Тоні Весоловскі
Президент України Петро Порошенко та інші високопосадовці у Києві вже давно закликають до розміщення миротворчих сил ООН на сході України. У лютому 2015 року Порошенко заявив, що такі війська допоможуть забезпечити безпеку «в ситуації, коли слово миру не дотримується ні Росією, ні тими, кого вона підтримує».
Військовий конфлікт на сході Україні почався у квітні 2014 року незабаром після того, як Москва окупувала та анексувала Крим. Відтоді, за даними ООН, у результаті бойових дій загинули понад 10000 осіб. Київ та Захід звинувачують Москву у підтримці сепаратистів, в тому числі у постачанні важкої зброї та фінансової допомоги. Кремль ці звинувачення відкидає.
Досі президент Росії Володимир Путін не мав особливого ентузіазму стосовно ідеї розміщення миротворців на сході України, але 5 вересня він виступив із новими, конкретними і детальними пропозиціями про це. За повідомленнями, Росія вже надала для ознайомлення проект резолюції, заснований на заяві Путіна, до Ради безпеки ООН. Це вказує на те, що Кремль налаштований серйозно.
Та що це: серйозні наміри кремлівського лідера або ж блеф?
Що саме пропонує Путін?
Заклик Путіна до розміщення миротворчих сил на сході України містить низку застережень та передумов. По-перше, Москва хоче розмістити ці сили лише на лінії розмежування між українською армією та сепаратистами в Луганській і Донецькій областях.
Президент Росії Володимир Путін запропонував розмістити миротворчі сили ООН у зоні конфлікту на Донбасі, але чи життєздатна ця ідея і чи може вона допомогти подолати конфлікт?
По-друге, миротворці не будуть власне миротворцями. Їхнє завдання буде обмежуватися лише забезпеченням безпеки неозброєної моніторингової місії ОБСЄ.
По-третє, сепаратисти повинні брати участь у будь-яких переговорах про розміщення миротворців.
І, нарешті, сили ООН могли б бути розміщені, згідно із пропозицією Путіна, лише після того, як важкі озброєння будуть виведена з зони конфлікту.
Тимоті Еш, економіст із Лондона, який часто коментує ситуацію в Україні, вважає, що в останніх пропозиціях Путіна насправді немає нічого нового. «Путін і раніше пропонував ввести миротворців, але на таких засадах, які були б неприйнятними для України», – зазначив Еш у виданні Kyiv Post 5 вересня.
Чому Путін зробив це саме зараз?
Коли Путін виступив із пропозицією щодо миротворців, він водночас попередив США утриматися від постачань летальної зброї в Україну. За його словами, це може призвести до ще більшої нестабільності в регіоні. Крім того, Путін пригрозив, що сепаратисти «можуть направити свою зброю і до інших зон конфлікту», що звучить наче завуальована погроза російського лідера посилити конфлікт у разі, якщо Вашингтон вирішить забезпечити Україну зброєю.
Еш вважає, що Путін добре усвідомлює, що зараз основна міжнародна увага зосереджена на кризі навколо Північної Кореї.
«Введення миротворців на Донбас вздовж нинішньої лінії конфлікту, ймовірно, значно знизить витрати Москви на військову підтримку сепаратистів, при цьому в неї залишається можливість вторгнення на інші території на сході України, як стає зрозумілим із реакції Путіна на ідею про можливі поставки американської зброї», – зауважив Еш.
Яка реакція Києва?
Київ хоче мати присутність потужних миротворчих сил, а пропозиція Путіна не здається такою. Тим не менш, МЗС України заявляє, що Київ «готовий працювати над цим питанням».
Президент України Петро Порошенко відвідав військову частину у селищі Дівички Київської області. 27 квітня, 2016 року
Інші українські політики не були захоплені ідеєю Путіна. Перший заступник голови Верховної Ради України Ірина Геращенко наголосила, що розміщення миротворців повинно бути не вздовж лінії фронту, а на російсько-українському кордоні. Київ побоюється, що розгортання миротворців вздовж лінії демаркації закріпить контроль сепаратистів над територіями, які вони і так контролюють, а Росія продовжуватиме надсилати війська та озброєння через міжнародний кордон.
