Влада Азербайджану відреагувала на розслідування Центру з дослідження корупції та організованої злочинності (OCCRP), в якому стверджується, що через підставні фірми влада вивела і відмила 2,9 мільярдів доларів. Частина цих грошей була витрачена на хабарі європейським чиновникам і політикам, решта – на оплату медичних рахунків і купівлю предметів розкоші.
Представник міністерства закордонних справ Азербайджану Хікмет Гаджієв оголосив замовником розслідування фінансиста Джорджа Сороса і «корумпованих так званих правозахисних активістів». У своєму Twitter він назвав публікацію OCCRP «фейк ньюс»:
Помічник президента Азербайджану з суспільно-політичних питань Алі Гасанов знайшов замовників серед «вірменського лобі». У його заяві на сайті «Азертадж» мовиться, що звинувачення авторів розслідування «упереджені, необґрунтовані, носять провокаційний характер і є частиною брудної чорної кампанії, організованої проти Азербайджану відомими колами».
«У широкому поширенні цього матеріалу в світових медіа безпосередньо брало участь вірменське лобі й анти-азербайджанська мережа та представники медіа, що перебувають під його впливом», – наголосив чиновник.
У схемі з відмивання грошей використовувалися британські компанії, і політики Великої Британії закликали прем'єр-міністра Терезу Мей провести розслідування. Її офіційний представник сказав, що Національне кримінальне агентство Великої Британії вивчить публікації та ухвалить рішення, «чи потрібно продовжувати розслідування».
Одна з авторів публікації «Азербайджанський «ландромат» – журналістка і колишня політв'язень Хадіджа Ісмаїлова – розкрила деякі деталі розслідування.
Your browser doesn’t support HTML5
– У результатах розслідування названа цифра у 2,9 мільярда доларів. Де зараз ці гроші?
– Ці гроші не залишалися на цих рахунках, їх одразу ж переправляли кудись. Певна частина цих грошей потрапила до європейських політиків, журналістів. Інші були відмиті і перераховані на офшорні компанії, пов'язані з сім'ями олігархів, якась частина пішла на покупку якихось предметів розкоші.
– Чи вдалося дізнатися під час збору інформації, що це за предмети розкоші?
– Купували меблі, виробництва дуже дорогих фірм, коштовності, якийсь одяг відомих фірм. Хто конкретно замовляв, не вдалося уточнити, потрібно більш серйозне розслідування. На жаль, це розслідування не дуже вдається, тому що вся інформація про бухгалтерські рахунки недоступна для журналістів.
– Взагалі як вдалося в принципі це розслідування? Чи надходять вам зараз погрози?
– Поки конкретних погроз. Уряд звинувачує OCCRP і авторів розслідування в тому, що вони виконують замовлення Сороса і вірмен. Але, звичайно ж, було дуже важко, дуже довго ми намагалися проводити розслідування дуже тихо, більшість первинних дзвінків були зроблені undercover, тобто ми просто телефонували, щоб уточнити інформацію.
Вся ця система була таємна. Офіси цих компаній, які переказували і відмивали ці гроші, не рекламуються
Справа в тім, що вся ця система була таємна. Офіси цих компаній, які переказували і відмивали ці гроші, не рекламуються. Це звичайні двері в звичайному будинку, і на них немає навіть ніяких табличок. Дуже важко було їх, по-перше, знайти, по-друге, уточнити інформацію про те, що саме через них проходили ці гроші.
А потім ми знайшли дві компанії, через які пройшла велика частина цих коштів – Hilux і Polux. Офіційно їхнім директором був Махаррам Ахмедов, біженець із Кубатли, з Карабаху. Він живе в дуже поганих умовах, відразу видно, що у цієї людини немає таких грошей. Він працював простим водієм у банку, а його документи використовували, щоб відкрити рахунки цих компаній. Людина абсолютно нічого не знала про те, які документи підписувала – він підписував і не знав, скільки грошей через нього проходить. І коли я йому сказала, що мова йде про мільярди, він був шокований.
– Ви особисто з ним говорили?
– Так, я особисто говорила з ним по телефону, але я не зустрічалася з ним, адже це небезпечно. Я просто відправила йому лист із запитом офіційним, і ми уточнили, де розташований його будинок, мої колеги знімали його будинок і його самого.
– Зараз іде мова про частину від цих майже 3 мільярдів доларів?
Нам треба продовжити розслідування, щоб дізнатися, хто саме використовував документи цієї людини для створення цих компаній
– Левова частка цих грошей проходила через компанії, які офіційно належать цій людині. Я думаю, що нам треба продовжити розслідування, щоб дізнатися, хто саме використовував документи цієї людини для створення цих компаній.
– Як Ви вважаєте, чи буде після вашого розслідування реальне розслідування, чи буде хтось притягнутий до відповідальності і покараний?
– Є вже новини з Парижа, там засідає Комітет з прав людини Парламентської асамблеї Ради Європи. Цей комітет якраз закликав до розслідування відмивання грошей і передачі хабарів європейським політикам, зокрема, і депутатам Парламентської асамблеї.
– До речі, там же в дослідженні якраз ідеться про колишнього віце-президента ПАРЄ Луку Волонте. Як він фігурує там, яка його роль в цьому процесі?
– Справа в тім, що частина цих грошей потрапила на рахунки, які належать Луці Волонте. Лука Волонте був основним посібником азербайджанського уряду, коли уряд намагався приборкати критику в Парламентській асамблеї.
