб відтягнути від Дебальцева сили. Провокації, для того, щоб відтягнути. А вони так вчепилися в Дебальцеве, що хлопцям було дуже важко», – розповідає командир танка Василь Кузьмін.
Будні танкістів за кілька десятків кілометрів від передової
Василь Кузьмін служить у ЗСУ три роки. Його підрозділ від передової відділяє кілька десятків кілометрів. Бійці постійно живуть в наметах – казарми командування тільки обіцяє. Тому в польових умовах подарована волонтерами похідна лазня стала справжньою місцевою визначною пам’яткою.
Бійців, які брали участь у масштабних танкових боях, в батальйоні можна перерахувати по пальцях. Решта – контрактники, які служать рік або півтора.
На передовій – без танків
У зв’язку з Мінськими угодами, українська армія не використовує танки на передовій, але щоб тримати себе у формі, військові в декількох десятках кілометрів від лінії зіткнення облаштовують навчальні траси. Круті підйоми, спуски, протитанкові рови, мінні загородження – усе це відпрацьовується до автоматизму.
Тренування на навчальній трасі
Артем Христославенко вперше за важелями танка поза навчальним центром. Він підписав контракт всього кілька місяців тому. Раніше він їздив на тракторі, але у свої 31 вирішив пересісти на танк. Зізнається: військова техніка йому ближче, ніж сільськогосподарська. Хоча про саму війну знає лише з розповідей товаришів по службі. Після першої спроби в польових умовах він ділиться своїми враженнями.
«Подобається машинка, в управлінні подобається, хід подобається. Кайф – як вона їде, сам звук машинки. Відчуття, як вона пірнає в протитанковий рів. Особливо, коли вона стріляє, а ти знаходишся на своєму штатному місці... ця машинка так себе веде!» – розповідає механік-водій Артем Христославенко.
Механік-водій Артем Христославенко
А ось хронічні хвороби української армії початківець танкіст вивчив вже добре. Каже: не важко зрозуміти, що не так з технікою, яка старша за тебе.
«Танкістам не вистачає запчастин. Інструменту не вистачає. Все доводиться робити своїми руками», – каже Артем Христославенко.
Перші танки «Оплот» надійдуть до ЗСУ цього року – президент
Президент Петро Порошенко напередодні Дня Незалежності України запевнив: найближчим часом військові в зоні бойових дій отримають гордість вітчизняних танкобудівників – БМ «Оплот». Танк, вартістю 120 мільйонів гривень, взяли на озброєння ще в 2009 році, але далі одиничного екземпляра справа так і не пішла.
Не було грошей, щоб закупити найсучасніші танкиПетро Порошенко
«Не було грошей, щоб закупити найсучасніші танки і озброїти Збройні сили. Ми внесли зміни до Держбюджету, і перші танки «Оплот» надійдуть до ЗСУ цього року», – запевнив президент України Петро Порошенко.
Your browser doesn’t support HTML5
Турчинов анонсував перехід на нові танки для Збройних сил України (відео)
У Держоборонзамовленні дійсно передбачена закупівля 10 нових танків. Але військові експерти вважають, що терміни, озвучені президентом, аж надто райдужні. Справа у тому, що у 2011 році «Укроборонпром» підписав контракт, за яким повинен був експортувати півсотні «Оплотів» до Таїланду. Але замовлення досі не виконане, а термін поставки закінчується вже цього року.
«За найбільш оптимістичними прогнозами нашої компанії, йтиметься про кінець 2019 року», – зауважує директор інформаційно-консалтингової компанії «Defence Express» Сергій Згурець.
Не зовсім вдало склалася доля ще одного щодо нового українського танка «Булат» – глибоко модернізований Т-64. Він хоч і надходив у війська до 2013 року, але, за словами Сергія Згурця, на передовій проявилися технічні недоробки.
«Ці слабкі місця стосуються, зокрема, певної надмірної ваги за рахунок додаткового бронювання. Інша складова, яка зазнавала критики, – це обмежені можливості для використання цього танка вночі, тобто, відсутність тепловізійних приладів», – пояснює Сергій Згурець.
Російські танки, зафіксовані на Донбасі під час боїв
А росіяни, не боячись підтвердження участі у війні на Донбасі, постачають бойовикам свої новітні розробки. Під час боїв за Іловайськ і Луганський аеропорт були зафіксовані російські танки Т-72БЗ і Т-90. За твердженням експертів, завдяки сучасним тепловізійним прицілам, ця техніка значно перевершує українську в темний час доби, коли в основному і відбуваються бої.
«Інфрачервоний, він має багато мінусів. На нього впливають засвіти, вибухи, він не бачить через пил. Він не бачить через туман, тобто, велика кількість недоліків. А все ж таки тепловізор на чотири кілометри – багато вартує», – каже військовий експерт, автор концепцій зразків військової техніки Олександр Костур.
У такій ситуації, визнають військові, більше доводиться розраховувати на себе, а не на броню.
«Я вважаю, що основним для танкіста є навички, вміння думати на полі бою, приймати рішення. Само собою, техніка теж відіграє важливу роль, але технікою керують люди», – розповідає заступник командира танкового батальйону Олег Ворона.
ПОВНИЙ ВИПУСК ПРОГРАМИ «ДОНБАС.РЕАЛІЇ»: