Американський аналітичний центр Atlantic Council пояснює, чому Верховна Рада становить проблему для України. Американське видання The Washington Post пише про те, чому кримські татари вороже налаштовані до Росії. А інтернет-видання The Daily Beast розмірковує над тим, чи залишать російські війська Білорусь після закінчення спільних військових навчань Росії та цієї країни.
Американський аналітичний центр Atlantic Council пояснює, чому Верховна Рада становить проблему для України. Порівнюючи український парламент із відомим серіалом «Гра престолів», автор статті Пітер Діккінсон зазначає, що в Україні «у вересні починається 48 сезон «Гри стільців».
«Українська аудиторія вже просто втратила інтерес до інституції, яка повинна бути центром історичної трансформації нації. Незважаючи на дві про-демократичні революції та війну для захисту цивілізованого вибору держави, сумна правда полягає в тому, що більшість українців вважає свій парламент безнадійною пародією на демократичні принципи», – зазначає автор. І це не є дивним, адже дуже мала кількість українських політичних партій має узгоджені ідеологічні позиції, йдеться у статті. При цьому нинішній політичний склад користується найнижчим в історії рівнем популярності серед населення – зазначає Діккінсон. Зазвичай у «здорових демократичних системах» люди не обожнюють сліпо своїх обранців, та все ж українцям вдалося винести скептицизм на новий рівень, йдеться у виданні.
На папері українські партії є різноманітними, а «на практиці вони залишаються в значній мірі керованими особистостями, при чому безліч однотипних блоків функціонують як справжні клани в умовах замкнутої конфедерації інституційної корупції», – зазначає автор.
Безкарність політиків в Україні ще більше дратує людей, адже не дивлячись на те, що у ЗМІ з’являється безліч інформації стосовно корупційних схем, ніхто з цим нічого не робить, звертає увагу Діккінсон. «Депутати декларують десятки мільйонів доларів США готівкою і живуть у палацах, але за це їх не саджають у в’язницю» і найгірше, що може чекати на «винного» політика – це позбавлення депутатської недоторканності, або ж виїзд закордон, зазначає автор.
Business Ukraine mag: «Гра стільців» – безпринципний парламент України знеславлює Вестерос і може підірвати образ Євромайдану
При цьому саме суспільство в Україні можна вважати демократичним, каже автор. «Українці принесли величезні жертви для досягнення цієї мети і, врешті-решт, досягають того моменту, коли розчарування в нинішньому стані справ може призвести до масштабної реакції», – йдеться у статті. Та серед експертів існує думка, що будь-який наступний «політичний землетрус» у державі може стати набагато кривавішим, ніж у 2004 та 2014 роках, зазначає Діккінсон.
«До тих пір, поки українська демократія не спиратиметься на тверді основи повноцінно функціональної та публічно відповідальної законодавчої влади, довготривала «Гра стільців» у державі цілком може призвести до трагічного фіналу», – підсумовує автор.
Американське видання The Washington Post розмірковує над тим, чому кримські татари так вороже налаштовані до Росії. Автори статті Ноам Лупу і Леонід Пейсакін, які провели власне дослідження на цю тему, зазначають, що три роки після окупації Криму Росією, «Європейський союз «відбивається» від останніх санкцій США щодо Росії, ухвалених Конгресом у липні. Міністр закордонних справ Німеччини Зіґмар Ґабріель навіть зазначив, що існує ймовірність, що ЄС закриє очі на статус Криму». При цьому український уряд навдивовижу ніяк на це не відреагував, зазначає видання. Та у кримських татар це викликало серйозні реакції.
Та ставлення кримських татар до Росії зумовлене історією, зазначають автори. У травні 1944 року радянська влада депортувала щонайменше 200000 татар до регіонів Центральної Азії, звинувачуючи їх у співпраці з нацистами. Депортували навіть тих татар, які тоді служили в Червоній армії. Від 20 до 46 відсотків депортованих татар загинуло під час депортації або в перший рік заслання через хвороби і непридатні умови, нагадують дослідники.
Проводячи опитування для свого дослідження, автори статті виявили, «що спадщина насильства є надзвичайно стійкою у сім’ях кримських татар». І хоча «кожна кримськотатарська сім’я зазнала насильства від депортації, деякі родини втратили більше родичів внаслідок суворих умов протягом першого року заслання, ніж інші», – повідомляють Лупу та Пейсакін. При цьому, чим більше родичів втратила сім’я, тим більше її онуки вбачають загрозу з боку Росії. Опитування також виявили, що молоді кримські татари, чиї сім’ї зазнали найбільшого насилля, більше беруть участь у політичній діяльності.
У висновках автори зазначають, що хоча самих жертв радянського режиму серед кримських татар вже майже не залишилося в живих, та «їхні сім’ї все пам’ятають – і покоління, яке не має досвіду того насильства, може все ще відчувати себе ображеним».
Інтернет-видання The Daily Beast розмірковує над тим, чи залишать російські війська Білорусь після закінчення там спільних військових навчань Росії та цієї країни. Автор статті Анна Нємцова зазначає, що з наближенням дати проведення навчань «зростають побоювання, що Кремль підготував якийсь огидний сюрприз».
Справа у тому, що існує безліч запитань, на які наразі немає відповідей: від точної кількості військ, які братимуть участь у «військових іграх», до того, чи повернуться вони назад до Росії після їхнього завершення, йдеться у статті. Нємцова зазначає, що політичні спостерігачі розповіли The Daily Beast, що не стільки важливим є кількість солдатів, скільки кількість військової техніки, яка може залишитися після закінчення навчань.
«Москва поводить себе так, ніби Кремль готується до великої війни. Російські регіональні керівники мобілізують сили, а уряд інструктує кілька регіонів про те, що їм потрібно виробляти у «військовий час». Водночас російське військове командування заперечує «міф» про будь-які плани вторгнення», – зазначає автор.
«Незалежне розслідування, проведене російською «Новою газетою», дійшло висновків, що Кремль збирається привезти до Білорусі у 30 разів більше солдатів, ніж заявляв. Західні ЗМІ звітували, що Росія, схоже, готується до значного шоу, щоб справити враження на генералів НАТО», – мовиться у статті.
Як зазначає журналістка «Нової газети» у Мінську Ірина Халіп, «все, що ми вже чули від Москви, було неправдою. Наші джерела говорять нам, що в навчаннях братимуть участь 100000 російських солдатів, а не 3000», – зазначає автор.