Олексій Мельник, військовий експерт Центру Разумкова у Києві, вважає, що пропозиція Путіна ставить Порошенка у скрутне становище.
«Президент Порошенко протягом двох років говорив про миротворців, і зараз Україна має можливість отримати їх», – сказав Радіо Свобода Мельник, додавши, що мотиви Росії досить сумнівні: «Росія керується логікою війни і логікою досягнення перемоги і не зацікавлена у врегулюванні конфлікту».
Але, застеріг Мельник, якщо пропозиція Путіна сподобається і європейським державам, урядові Порошенка доведеться почати швидко протистояти російським пропозиціям. І, маючи право вето як постійний член Ради безпеки ООН, Росія зможе здійснити значний вплив, зазначає Мельник.
Чому Берлін привітав пропозицію Путіна?
Наразі Німеччина стала єдиною державою на Заході, яка публічно привітала пропозицію Путіна, а міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель сказав, що такою «зміною [російської] політики не слід нехтувати».
(Після написання цієї статті в уряді Німеччини виступили з заявою іншого змісту: пропозицію Путіна там вітають «у принципі», але відкидають вимоги Росії про розташування місії тільки на лінії контакту і про участь сепаратистів у переговорах про цю місію. В Берліні також заявили, що Німеччина і Франція як учасниці «нормандського формату» вивчать пропозицію України і її сумніви щодо ініціативи Росії – ред.)
Крім того, Берлін став на бік Москви стосовно питання введення додаткових санкцій через втручання Росії у президентські вибори США, як того вимагав Сенат США. Прес-секретар канцлера Німеччини Анґели Меркель 16 червня заявила, що запропоновані санкції є «своєрідними» та можуть завдати шкоди європейським компаніям. Можливо, на позицію Берліна вплинули саме бізнес-зв’язки, особливо в енергетичному секторі. Дві німецькі компанії – Uniper та Wintershall – мають частку в запланованому проекті російського газопроводу «Північний потік-2» у розмірі 10 мільярдів доларів США.
Ґергард Шредер, колишній канцлер Німеччини, є головою ради директорів компанії, що реалізує «Північний потік-2». Однак його зв’язки з російським енергетичним сектором тут не закінчуються. Нещодавно він зайняв високий пост і в керівництві російської державної компанії «Роснефть». Меркель розкритикувала це і сказала: «Я не думаю, що те, що робить Шредер, добре».
Чи можуть миротворці ООН допомогти Україні?
Навіть якщо Київ отримає те, чого бажає, а саме законний миротворчий підрозділ ООН в усій зоні конфлікту та уздовж кордону з Росією, це все одно може не мати впливу на закінчення або навіть послаблення напруженості у регіоні. І це пов’язано саме з мандатом усіх активних миротворчих місій ООН.
У розділі 5 Статуту ООН дії миротворців ООН чітко визначені, нагадує провідний російський військовий експерт Павло Фельгенгауер.
«Згідно з розділом 5 Статуту ООН, миротворці їздять на білих джипах, пишуть доповіді та спостерігають», – розповідає Фельгенгауер Радіо Свобода. «Вони мають вогнепальну зброю, але формально можуть використовувати її лише для самозахисту, хоча вони, насправді, ніколи не використовують її. Якщо почалася стрілянина, вони спочатку ховаються, а потім здаються в полон».
Україні не слід мати ніяких ілюзій стосовно того, що будь-яка можлива миротворча місія ООН могла б привести до врегулювання конфлікту, застерігає Фельгенгауер.
«У найкращому разі приїде близько осіб 200, а може, й до тисячі з Бангладеш, Сенегалу, ще звідкись із третього світу, і вони будуть там працювати паралельно зі спостерігачами ОБСЄ, вони не будуть намагатися встановлювати щось, вони просто спостерігатимуть. Тобто користі ніякої Україна від цього не отримає», – вважає він.
Оригінал матеріалу – на англомовному сайті RFE/RL.