– Це в ті часи, коли він був віце-президентом ПАРЄ?
– У ті часи, коли він був у Парламентській асамблеї, в ті часи, коли він мав можливість впливати на голосування щодо окремих документів, зокрема і під час голосування з приводу політв'язнів у 2013 році. І з'ясовується, що йому були виплачені ці гроші, і гроші були виплачені з тих коштів, які були переказані Расімом Асадовим – азербайджанським бізнесменом, дуже близьким до родини президента (він навіть є бізнес-партнером кузена першої леді).
– За якою схемою ці гроші пішли до цих людей?
– Ці гроші були виплачені спочатку через Hilux, Polux і LCM Alliance, через ці три компанії. Всі вони акумулювалися в Hilux, потім були переказані в фонди і компанії, що належать Луці Волонте. Італійська прокуратура зараз проводить таке розслідування, і це розслідування припинили на якийсь період, тому що Лука Волонте послався на депутатський імунітет. А потім Верховний суд Італії вирішив, що йому не можна посилатися на депутатський імунітет, і це розслідування відновили, справу знову повернули до суду.
– Відповідно, Лука Волонте зараз на волі, триває розслідування.
– Поки на волі, і Луці Волонте доведеться, напевно, відповідати в суді, як і чому він отримував ці гроші. Крім Луки Волонте, Калін Мітрєв, який був директором Європейського банку реконструкції і розвитку, від якого, до речі, азербайджанський уряд намагається отримати черговий кредит весь час і який періодично виділяє ці кредити азербайджанському уряду.
Коли йому кореспондент OCCRP надіслав запит про те, чому він отримував ці гроші, він сказав, що він консультував азербайджанське Міністерство з надзвичайних ситуацій з приводу повені в річках Кура і Араз. І ці гроші були виплачені йому компанією-контрактером Міністерства з надзвичайних ситуацій, компанією, яка називається Avuar Co.
Далі – цікавіше. Приходить лист від цієї компанії Avuar Co, точніше, від директора цієї компанії Avuar Co, якого звуть Агасалім Сеїдов. Чистою англійською людина пояснює, що він дуже вдячний Каліну Мітрєву за консультацію, яку він надав, завдяки чому вдалося запобігти черговій повені і так далі.
Після цього листа ми провели невеличке розслідування. Ми знайшли цього самого Агасаліма Сеїдова, хоча це було складно, тому що компанія Avuar Co не має ніякого офісу, ніякого сайту, хоча і виграє великі контракти у різних міністерств. Різні контракти – організація концерту, продаж спецівок, продаж обладнання і так далі. Тобто компанія на папері досить багатопрофільна. І ця компанія не має ніякого офісу, немає її сайту.
Але нам вдалося знайти цього Агасаліма Сеїдова через «Фейсбук». Ми його знайшли, ми з ним поговорили через «Фейсбук» у месенджері. Людина виявилася не тим, ким її представляв цей лист. Абсолютно не та людина, яка б говорила англійською, він взагалі нічого не чув про повені в Курі і Араз і про те, що його компанія цим займалася. Він сказав, що він директор цієї компанії, тобто про це він поінформований, але чим ця компанія займається, він нічого про це не знав. Ми запитали, чи надсилав він листа Полу Раду, співавтору цього розслідування, виявилося, що він цього листа не писав.
Так ось, я не знаю, що гірше – зізнатися, що отримував гроші за невиконану роботу чи ж надсилати фальшиві листи. Не знаю. Краще б, напевно, зізналися б, що отримували гроші за невиконану роботу. Я не знаю, на мій смак, фальсифікувати листи від директорів неіснуючих в реальності компаній якось соромно. До речі, цей самий Агасалім Сеїдов сказав, що цієї компанії вже не існує, вона припинила свою діяльність.
– Він говорив вам про якісь свої наміри спробувати розібратися в ситуації?
– Він сказав, що він запитає у людей, не уточнив, у кого, і зв'яжеться з нами, але, на жаль, не зв'язався, незважаючи на те, що я йому дала свій номер телефону.
– Яку роль могла відігравати російська державна компанія «Рособоронекспорт» у цій схемі? І яка ціна питання?
– «Рособоронекспорт» переказав через ці компанії кілька сотень мільйонів доларів, це дуже великі гроші. До того, як ці перекази були зроблені, в 2011 році Азербайджан підписав контракт з «Рособоронекспортом» на постачання зброї. Потім довгі роки на найвищому рівні обговорювали якість цього озброєння.
А потім були грошові перекази. Частина цих грошових переказів потрапила на рахунки Орхана Еюбова. Орхан Еюбов – син Ягуба Еюбова, Ягуб Еюбов – перший віце-прем'єр нашого уряду, і він учасник переговорів із закупівлі озброєнь. Я не знаю, наскільки ці перекази пов'язані з цими переговорами і з цими контрактами, але вони викликають безліч запитань. Навіщо «Рособоронекспорту» платити гроші азербайджано-угорській компанії, за якою стоїть син віце-прем'єра уряду?
Я думаю, що уряд Азербайджану має відповісти на запитання, чи пов'язані ці перекази з тим, що Азербайджан закуповує зброю саме у «Рособоронекспорту» і чи пов'язане це з тим, що «Рособоронекспорт» постачає Азербайджанові стару неякісну зброю, чи пов'язані ці факти один із одним. Я думаю, що Азербайджану і «Рособоронекспорту» треба відповісти на ці запитання.
Оригінал матеріалу – на сайті спецпроекту «Настоящее время»