На 100 мільярдів доларів за 10 років збагатить Україну ринок землі – Ливч

Якщо депутати дослухаються до заклику президента Порошенка і скасують мораторій на ринок землі, Україна зможе подвоїти свій ВВП упродовж найближчих десяти років, переконаний експерт EasyBusiness Дмитро Ливч. В уряді земельну реформу також вважають необхідною, але планують упроваджувати її поступово.

Які фобії заважають земельній реформі? | Ранкова Свобода. Частина 2

За висновками організації EasyBusiness, скасування мораторію та створення вільного ринку землі дозволили б Україні отримати 100 мільярдів доларів економічного ефекту впродовж наступних 10 років. Такі цифри навів проектний менеджер аналітичного центру EasyBusiness та експерт «Реанімаційного пакету реформ» Дмитро Ливч. Він каже, що висновки базуються на аналізі земельної політики в 60 країнах світу та соціально-економічного моделювання того, який вплив запровадження вільного ринку справить на Україну.

Ливч стверджує, що такий результат можливий внаслідок кількох чинників, перший з яких – формування ринкової ціни на землю, яка наразі, каже він, недооцінена.

«Є нормативно-грошова оцінка, яка складає близько 1200 доларів за гектар. Для порівняння: в розвинених країнах Європи, таких як Нідерланди, ціна землі складає близько 63 тисяч доларів. Якщо ми говоримо про країни Центрально-Східної Європи, то ціна коливається в діапазоні від 5 до 10 тисяч доларів, як в Польщі», – порівнює експерт.

Україна має колосальний потенціал у зростанні продуктивності

Також вільний ринок дозволив би змінити структуру сільськогосподарського виробництва і вирощувати замість традиційних культур – пшениці, кукурудзи, ячменю – такі, що мають високу додану вартість. Як успішний приклад Ливч згадує соняшникову олію:

«Україна є першим у світі експортером соняшникової олії, створюється додана вартість. Це означає, що Україна має колосальний потенціал у зростанні продуктивності на один гектар, якщо ринок буде створено», – впевнений він.

Керівник проекту «Підтримка реформ у сільському господарстві та земельних відносинах» та міжнародний консультант у галузі сільськогосподарського розвитку Денис Нізалов наголошує, що земельна реформа вигідна практично всім верствам населення, але в першу чергу – власникам земельних паїв, у яких з’явиться можливість обирати, чи продавати їм землю:

«Додатковий вибір означає, що це конкуренція між тими, хто бере землю в оренду і між тими, хто хоче купити цю землю. А якщо є конкуренція, то це й збільшення орендної плати, і фактично встановлення справедливої орендної плати за паї», – пояснює експерт.

Крім того, на його думку, такі зміни загалом підуть на користь сільській місцевості, адже сприятимуть росту обсягів аграрного виробництва, а відтак – появі нових робочих місць та збільшенню надходжень у місцеві бюджети.

Але ці вигоди не є безумовними, наголошує Нізалов: земельна реформа має бути прозорою, а також передбачати механізми, які не дадуть одному власнику скуповувати землю в конкретній місцевості і утворювати латифундії.

«Щоб сформувати цивілізований відкритий ринок землі, необхідно забезпечити захист прав як власників, так і орендарів. Це пов'язано із заповненням як кадастру, так і реєстру прав», – підсумовує він.

Виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенко вважає, що, хоча агропромисловий комплекс не може бути локомотивом української економіки вічно, зараз це саме той сектор, який міг би залучати інвестиції і надати імпульс для розвитку інших галузей, якби цей процес не гальмувала відсутність ринку землі.

Олег Устенко

«У 2016 році до України зайшло прямих іноземних інвестицій 3,4 мільярди доларів, з них 2,5 – у банки, решта, близько мільярда – у реальний сектор, у тому числі в АПК, – згадує він. – Мені б хотілося, щоб вкладали кошти й і в інші сектори, але те, куди інвестори можуть прийти просто зараз, це сільське господарство».

Львов: формування ринку землі в Україні – невідворотний процес

Віце-президент Союзу сільськогосподарських та обслуговуючих кооперативів України Віталій Львов визнає, що формування ринку сільськогосподарських земель в Україні – невідворотний процес. Однак він вказує на численні ризики під час його запровадження, тож закликає уряд і парламент діяти поступово, починаючи із земель державної власності та з ринку довгострокової оренди приватних паїв.

«Якщо непродумано запроваджувати земельну реформу, то вже за перший рік буде продано 10-15% землі, і це суттєво порушить структуру землекористування. Це може серйозно впливати на технології обробки землі та на врожайність і призвести до зниження того потенціалу, який має нині виробництво агропродукції», – застерігає Львов.

Максим Мартинюк, перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України, заспокоює, що серед аргументів опонентів реформи немає жодного, на який не можна було б знайти відповідь, правильно підійшовши до написання відповідних законопроектів.

За словами представника міністерства, уряд схиляється до помірного варіанту земельної реформи.

«Ми прихильники тієї моделі, яка містить певні обмеження при запуску ринку. Ці обмеження ми бачимо в форматі доступу до ринку лише фізичних осіб з максимально можливим розміром земельної ділянки 200 гектарів, недопуск іноземців до ринку», – пояснює урядовець. При цьому він припускає, що обмеження можна буде зняти, не раніше ніж за 10 років.

Дмитро Ливч визнає за такою концепцією право на існування, хоча вказує на те, що такий підхід уряду спрямований на захист фермерів, а не на вигоду для української економіки загалом. Для максимального ж економічного ефекту для держави, впевнений він, оптимальним варіантом є лібералізація ринку без будь-яких обмежень.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

​